Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 серпня 2025 року Справа№200/4210/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови здійснити з 01.02.2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення, що зазначений у довідці № 15/148 від 21.05.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, виданої Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, з урахуванням раніше виплачених сум.
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення, що зазначений у довідці № 15/149 від 21.05.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, виданої Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, з урахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.02.2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення, 53404,82 гривень, що зазначений у довідці № 15/148 від 21.05.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, виданої Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру грошового забезпечення, 70558 гривень, що зазначений у довідці № 15/149 від 21.05.2025 року про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, виданої Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, з урахуванням індексацій моєї пенсії, що передбачені постановою Кабінету міністрів України № 209 від 25.02.2025 року та постановою Кабінету міністрів України №185 від 23.02.2024 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Головним управлінням Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях було виготовлено та направлено відповідачу довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 для перерахунку пенсії. 27 травня 2025 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою, щодо здійснення з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року перерахунків та виплати пенсії, на підставі довідок № 15/148 від 21.05.2025 року та № 15/149 від 21.05.2025. Листом від 06.06.2025 року Відповідач відмовив у здійсненні відповідних перерахунків та виплаті пенсії на підставі вищезазначених довідок. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на отримання належного розміру пенсії. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою суду від 11 червня 2025 року вирішено відкрити провадження в адміністративній справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зокрема зазначив, що на виконання вимог постанови КМУ № 103 та постанови КМУ № 704 Позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення. При цьому, Головне управління звертає увагу Шановного Суду, що пункти 1, 2 постанови КМУ № 103 та зміни до пункту 5 Порядку № 45, додатка 2 до Порядку № 45 визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18. Після скасування пунктів 1,2 Постанови №103 інших рішень Кабінетом Міністрів України не приймалося. Таким чином, станом на момент розгляду даної справи, законодавчо не врегульовано питання проведення перерахунку, у зв'язку із скасуванням пунктів 1,2 постанови КМУ №103, відсутні. підстави для задоволення позовних вимог Головне управління наголошує на тому, що довідка про розмір грошового забезпечення, […], є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262, проте за умови, якщо її видача державним органом […], обумовлена зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, […]. 20 травня 2023 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704». Тобто, жодних змін грошового забезпечення, яке визначене постановою КМУ №704, а ні з 01 січня 2022 року, а ні в подальшому не відбулося.
Частиною сьомою статті 43 Закону № 2262 встановлено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року внесено зміни до статті 43 Закону №2262 та зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VIII від 06 грудня 2016 року передбачено, що вказані обмеження застосовуються до осіб не залежно від дати призначення пенсії.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якій Позивач заперечував проти доводів викладених Відповідачем у відзиві, підтримав свою позицію викладену у позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому дію воєнного стану було продовжено, та станом на день винесення рішення він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Головуючий суддя Христофоров А.Б. у період з 21.07.2025 по 08.08.2025 включно перебував у щорічній відпустці.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України, що підтверджується копією паспорта № НОМЕР_2 .
Позивач з 01.08.2021 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, зокрема, згідно з протоколом за пенсійною справою позивача № 0502020351 (СБУ) від 01.08.2021 року пенсію позивачу призначено в сумі 22346,07 грн., проте із застосуванням наведених положень Закону її розмір обмежено до 18540 грн. (1854 грн. прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений з 1 липня 2021 року) х 10 прожиткових мінімумів = 18540 грн.).
Аналогічні обмеження відбувалися і в подальшому, що відповідачем визнається.
Згідно з протоколом за пенсійною справою позивача № 0502020351 (СБУ) (без дати та номеру) після перерахунку пенсії з 01.03.2023 року її розмір становив 25907 грн., проте із застосуванням наведених положень Закону її розмір обмежено до 20930 грн. (2093 грн. (тобто, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений з 1 січня 2023 року) х 10 прожиткових мінімумів = 20930 грн.).
Вказані обставини встановлені в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року у справі №200/5688/23.
З листа від 28.05.2024 року вих. №0500-0309-8/54309, Відповідачем щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі №200/5688/23, яке набрало законної сили 28.03.2024, повідомлено, що воно виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства. Рішенням зобов'язано Головне управління провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її розміру максимальним розміром з 01.08.2021, та виплатити йому її недоотриману частину. Здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 станом на 01.08.2021 у розмірі 22346.07 грн. (розмір пенсії до перерахунку складав 18540.00 грн.) з 01.08.2021 без обмеження її розміру максимальним розміром. З 01.03.2024 розмір пенсії у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність до виплати складає 23610.00 грн. Нарахована сума доплати за результатами перерахунку згідно Рішення з урахуванням виплачених сум за період з 01.08.2021 по 30.04.2024 склала 67888.17 грн.
Відповідно до інформації з особистого кабінету Позивача на порталі ПФУ станом на 07.05.2024 року зазначено, що основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 35) у розмірі: 20915,57 грн. З урахуванням індексації: 26843,75 грн. Індексація базового ОСВП 2022: 2928,18 грн. Індексація базового ОСВП 2023: 1500,00 грн. Індексація базового ОСВП 2024: 1500,00 грн. Учасник АТО учасник бойових дій (ст.6): 590,25 грн. Учасник бойових дій: 40,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 27474 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 23610,00 грн.
22.05.2025 року ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях повідомило Позивача, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі 200/758/25, 21.05.2025 року було підготовлено довідки № 15/148 від 21.05.2025 року щодо розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та № 15/149 від 21.05.2025 року щодо розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, які за супровідним листом № 78/8-789 від 21.05.2025 року було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для перерахунку пенсії.
27 травня 2025 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою, щодо здійснення з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року перерахунків та виплати пенсії, виходячи з розмірів грошового забезпечення, що зазначені у довідках № 15/148 від 21.05.2025 року та № 15/149 від 21.05.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач, листом від 06.06.2025 вих. №17386-17332/О-02/8-0500/25 повідомив Позивача, що відповідно до пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262 пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміни розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262. На теперішній час, постанов Кабінету Міністрів України щодо проведення перерахунку пенсій означеній категорії не приймалось.
Враховуючи зазначене, законодавчі підстави для проведення Вам перерахунку пенсії згідно з довідками про розмір грошового забезпечення від 21.05.2025 №15/148 станом на 01.01.2022 та від 21.05.2025 №15/149 станом на 01.01.2023, надані Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, відсутні.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регулюється статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45).
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.
Отже, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі №826/6453/18, пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність, та була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
20 травня 2023 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704».
У наступному пунктами 1 і 2 Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі Постанова № 481) вирішено:
- Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).
- Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Вказані зміни відбулися після виникнення спірних правовідносин.
При цьому, жодним із положень Постанови № 481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, зокрема й у період з 29.01.2020 дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.
За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
На момент розгляду цієї справи, у межах справи №320/29450/24 оскаржено пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, яка є нормативно-правовим актом, стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка є нормативно-правовим актом.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 по справі №320/29450/24, яке набрало законної сили відповідно до Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Враховуючи той факт, що у період з 29.01.2020 до 19.05.2023 пункт 4 Постанови КМУ № 704, в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, то до спірних правовідносин, у відповідності до норми ч. 3 ст. 7 КАС України, підлягає застосуванню пункт 4 постанови КМУ № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам, які мають вищу юридичну силу - Законам України ''Про Державний бюджет на 2020 рік'', ''Про Державний бюджет на 2021 рік'', ''Про Державний бюджет на 2022 рік'' та ''Про Державний бюджет на 2023 рік''. Тобто, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення у 2020-2023 роках).
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема з 01.02.2022 та 01.02.2023 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII, виходячи з грошового забезпечення визначеного станом на січень 2022 року та січень 2023 року, яке розраховано з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2022 та 01.01.2023.
У свою чергу, алгоритм дій, який повинен вчинити пенсійний орган у зв'язку із втратою чинності положень пункту 6 постанови №103 не змінився.
Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його пенсії на підставі оновлених довідок про розміри грошового забезпечення пункт 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.08.2020 у справі №520/2986/19.
За таких обставин, з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, у позивача виникли правові підстави для перерахунку пенсії, призначеної згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Враховуючи, що з 29.01.2020 - дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704, відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ, а також те, що позивачем була подана оновлена довідка із такими складовими до пенсійного органу, відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2022 та з 01.02.2023 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії).
При цьому, суд зазначає, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами або позивачем довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у довідках.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про те, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з 01.02.2022 на підставі довідки №15/148 від 21.05.2025 та з 01.02.2023 на підставі довідки № 15/149 від 21.05.2025.
Стосовно строку звернення до суду з даними вимогами суд зауважує, що обов'язок перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення виник у відповідача лише після отримання ГУ ПФУ нових довідок від 21.05.2025 №15/148 та №15/149.
Крім того, відповідно до наведеної вище ч.3 ст.51 Закону № 2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Стосовно неприпустимості обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.
З листа від 28.05.2024 року вих. №0500-0309-8/54309, Відповідачем щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27.11.2023 по справі №200/5688/23, яке набрало законної сили 28.03.2024, повідомлено, що воно виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства. Рішенням зобов'язано Головне управління провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її розміру максимальним розміром з 01.08.2021, та виплатити йому її недоотриману частину. Здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 станом на 01.08.2021 у розмірі 22346.07 грн. (розмір пенсії до перерахунку складав 18540.00 грн.) з 01.08.2021 без обмеження її розміру максимальним розміром. З 01.03.2024 розмір пенсії у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність до виплати складає 23610.00 грн. Нарахована сума доплати за результатами перерахунку згідно Рішення з урахуванням виплачених сум за період з 01.08.2021 по 30.04.2024 склала 67888.17 грн.
Відповідно до інформації з особистого кабінету Позивача на порталі ПФУ станом на 07.05.2024 року зазначено, що основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 35) у розмірі: 20915,57 грн. З урахуванням індексації: 26843,75 грн. Індексація базового ОСВП 2022: 2928,18 грн. Індексація базового ОСВП 2023: 1500,00 грн. Індексація базового ОСВП 2024: 1500,00 грн. Учасник АТО учасник бойових дій (ст.6): 590,25 грн. Учасник бойових дій: 40,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками): 27474 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії: 23610,00 грн.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
08.07.2011 прийнято Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI (далі Закон № 3668-VI), який набрав чинності 01.10.2011.
За правилами статті 2 Закону № 3668-VI, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, визнав таким, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016№ 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
Тому обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі Постанова № 185) з 01.03.2024.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» передбачено проведення індексації пенсії з 01.03.2025.
Суд вкотре звертає увагу, що Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців та визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Також, Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку і виплати пенсії із розрахунку певної суми, суд зазначає, що ключовим правовим питанням у справі, щодо якого фактично виник спір, є право позивача на перерахунок пенсії.
Відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
З урахуванням того, що спірні правовідносини виникли не з приводу певного розміру пенсії позивача, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку, призначення, індексації і перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу в певному розмірі.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені в майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Наведене відповідає практиці Верховного суду, яка викладена у постанові від 14 вересня 2020 року у справі № 560/2120/20.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з правил частини першої статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 вказаної статті).
Позивачем було надано квитанцію № 73271104 про сплату судового від 09.06.2025 року у розмірі 968,96 грн.
Отже, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань судових витрат по сплаті судового збору у сумі 700,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови здійснити з 01.02.2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення, що зазначений у довідці № 15/148 від 21.05.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, виданої Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) здійснити з 01.02.2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії, з урахуванням довідки № 15/148 від 21.05.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року, виданої Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії, виходячи з розміру грошового забезпечення, що зазначений у довідці № 15/149 від 21.05.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, виданої Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії, з урахуванням довідки № 15/149 від 21.05.2025 року про розмір мого грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, виданої Головним управлінням Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, з урахуванням індексацій моєї пенсії, що передбачені постановою Кабінету міністрів України № 209 від 25.02.2025 року та постановою Кабінету міністрів України №185 від 23.02.2024 року, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 700 (сімсот) гривень 00 копійок.
Рішення складене у повному обсязі та підписане 11 серпня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров