12 серпня 2025 року Справа №160/13846/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
13.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Днепропетровскій області щодо відмови нарахувати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати 21119,3 гривень за період з 12.04.18 по 12.04.2021 рік, та 57047,67 грн. з 31.12.2019 по 12.04.2021 згідно з судовим рішенням №160/3790/20;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Днепропетровскій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати 21119,3 грн. за період з 12.04.18 по 12.04.2021 рік, 57047,67 грн. з 31.12.2019 по 12.04.2021 рік та 4166,44 грн. штрафних санкцій в розмірі 3% річних від простроченої суми виплати згідно з судовим рішенням №160/3790/20;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Днепропетровскій області щодо відмови нарахувати станом на 01.04.25 ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати згідно з судових рішень по справі №160/10482/22 від 29.02.2022, по справі №160/19478/23 від 15.09.2023, по справі №160/20418/232 від 25.10.2023, по справі №160/7666/24 від 25.06.2024, по справі №160/2816/24 від 05.04.2024, по справі №160/2814/24 від 06.03.2024, по справі №160/11460/20 від 31.11.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Днепропетровскій області нарахувати станом на 01.04.25 ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати відповідно до судових рішень по справі №160/10482/22 від 29.02.2022, по справі №160/19478/23 від 15.09.2023, по справі №160/20418/232 від 25.10.2023, по справі №160/7666/24 від 25.06.2024, по справі №160/2816/24 від 05.04.2024, по справі №160/2814/24 від 06.03.2024, по справі №160/11460/20 від 31.11.2020;
- визнати неправомірною самовільну зміну ГУ ПФУ у Дніпропетровській області величини доплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду у справі №160/11460/20 з величини 235 238,55грн на 234 352,83 грн.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області відновити величину доплати пенсії ОСОБА_1 згідно з рішенням суду у справі №160/11460/20 у сумі 235 238,55грн.;
- направити окрему ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зв'язку з протиправним тлумаченням Закону України №2939- VI «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року для надання відповідей у встановлений законом термін. Зобов'язати Головне управління ПФУ усунути виявлені порушення та вжити заходів для недопущення їх у майбутньому;
- винести окрему ухвалу, адресовану Головному управлінню Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, у зв'язку відмовою виконувати вимоги Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ від 19.10.2000 та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» та вимогами окремого судового рішення щодо виконання Закону (через відмову у виконанні запитів позивача №244/11 від 07.04.2025 та № 257/11 від 16.04.2025);
- зобов'язати Головне управління ПФУ усунути виявлені порушення та вжити заходів для недопущення їх у майбутньому.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами з 02.06.2025 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.07.2025 з метою повного та всебічного розгляду адміністративної справи, суд продовжив строк розгляду справи на 30 днів.
Суд, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, дійшов висновку, що позовну заяву було подано без додержання вимог, викладених у статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому її належить залишити без руху, з наступних підстав.
Частинами тринадцятою - п'ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. Водночас, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III (далі Закон №2050-ІІІ) та Порядку №159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання у разі порушення встановлених строків виплати доходу громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі № 560/8194/20 уважав за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021, 17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20, 460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону №2050-ІІІ та сформулювати такі висновки:
а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом №2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;
в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України, для залишення позовної заяви без розгляду;
г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 у справі № 160/3790/20 проведено перерахунок пенсії та нараховану доплату пенсії в сумі 78166,97 грн, яку відповідач виплатив позивачу у квітні 2021 року.
Отже, перебіг обчислення строку для звернення до суду з цим позовом починається з моменту, коли позивач дізнався про порушення свого права: у позовній заяві позивачем та у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено, що виплата відбулася у квітні 2021 року.
Такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати застосовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.04.2024 у справі №560/8194/20. Аналогічного підходу при вирішенні подібних правовідносин дотримується Верховний Суд і у подальшій правозастосовній практиці, зокрема, у постановах від 17.04.2025 у справі № 560/10053/24, від 23.04.2025 у справі № 260/131/24, від 29.04.2025 у справі № 420/4345/24, від 06.06.2025 у справі № 580/11183/24.
Проте, позивач звернувся до суду з цим позовом щодо нарахування та виплати компенсації частини втрачених доходів у зв'язку з порушенням строків виплати на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2020 у справі № 160/3790/20 лише 13.05.2025, тобто із значним пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Відтак, позивач звернувся до суду з цим позовом після закінчення строку, установленого частиною другою статті 122 КАС України, без подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, чим порушив приписи частини шостої статті 161 КАС України.
Таким чином, на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу п'ятиденний строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
З урахування вищевикладеного, позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець