Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення заяви про забезпечення позову
12 серпня 2025 року Справа №200/6054/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Черникової А.О. розглянувши в письмовому порядку заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по адміністративній справі за позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії -
ОСОБА_1 через систему підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду звернувся із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із позовом позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд застосувати забезпечення позову шляхом зупинення дії звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 (через ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до 4 органів Національної поліції щодо мого адміністративного затримання та доставлення до ТЦК у порядку ст. 259 КУпАП та зобов'язати відповідача утриматися від повторного направлення аналогічних звернень до завершення розгляду справи по суті.
В позовній заяві зазначив, що не має доходу, для сплати судового збору. При цьому надав суду довіку ОК-5, ОК-7, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді за 4 квартал 2024 року. На піставі чого просить звільнити його від сплати судового збору.
Перевіривши вказану заяву про забезпечення позову, суддя зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
Згідно зі пп 1 п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема за умов, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року (справа № 215/3329/19) аналіз правового врегулювання питання звільнення від сплати судового збору дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Згідно з практики Європейського Суду з прав людини (рішення від 19.06.2001 року, справа «Креуз проти Польщі» (CASE OF KREUZ v. POLAND) - заява N 28249/95) суд дійшов висновку, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Разом і з тим, аналіз норм Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що суд може звільнити від сплати судового збору, якщо майновий стан особи є таким, що ускладнює виконання цього обов'язку у повному обсязі.
Позивачем надана Відомість з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу за період за 4 квартал 2024 року, інформація щодо джерел/сум нарахованого (виплаченого) доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків - відсутня.
Суд зауважує, що таких відомостей не достатньо для встановлення реального майнового стану позивача та фактичного розміру його доходів за минулий рік, оскільки у вказаний період позивач не був позбавлений можливості отримувати доходи з інших джерел. Окрім того, не надана інформація про доходи за 2025 рік.
Будь-яких інших доказів на підтвердження недостатнього рівня свого майнового стану позивачем суду не надано, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
При цьому, факт відсутності доходів не є безумовним підтвердженням наявності підстав для звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, оскільки позивач може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, отримувати інші виплати тощо.
Висновки аналогічного змісту викладені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 28 квітня 2022 року (справа № 9901/377/21).
Суд вважає за необхідне зазначити, що доказом на підтвердження обґрунтованості клопотання про відстрочення (звільнення) від сплати судового збору, зокрема, але не виключно, є також довідка управління соціального захисту щодо перебування позивача на обліку та отриманих ним соціальних виплат за попередній рік, банківська довідка про відсутність коштів на рахунках.
З огляду на викладене вище, позивачем не надано достатніх доказів, які б підтверджували його складне матеріальне становище, що унеможливило виконання позивачем обов'язку сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду, а тому у клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду слід відмовити.
Частиною 4 статті 152 КАС України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 9 листопада 2024 року № 4059-IX, з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць складає у розмірі 3 028,00 грн.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору складає 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України.
Частиною сьомою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 150, 152, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленим ст.ст. 294-297 КАС України.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова