11 серпня 2025 року Справа №160/21683/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосовування показника заробітної плати для призначення пенсії у 2017 році - 3 764,40 грн;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням середнього заробітку за три попередні роки: 2017 (за 2014-2016 роки) за його показником середнього заробітку 5 543,60 грн та коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 28.09.2024 у розмірі 1,14; 1,197, 1.0796 - у 2022-2024 роках, та з 01.03.2025 у розмірі 1,115 - у 2025 році, у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням середнього заробітку за три попередні роки: 2017 (за 2014-2016 роки) за його показником середнього заробітку 5 543,60 грн та коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 28.09.2024 у розмірі 1,14; 1,197, 1.0796 - у 2022-2024 роках, починаючи з 28.09.2024, за період з 28.09.2024 по 24.01.2025;
- доказів сплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 968,96 грн.
04.08.2025 від позивача на виконання вимог ухвали суду від 30.07.2025 надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн, а також заяву про поновлення процесуального строку, в якій позивач зазначив, що ОСОБА_1 - є вільний у виборі способу захисту свого порушеного права і за своїм бажанням міг скористатися правом на оскарження акта у строк, передбачений нормативним процесуальним положенням. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Зазначив також, що варто враховувати запровадження 24.02.2022 року в Україні воєнного стану, впливає на діяльність держави та людини. Також зазначив, що суду при прийнятті позову необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним; що позивачу, в рівній мірі має бути забезпечено доступ до суду шляхом надання гарантій, що його позов буде розглянутий.
Вирішуючи вказане клопотання суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом 1 частини 2 наведеної статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №340/1019/19).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Так, у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів;
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Разом з цим, позивачем не доведено той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Разом з цим, суд наголошує, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення цих строків. Обставин, що перешкоджали позивачеві через запровадження в Україні воєнного стану своєчасно звернутися до суду в межах строку, встановленого законом в заяві не наведено.
Отже, суд вважає за необхідне визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, наведені в заяві, та відмовити в задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість продовжити позивачу строк на усунення недоліків в межах строків, визначених ст. 169 КАС України, надавши позивачу десять днів на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про продовження позивачу строку на усунення недоліків позовної заяви, а саме шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із наведенням інших причин його пропуску та докази на підтвердження їх поважності.
Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України, у разі не усунення у визначений судом строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовна заява буде повернута заявникові.
Керуючись ст.ст. 121, 160, 161, 169, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з цим позовом.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Продовжити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
Надати позивачеві десять календарних днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку звернення до суду із наведенням інших поважних причин його пропуску та докази поважності цих причин в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням середнього заробітку за три попередні роки: 2017 (за 2014-2016 роки) за його показником середнього заробітку 5 543,60 грн та коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 28.09.2024 у розмірі 1,14; 1,197, 1.0796 - у 2022-2024 роках, починаючи з 28.09.2024, за період з 28.09.2024 по 24.01.2025.
Копії даної ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна