про призначення справи до судового розгляду
12 серпня 2025 року м. Житомир справа № 240/15159/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши питання про призначення до судового розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
установив:
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року позов прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з наданням відповідачу строку для подання відзиву на позов.
Після цього ухвалою суду від 26 червня 2025 року залучено до участі у справі як другого відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач подав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, визначається частиною 4 цієї правової норми, у відповідності до якої виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
До зазначеного переліку справ, які мають розглядатись виключно у загальному позовному провадженні, предмет спору у справі № 240/2081/24 не належить.
Положеннями части 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
При цьому за визначенням частини 2 цієї правової норми спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Урахувавши зміст клопотання, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, у зв'язку з чим відмовляє у його задоволенні.
Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд з власної ініціативи може проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За результатами вивчення наявних у справі документів, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи у судовому засіданні.
З огляду на викладене, протягом визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденного строку, суд не має змоги розглянути цей спір через можливе порушення принципів змагальності сторін, офіційного з'ясування всіх обставин у справі та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно пункту 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Консультативна рада європейських суддів уважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що якість правосуддя не можна ототожнювати з простою продуктивністю. Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Беручи до уваги викладене, суд уважає за необхідне, попри те, що визначений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденний строк спливає, продовжити строк розгляду справи, так як більший термін вирішення спору у тому випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно, повно та об'єктивно розглянути всі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 243, 248, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.
Призначити справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 26 серпня 2025 року 11:00 до Житомирського окружного адміністративного суду за адресою: місто Житомир, вулиця Бориса Лятошинського, 5, зал № 6.
Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Окис