12 серпня 2025 року Справа №215/3144/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді в адміністративній справі № 215/3144/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції,-
Позивач звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради про:
- встановлення наявності компетенції (повноважень) при отриманні 21.04.2025 виклику лікаря створювати штучні перешкоди обраному позивачем методу лікування, а саме виписки рецептів на ліки за хронічними захворюваннями, які закінчились у позивача і визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати припинити проводити медичні експерименти, на які позивачем не надано згоду.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025, справу передано на розгляду головуючому судді - Калугіній Н.Є.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Так, до суду надійшла ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі № 215/3144/25, якою витребувано справу № 215/3144/25.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року зупинено провадження у справі №215/3144/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради ро встановлення наявності компетенції - до повернення матеріалів справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Направлено адміністративну справу №215/3144/25 до Третього апеляційного адміністративного суду.
11.06.2025 від позивача надійшла заява про відвід судді.
Відповідно до супровідного листа від 30 травня 2025 р. № 215/3144/25 вих. №40445/25-01, адміністративна справа №215/3144/25 направлена до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 29 квітня 2025 року по справі №215/3144/25 без змін.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року відкладено вирішення заяви ОСОБА_1 про відвід судді у справі №215/3144/25 до надходження матеріалів справи головуючому судді.
Так, 28.07.2025 головуючому судді Калугіній Н.Є. передано справу №215/3144/25 з метою подальшого розгляду справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2025 року поновлено провадження у справі №215/3144/25 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги №1" Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення відзиву на позовну заяву - відмовлено. Клопотання ОСОБА_1 про продовження строку на подання відповіді на відзив - залишено без розгляду. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено.
11.06.2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Калугіної Н.Є. від розгляду справи №215/3144/25 та суддів Рябчук О.С., Лозицької І.О., Рищенка А.Ю., Златіна С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.08.2025р. судом визнано заяву ОСОБА_1 необґрунтованою та ухвалено передати справу №215/3144/25 відповідно до ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України для вирішення заяви позивача про відвід судді у справі.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 р. заяву розподілено судді Рябчук О.С.
Згідно з ч.9 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до ч.11 ст. 40 КАС України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
З огляду на вказані приписи, суд вважає за можливе розглянути заяву про відвід в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід головуючого судді Калугіної Н.Є. від розгляду даної справи, виходячи з наступного.
За змістом Кодексу адміністративного судочинства України процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є право відводу (самовідводу).
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з ч.1-ч.3 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до ч.4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною ч.1 ст. 37 КАС України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Частиною 3 ст. 39 КАС України визначено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно до ч.ч. 3, 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Заява про відвід судді обґрунтована тим, що суддя відмовляється витребувати по своїй ініціативі необхідні докази для повного, всебічного розгляду справ, щоб відмовитись навести лад у судовій системі для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики та саме це доводить про його зацікавленість.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної особи на розгляд її справи належним, неупередженим та компетентним судом, що включає в себе право на розгляд справи тим судом, якому довіряють усі особи, які беруть участь у справі. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється.
Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі Мироненко і Мартенко проти України, Олександр Волков проти України).
Рішенням Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі Ветштайн проти Швейцарії зазначено, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, суддя заявляє самовідвід в розгляді справи в тому випадку, якщо у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Виходячи з викладеного, беручи до уваги те, що викладеними у заяві підставами для відводу судді є фактична незгода з рішенням суду, заява позивача про відвід судді є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 36, 37, 39-41, 243, 248 Кодексу адміністративного суду України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Калугіної Наталії Євгенівни від розгляду справи №215/3144/25 - відмовити.
Адміністративну справу передати для продовження розгляду.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується. Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.С. Рябчук