12 серпня 2025 рокуСправа №160/29125/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
01.11.2024 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з вимогами про:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0267350707 від 04.04.2024, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0149230708 від 05.04.2024, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0149250708 від 05.04.2024, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за результатами фактичної перевірки за адресою провадження позивачем господарської діяльності: АДРЕСА_1 , лот №2, було складено акт перевірки № 13550/26/15/07/3795201180 від 19.02.2024, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення від 05.04.2024 №0149230708 та №0149250708, від 04.04.2024 № 0267350707, якими до позивача застосовано штрафні санкції.
Позивач вказує на відсутність підстав для проведення фактичної перевірки, на грубі порушення проведення перевірки працівниками перевіряю чого органу, що, на думку позивача, має наслідком незаконність результатів перевірки.
Не погоджуючись із висновками, викладеними у акті перевірки, та податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду із позовом.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду і задовольнив клопотання позивача про поновлення процесуального строку.
19.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до наказу від 15.02.2024 №887-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 16.02.2024 №3747/26-15-07-07-01, №3748/26-15-07-07-03 проведено фактичну перевірку магазину за адресою: АДРЕСА_1 , лот №2, де провадить свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки встановлено порушення:
- п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №265/95-ВР) - проведення розрахункових операцій без використання РРО та без роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту, на загальну суму 63530,00 грн., за кожне наступне вчинене порушення - 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) (95295,00 грн.). Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена абз. 1,2,3 п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР. Штрафна фінансова санкція складає: 95295,00 грн;
- п. 12 ст.3 Закону №265/95-ВР - ведення з порушенням, встановленого законодавством порядку облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Загальна сума по товарним запасам, які не обліковані в установленому законодавством порядку складає 3190,00 грн. Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена ст. 20 Закону №265/95 ВР. Штрафна фінансова санкція складає: 3190,00 грн. · абз. 4 п. 63.3 ст. 63, с. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України - неподання платником податків посадовим (службовим) особам до органів державної податкової служби повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП. Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п. 117.1 ст. 117 ПК України від 02.12.2010-VI (із змінами та доповненнями). Штрафна санкція складає: 680,00 гривень.
- п. 85.2 ст. 85 ПК України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної подат?кової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Відповідальність за вищезазначене порушення передбачена п. 121.1 ст. 121 ПК України від 02.12.2010-VI (із змінами та доповненнями). Штрафна санкція складає: 2 040 ,00 гривень.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №13550/26/15/07/3795201180 від 19.02.2024, в якому відображено вказані порушення.
Особа, яка здійснює розрахункові операції у ФОП ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) відмовилася від підпису та отримання примірника акту фактичної перевірки про що свідчить відповідний акт №1141/26-15-07-07-00-17 від 19.02.2024.
Акт проведення фактичної перевірки з додатками було надіслано засобами поштового зв'язку на податкову адресу ФОП ОСОБА_3 05.04.2024 зі штриховим ідентифікатором №4908735182931. Конверт повернувся до ГУ ДПС у Дніпропетровській області 02.05.2024 як не вручений у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
У ході перевірки було встановлено, що продавець здійснив проведення розрахункової операції з продажу товарів на загальну суму 63530,00 грн без застосування ПРРО/ РРО та без видачі відповідного розрахункового документу (фіскального чека). Даний факт було виявлено, зокрема, під час проведення контрольно-розрахункової операції з придбання «ELFBAR 1500 MIXED BEPRIES» 1 шт. за ціною 350,00 грн.
Під час перевірки не надано жодних документів на підтвердження обліку та походження товарних запасів на загальну суму 3190,00 грн, попри те, що посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві було вручено письмовий запит на надання документів та вручено ОСОБА_2 - особі, яка фактично здійснює розрахункові операції у ФОП ОСОБА_1 .
В ході проведення перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснюється господарська діяльність без реєстрації об'єкта оподаткування через який провадиться діяльність. Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП не подана протягом 10 робочих днів після їх реєстрації до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, чим порушено вимоги п. 63.3 ст. 63 ПК України.
Письмовий запит на надання документів, а також копію наказу та направлень на проведення фактичної перевірки було вручено представнику суб'єкта господарювання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У пояснювальній записці ОСОБА_2 вказує, що вона працює у ФОП ОСОБА_1 на посаді продавця, починаючи з вересня 2023 року й до моменту проведення фактичної перевірки.
Відповідач наголошує на низці позицій Верховного Суду щодо достатності відображення в наказі підстав для проведення фактичної перевірки, як нумераційного позначення відповідного пункту статті Податкового кодексу України без розкриття його змісту.
На підставі викладеного, відповідач вказує на відсутність підстав для задоволення позову, а також на пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом.
19.11.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача Головного управління ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проводилась фактична перевірка магазину за адресою: АДРЕСА_1 . Фактична перевірка позивача здійснена на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 15.02.2024 № 887-п «Про проведення фактичних перевірок».
З наказу про проведення перевірки вбачається, що правовою підставою для проведення перевірки слугував підпункт 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, згідно з яким фактична перевірка може проводитися у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Перед початком перевірки ОСОБА_2 було ознайомлено з направленнями на перевірку від 16.02.2024 № 3748/26-15-07-07-03 та № 3747/26 15-07-07-01, службовими посвідченнями та вручено копію наказу «Про проведення фактичних перевірок» від 15.02.2023 року № 887-п.
За результатами проведеної перевірки складено акт фактичної перевірки від 19.02.2024 № 13550/26/15/07/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність з продажу електронних сигарет без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та тютюновими виробами. За результатами акту фактичної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 04.04.2024 № 0267350707, чим до ФОП ОСОБА_1 застосовані штрафні санкції на суму 17 000 грн.
Податкове повідомлення-рішення було надіслано засобами поштового зв'язку на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 04.04.2024 зі штриховим ідентифікатором № 0600906299043.
Відповідно до поштового штампу, конверт повернутий до ГУ ДПС у м. Києві 26.04.2024 як не вручений у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Виявлені в ході фактичної перевірки порушення є доведеними у повному обсязі та стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.
З огляду на викладене вважають позовні вимоги безпідставними та просять відмовити в задоволенні адміністративного позову.
20.12.2024 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові пояснення та надані докази. Позивач зазначив, що долученою до справи довідкою за формою 20-ОПП підтверджується, що за адресою фактичної перевірки, а саме: АДРЕСА_2 , розміщений магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який належить підприємству - ТОВ «ФОРЕСТ Х». Право на здійснення роздрібної торгівлі в магазині «Вейп Бар» рідинами, що використовуються в електронних сигаретах має ТОВ «ФОРЕСТ Х», що підтверджується відповідною Ліцензією № 26530319202300035. Долученою до матеріалів справи податковою звітністю ТОВ «ФОРЕСТ Х» за 1 квартал 2024р. підтверджується як нарахування, так і виплата ТОВ «ФОРЕСТ Х» заробітної плати продавцю ОСОБА_2 , а трудовим договором між ТОВ «ФОРЕСТ Х» і ОСОБА_2 , Наказом про її прийняття на роботу - її перебування в трудових відносинах на посаді продавця саме з ТОВ «ФОРЕСТ Х», а не з ФОП ОСОБА_1 . Обізнаність Відповідача 2 про те, що ОСОБА_2 є працівником ТОВ «ФОРЕСТ Х», а не ФОП ОСОБА_1 підтверджується і Повідомленням про її прийняття на роботу з Квитанцією №2 про доставку звіту до податкового органу. Звітом ТОВ «ФОРЕСТ Х» від 21.11.2024 підтверджується склад і перелік товарів ФОП ОСОБА_1 , що знаходилися у магазині «Вейп Бар» ТОВ «ФОРЕСТ Х» на реалізації станом на момент проведення перевірки, тобто 19.02.2024. Серед зазначеного, відповіддю ТОВ «ФОРЕСТ Х» також встановлюється, що 19.02.2024 реалізацію товару в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 здійснював продавець ОСОБА_2 , яка працює на даному підприємстві продавцем за основним місцем роботи і на умовах повної зайнятості з 12.05.2023.
Окрім наведеного позивач зауважує про наявні процедурні порушення при проведенні перевірки та просить задовольнити позовні вимоги.
Згідно положень статті 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як юридична особа за кодом РНОКПП НОМЕР_1 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та має основний вид економічної діяльності - роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.54).
Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно до наказу 15.02.2024 №887-п «Про проведення фактичних перевірок» та на підставі направлень на перевірку від 16.02.2024 №3747/26-15-07-07-01, №3748/26-15-07-07-03 проведена фактична перевірка господарської одиниці, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , лот №2, що належить суб'єкту господарської діяльності ОСОБА_1 .
Направлення на перевірку від 16.02.2024 №3747/26-15-07-07-01, №3748/26-15-07-07-03 про проведення фактичної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 та службові посвідчення посадових осіб податкового органу було пред'явлено ОСОБА_2 (продавець), яка відмовилася від підпису та отримання примірника акту фактичної перевірки про що свідчить відповідний акт №1141/26-15-07-07-00-17 від 19.02.2024.
Перед початком перевірки посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві була проведена контрольна розрахункова операція з придбання електронної одноразової сигарети «Elf Bar» на суму 350,00 грн. Розрахунок здійснювався у безготівковій формі із використанням банківського POS-терміналу та видачею нефіскального чеку (квитанції з POS-терміналу). Фіскальний чек не видавався, оскільки реєстратор розрахункових операцій/програмний реєстратор розрахункових операцій в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за адресою: АДРЕСА_1 , лот №2 - відсутні (не зареєстровано).
За результатами проведеної фактичної перевірки встановлено порушення:
п.1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- проведення розрахункових операцій без використання РРО та без роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми та змісту, на загальну суму 63530,00 грн, за кожне наступне вчинене порушення - 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) (95295,00 грн);
п.12 ст.3 Закону №265/95-ВР - ведення з порушенням, встановленого законодавством порядку облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Загальна сума по товарним запасам, які не обліковані в установленому законодавством порядку складає 3190,00 грн;
абз. 4 п. 63.3 ст. 63, с. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України - неподання платником податків посадовим (службовим) особам до органів державної податкової служби повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою 20-ОПП.
п. 85.2 ст. 85 ПК України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки № 13550/26/15/07/3795201180 від 19.02.2024, в якому відображено вказані порушення та відповідно до напису у акті ОСОБА_2 після ознайомлення з актом перевірки відмовилась від його підпису та від отримання другого примірнику, про що складено акт № 1141/26-15-07-07-00-17 від 19.02.2024.
За результатами розгляду матеріалів перевірок винесені податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0267350707 від 04.04.2024, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві;
- податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0149230708 від 05.04.2024, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області;
- податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0149250708 від 05.04.2024, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Копії податкових повідомлень - рішень та матеріалів проведеної фактичної перевірки направлялись податковим органом засобами поштового зв'язку на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 , проте листи були повернуті за закінченням терміну зберігання. У подальшому зазначені податкові повідомлення-рішення були надані позивачу на адвокатський запит у липні 2024 року.
Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями - рішеннями та вважаючи їх протиправними Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов'язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (надалі - ПКУ).
Згідно з підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПКУ контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 ст.75 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно із пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 ПК України).
Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Відповідно до п. 80.7. ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Таким чином, приписи пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України містять дві підстави проведення перевірки.
Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок
Відповідно до пп. 81.1. ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відтак у вказаній нормі визначено, що зазначається в наказі та направленні на перевірку.
В наказі про призначення фактичної перевірки зазначається зокрема найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета та підстави для проведення перевірки.
Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно до наказу від 15.02.2024 № 887-п «Про проведення фактичних перевірок» та на підставі направлень на перевірку від 16.02.2024 №3747/26-15-07-07-01, №3748/26-15-07-07-03 проведена фактична перевірка господарської одиниці (магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 »), розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , лот №2, що належить суб'єкту господарської діяльності ОСОБА_1 .
Направлення на перевірку від 16.02.2024 №3747/26-15-07-07-01, №3748/26-15-07-07-03 про проведення фактичної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 та службові посвідчення посадових осіб податкового органу було пред'явлено ОСОБА_2 (продавець).
Також, судом встановлено, що 30.11.2023 між ТОВ «ФОРЕСТ Х» та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір на продаж товару в мережі магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
За умовами вказаного договору ФОП ОСОБА_1 передавала на реалізацію ТОВ «Форест Х» товари - аксесуари та комплектуючі для електронних сигарет і систем нагрівання тютюну, для їх подальшого продажу кінцевим споживачам в мережі магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що належить ТОВ «Форест Х».
Відповідно звіту за договором на реалізацію товару № 29/23 від 30.11.2023 в магазині мережі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_1 , лот №2 станом на 19.02.2024 перебували товари ФОП ОСОБА_1 у кількості 18 найменувань.
19.02.2024 реалізацію товару в зазначеному магазині здійснювала працівник ТОВ «Форест Х» ОСОБА_2 , яка працює в ТОВ «Форест Х» за основним місцем роботи на умовах повної зайнятості на посаді продавця непродовольчих товарів з 12.05.2023.
Також станом на 19.02.2024 ТОВ «ФОРЕСТ Х» мало діючу Ліцензію на право Роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах для здійснення їх продажу у магазині «Вейп Бар» за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 11а, лот №2.
Отже, наданими матеріалами справи підтверджується, що в магазині мережі «Вейп Бар» за адресою: м. Київ, вул. Кибальчича, 11а, лот №2 проводить господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю « ФОРЕСТ Х» з яким перебуває у трудових відносинах ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_4 лише надається для реалізації товар відповідно до умов договору № 29/23 від 30.11.2023.
Верховний Суд у своїй постанові від 04.03.2021 у справі №803/1171/17 дійшов висновку, згідно з яким відсутність можливості ідентифікувати суб'єкта підприємницької діяльності, який повинен бути інспектований, має наслідком скасування наказу про призначення такої перевірки.
У постанові від 08.09.2021 (справа №816/228/17) Велика Палата Верховного Суду сформулювала наступний правовий висновок: «у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права.
Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».
Отже, головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процедурних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.
Як вже було вказано вище, у наказі на проведення перевірки найменування та реквізити суб'єкта господарювання, щодо якого призначено контрольний захід, належать до обов'язкових.
Неможливість ідентифікації такого суб'єкта господарювання має наслідком незаконність наказу про проведення такої перевірки через допущення істотних недоліків при його оформленні, а, відповідно, і податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками такої перевірки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 01.06.2022 у справі № 520/7331/21.
Суд вважає, що сукупність наведених вище процедурних порушень, допущених відповідачем при проведенні фактичної перевірки є підставою для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0267350707 від 04.04.2024, № 0149230708 від 05.04.2024, № 0149250708 від 05.04.2024.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. В той же час, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, позивач належними та допустимими доказами довів протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн підлягає стягненню з відповідачів солідарно за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0267350707 від 04.04.2024, винесене Головним управлінням ДПС у м. Києві.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" № 0149230708 від 05.04.2024, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "ПС" № 0149250708 від 05.04.2024, винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез