Україна
Донецький окружний адміністративний суд
11 серпня 2025 року Справа№200/3966/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції (49061, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Олександра Поля ,121, ЄДРПОУ 44409188), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Миронової М.В., про відкриття виконавчого провадження ВП №78115575 від 19.05.2025 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №255 від 19.03.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34000,00 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову начальника Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Миронової М.В., про арешт коштів боржника від 19.05.2025 у ВП №78115575 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №255 від 19.03.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що виконавче провадження №78115575 було відкрито на підставі виконавчого документа, який не набрав законної сили, оскільки позивачем була направлено до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області позовну заяву про визнання незаконною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 №255 від 19.03.2025 (справа №175/4619/25).
Також позивач заявив клопотання про призначення технічної експертизи постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 №255 від 19.03.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000 грн. Поставити наступні питання: яким способом нанесений відтиск печатки ІНФОРМАЦІЯ_5 №255 від 19.03.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000 грн. (штампа, принтера)? Яка черговість нанесення печатки, тексту та підпису на постанову ІНФОРМАЦІЯ_5 №255 від 19.03.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000 грн.? Звільнити позивача від оплати вартості або відкласти оплату вартості проведення експертного дослідження в зв'язку з арештом всіх належних позивачу на рахунках банків постановою про арешт коштів боржника у ВП №78115575.
Ухвалою суду від 04.06.2025 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі. Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору - задоволено. Відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по справі. Залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Ухвалою суду від 13.06.2025 витребувано в десятиденний строк з дня отримання ухвали суду від Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції: всі матеріали виконавчого провадження ВП № 78115575.
16.06.2025 від відповідача надійшов до суду відзив, згідно змісту якого вбачається, що Постанова № 255 видану 19.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_6 про стягнення адміністративного штрафу з ОСОБА_1 на користь держави у розмірі 34 000 грн. на момент відкриття виконавчого провадження відповідала всім вимогам передбаченим ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження». В постанові було зазначення дата винесення та дата набрання чинності. При пред'явленні виконавчого документа до відділу, жодної інформації, щодо оскарження постанови № ЕНА 1364 у судовому порядку ні стягувачем ні боржником надано не було. Тому, вважає, що підстав для прийняття рішення про прийняття рішення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання були відсутні.
Тому, 19.05.2025 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження» заступником начальника було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ( виконавче провадження № 77040482).
Відтак відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Від ІНФОРМАЦІЯ_2 письмових пояснень до суду не надходило.
Враховуючи, що суддя перебувала у відпустці, справа розглядається негайно після виходу з відпустки за графіком.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_5 №255 від 19.03.2025 визнано військовозобов'язаного ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП (чинного на час вчинення правопорушення), та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. В постанові зазначено, що вона набирає законної сили після закінчення строку оскарження - з 30.03.2025.
Заявою від 28.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_7 звернувся до відповідача щодо відкриття виконавчого провадження за постановою №255 від 19.03.2025.
19.05.2025 начальником Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Миронової М.В. відкрито виконавче провадження №78115575 на підставі постанови № 255 від 19.03.2025. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави штраф в сумі 34000,00 грн. Стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 3400 гривня.
19.05.2025 постановою начальника Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Мироновою М.В. ВП №78115575 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 37700 гривня.
19.05.2025 начальником Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Мироновою М.В. ВП №78115575 винесено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 37700 гривня.
19.05.2025 постановою начальника Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Мироновою М.В. ВП №78115575 визначено для боржника: ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: Винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) 76.5 грн. Винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 67.5 грн. Винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження 43.5 грн. Плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69 грн. Винесення постанови про стягнення виконавчого збору 43.5грн. Загальна сума мінімальних витрат: 300,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 28.04.2025 по справі № 175/4619/25 адміністративну справу №175/4619/25 (провадження №2-а/175/109/25) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання противоправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, передано на розгляд до Покровського районного суду міста Кривого Рогу для розгляду справи за підсудністю.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд зазначає наступне.
Щодо клопотання позивача про призначення технічної експертизи, суд зауважує, що призначення технічної експертизи не стосується предмету доказування у справі та не встановить фактів, які мають значення для вирішення даної судової справи. Крім того, суд вважає, що технічна експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. Таким чином, оскільки позивачем не доведена доцільність та необхідність у проведенні технічної експертизи, суд приходить до висновку про необґрунтованість поданого клопотання та відсутність підстав для його задоволення.
За положеннями статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від02.06.2016№1404-VIII (далі Закон України «Про виконавче провадження» або Закон №1404-VIII; тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до п. 6, 7 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Статтею 4. Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчого документа
1. У виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4)ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
4. Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;
Згідно з ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно матеріалів даної справи, спірна постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 19.05.2025 на підставі Постанови № 255 від 19.03.2025, яка, станом на момент відкриття ВП, законної сили набула.
Подача до місцевого суду відповідного позову не змінює момент набуття законної сили Постанови № 255, а відтак певна позиція позивача є помилковою.
Разом з цим щодо повноважень відповідача на здійснення виконавчих дій суд зазначає наступне.
Як вже зазначено вище, місцем реєстрації позивача є АДРЕСА_3 , що вбачається з паспорту громадянина України НОМЕР_3 ; фактичне місце проживання/перебування відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 29.08.2023 №1426-5002930789 84510, Донецька обл., м. Краматорськ, Дніпровська, 2/60.
У спірних постановах відповідача зазначена адреса проживання/перебування позивача - АДРЕСА_4 .
Як визначено в ч. 1 ст. 24 Закону №1404-VIII, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що прийняття державним виконавчих документів до виконання здійснюється за територіальним принципом, суть якого полягає у тому, що державний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться на території, на яку поширюються його функції. При цьому місце виконання виконавчого документу визначається за критеріями, зазначеними у частині 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», до яких законодавець відносить: місце проживання, перебування боржника фізичної особи, місцезнаходження боржника юридичної особи, місцезнаходження майна боржника.
Наведений правовий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 580/905/21.
Пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі Інструкція №512/5), зокрема, визначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо).
У разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.
У разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Крім того, суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 липня 2021 року у справі №380/9335/20 надав оцінку правильності тлумачення положень статті 24 Закону № 1404-VIII в контексті визначення місця проживання боржника та дійшов висновку, що визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника.
Аналізуючи положення статей 9, 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, положення статті 27 Закону № 1403-VIII, а також положення Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5942-VI, Верховний Суд у справі № 380/9335/20 дійшов висновку, що виконавець має реальну можливість перевірити місце знаходження боржника шляхом перевірки необхідної інформації у Єдиному демографічному реєстрі або шляхом запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи. Такі дії відповідатимуть вимогам частини другої статті 2 КАС України, яких приватний виконавець має дотримуватись.
Серед іншого, Верховний Суд зазначив, що норми КАС України також пов'язують місце проживання особи із зареєстрованим місцем її проживання. Так, відповідно до частини третьої статті 171 КАС України суд встановлює місце проживання фізичної особи шляхом надсилання запиту до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Отже, законодавець, оперуючи поняттям «місце проживання особи», передбачає, що таке місце проживання має бути особою зареєстровано і суб'єкти владних повноважень зобов'язані враховувати таку інформацію при здійсненні ними владно-управлінських функцій.
Таким чином, відсутність прямого обов'язку приватного виконавця перевіряти адресу проживання боржника не спростовує необхідності дотримання ним принципів верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, які визначені частиною першою статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та кореспондуються з положеннями частини другої статті 2 КАС України, на відповідність яким суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень. В іншому випадку, нез'ясування адреси проживання боржника може мати наслідком порушення прав боржника, що виражатиметься у штучному створенні перешкод для вчинення боржником дій, зазначених у статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» (ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій тощо). Верховний Суд наголошує, що відсутність прямої вказівки в Законі України «Про виконавче провадження» на обов'язок виконавця перевіряти місце проживання боржника не повинна слугувати інструментом ймовірних порушень прав боржника з боку виконавця - суб'єкта владних повноважень.
Як визначено на офіційному сайті Східного міжрегіонального управління юстиції (режим доступу: https://www.sumyjust.gov.ua/donecz-ka-oblast/) територією, на яку поширюються функції Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції є Амвросіївська міська територіальна громада, Донецька міська територіальна громада, Іловайська міська територіальна громада, Харцизька міська територіальна громада, Ясинуватська міська територіальна громада, тоді як позивач проживає за адресою у м. Краматорськ, обслуговування якого відноситься до компетенції Краматорського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зареєстрований позивач за адресою у м. Бахмут, обслуговування якого відноситься до компетенції Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Отже, місце реєстрації та місце проживання боржника не відноситься до території, на яку поширюються функції органу державної виконавчої служби відповідача у справі, а виконавчий документ у виконавчому провадженні №78115575 прийнято до виконання відповідачем не за місцем реєстрації, перебування боржника - фізичної особи.
Тобто, відсутнє обґрунтування правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП №78115575, та прийняття виконавчого документу не за місцем реєстрації, перебування боржника - фізичної особи, і не за місцезнаходженням її майна, грошових кошів, заробітної плати та інше.
Таким чином, відповідач при відкритті виконавчого провадження всупереч статей 9, 18 Закону № 1404-VIII, положення статті 27 Закону № 1403-VIII, а також положення Закону № 5942-VI не перевірив місце знаходження боржника у зв'язку з чим передчасно прийняв до виконання виконавчий документ з порушенням правил територіальної діяльності за наявності достовірної інформації про місце проживання та перебування боржника (позивача) в іншому виконавчому окрузі.
При цьому, суд враховує, що в матеріалах справи відсутні будь-які посилання про наявність у боржника іншого майна, місцезнаходження якого відноситься до території, на яку поширюються функції органу державної виконавчої служби відповідача у справі.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови підлягають скасуванню.
Відповідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позиції, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положення цього Кодексу, тягнуться за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав у відповіді до суду. справі, або відповідачем, якщо у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції (49061, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Олександра Поля ,121, ЄДРПОУ 44409188) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Миронової М.В., про відкриття виконавчого провадження ВП №78115575 від 19.05.2025 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №255 від 19.03.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34000,00 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Миронової М.В., про арешт коштів боржника від 19.05.2025 у ВП №78115575 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №255 від 19.03.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Донецького відділу державної виконавчої служби у Донецькому районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції (49061, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Олександра Поля ,121, ЄДРПОУ 44409188) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 11 серпня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Е. Абдукадирова