12 серпня 2025 рокуСправа № 640/15734/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
10.07.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДПС від 15.04.2020 № 0002280501, № 0002270501.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результами документальної позапланової перевірки Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі також ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), проведеної Офісом великих платників податків ДПС, 20.03.2020 було складено акт перевірки. 15.04.2020 на підставі зазначеного акта відповідачем прийнято податкові-повідомлення рішення № 0002280501, № 0002270501, якими зменшено суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, застосовано штрафні (фінансові) санкції до позивача та зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість (далі також ПДВ). За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою службою України зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін. Висновки відповідача, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень, про те, що господарські операції з його контрагентами у жовтні-грудні 2019 року не мали реального характеру, та що позивач не мав підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, ґрунтуються виключно на інформації з баз даних ДПС України. Позивач вважає протиправними оскаружвані податкові повідомлення-рішення. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» виробляє арматурну сталь і катанку зі звичайних і низьколегованих марок сталі, агломерат, концентрат, кокс, чавун, сталь, сортовий і фасонний прокат, доменний шлак. Металургійне виробництво потребує використання великої кількості обладнання та запчастин для обслуговування усіх виробничих дільниць. У зв'язку з цим ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на постійній основі здійснює придбання відповідних товарів та залучає інші організації для підтримання обладнання у належному робочому стані (його обслуговування, ремонту, модернізації). Здійснення господарських операцій з контрагентами щодо постачання позивачеві товарів, робіт, послуг підтверджується належним чином оформленими первинними документами (договорами, специфікаціями, актами виконаних робіт, рахунками-фактурами, видатковими накладними, прибутковими ордерами, товарно-транспортними накладними тощо), які були досліджені відповідачем під час перевірки. Здійснення позивачем оплати на користь контрагентів відповідачем підтверджено в акті перевірки. За всіма господарськими операціями було складено та зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, що також підтверджується актом перевірки. Висновки відповідача про нереальний характер цих господарських операцій через неможливість встановлення первинного надавача послуг або виробника/імпортера товарів ґрунтуються на припущеннях. Відповідачем не доведено порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» положень Податкового кодексу України, про які зазначено в акті перевірки. Позивач не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства контрагентами за умови його необізнаності щодо таких порушень. Також позивач зазначив, що акт перевірки не містить підпису посадової особи відповідача - Білого А.І., відомості про якого вказано у вступній частині акта, та який проводив перевірку, в акті наявна відмітка про його звільнення на час складення акта. Позивач вважає, що вказана обставина має наслідком нечинність акта перевірки, на підставі якого прийнято оскаружвані у цій справі податкові повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано у контрагентів позивача належним чином засвідчені копії документів щодо взаємовідносин з позивачем, що підтверджують наявність на підприємстві трудових ресурсів та основних засобів виробництва, укладення та виконання договорів з третіми особами щодо реалізації зобов'язань на користь позивача, виконання таких зобов'язань особисто.
04.08.2020 надійшов відзив Офісу великих платників податків ДПС, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не було подано заперечення на акт перевірки, який вручено 31.03.2020. Під час перевірки не підтверджено господарські операції ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з указаними в акті контрагентами. За реалізацією товарів, робіт, послуг оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій, наслідком чого є отримання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» необґрунтованої податкової вигоди у виді суми податкового кредиту з ПДВ. Під час перевірки не встановлено наявність імпортерів, виробників чи надавачів послуг у ланцюгах постачання, натомість встановлено відсутність трудових, матеріальних, технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності контрагентами позивача.
На виконання ухвали від 13.07.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли копії документів: 06.08.2020 - від ТОВ «Торгсервіс», 07.08.2020 - ТОВ «ЕЛВЕНТ», 10.08.2020 - ТОВ «СЕЙЛ-ЕКОХІМ», 11.08.2020 - ТОВ «СпецСталь-Інжиніринг», ТОВ «ЕКСПО-ТРЕЙДИНГ», 12.08.2020 - ТОВ «ВС СТРОЙМАСТЕР», ТОВ «ІСМА ГРУП КР», 17.08.2020 ПП «КВАНТ-ЕЛЕКТРО КР», 18.08.2020 ТОВ «СТРОЙТЕХНОЛОГІЯ», 21.08.2020 ТОВ «ХАЙТЕК».
25.08.2020 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що відповідачем не доведено допущення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» порушення положень Податкового кодексу України. Податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах відповідача стосовно контрагентів позивача, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не може бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами. З метою перевірки інформації та підтвердження вказаних господарських операцій контролюючий орган не звертався з відповідними запитами до контрагентів позивача.
25.08.2020 надійшло клопотання позивача про об'єднання в одне провадження справ № 640/16938/20 та № 640/15734/20.
07.09.2020 на виконання ухвали від 13.07.2020 надійшли копії документів від ТОВ «ЕЛЕКТРОБУДМОНТАЖ».
09.09.2020 надійшли додаткові пояснення ТОВ «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ», до яких на виконання ухвали суду в частині витребування доказів додано копії документів.
Ухвалою від 10.09.2020 задоволено клопотання позивача, об'єднано справи № 640/16938/20 та № 640/15734/20 в одне провадження з присвоєнням загального номеру 640/15734/20.
Провадження у справі № 640/16938/20 було відкрито 28.07.2020 за позовом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002525013 від 07.05.2020. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 16.04.2020. Відповідач дійшов висновку про завищення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» податкового кредиту та суми заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 01.01.2020 до 31.01.2020 у розмірі 8660967 грн з урахуванням результатів попередньої позапланової документальної перевірки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», оформлених актом від 20.03.2020, та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення № 0002280501 від 15.04.2020. Позивач вважає такі висновки та рішення відповідача безпідставними, оскільки податкове повідомлення-рішення № 0002280501 від 15.04.2020 оскаржено в судовому порядку, тому визначене ним грошове зобов'язання вважається неузгодженим. Відхилення між розміром податкових зобов'язань та розміром податкового кредиту на суму 233995,00 грн виникло внаслідок помилкового зазначення підприємством у графі 3 розділу ІІ додатку 5 до Декларації з ПДВ за січень 2020 року неправильного періоду виписки податкових накладних. Проте такі порушення не мають наслідком завищення податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування за січень 2020 року і застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача. Податковий кредит підтверджено зареєстрованими податковими накладними.
27.08.2020 надійшов відзив Офісу великих платників податків ДПС у справі № 640/16938/20, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що з урахуванням результатів перевірки, оформленої актом № 553/28-10-45-01/24432974 від 20.03.2020, ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» завищено задекларовані показники податкової декларації з ПДВ за січень на суму 8426702,00 грн. Письмові пояснення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» під час перевірки не надавалися. Перевіркою встановлено відсутність зареєстрованих ПН та РК у розмірі ПДВ, який задекларовано ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» згідно з Декларацією за січень 2020 року, що призвело до завищення податкового кредиту на суму 233995,00 грн: по взаємовідносинах із ТОВ «ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» на суму 225481,65 грн та по взаємовідносинах із ТОВ «КРИВБАС-БЕЛАЗ-СЕРВІС СП» на суму 710,24 грн та 7803,11 грн. Помилки у податковій звітності з ПДВ за січень 2020 року на суму 225481,65 грн - відхилення у визначенні суми податкового зобов'язання постачальника ТОВ «ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» та суми податкового кредиту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» позивачем не було виправлено. Шляхом подання декларацій за лютий, березень 2020 року позивачем виправлено розбіжності у визначенні суми податкового зобов'язання постачальника ТОВ «КРИВБАС-БЕЛАЗ-СЕРВІС СП» на суму 710,24 грн та 7803,11 грн та суми податкового кредиту ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
09.09.2020 надійшла відповідь на відзив у справі № 640/16938/20, у якій позивач зазначив, що під час перевірки відповідачем не було проведено аналіз первинних документів, що підтверджують господарські відносини позивача з його контрагентами. ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до складу податкового кредиту податкового (звітного) періоду було включено суми податку на додану вартість виключно за складеними його контрагентами, у тому числі ТОВ «ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» і ТОВ «КРИВБАС-БЕЛАЗ-СЕРВІС СП», та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Твердження відповідача про виправлення позивачем розбіжностей шляхом подання уточнюючих розрахунків та податкових декларацій не відповідає дійсним обставинам.
01.10.2020 надійшли пояснення ТОВ «ЕЛЕКТРОБУДМОНТАЖ», до яких на виконання ухвали від 13.07.2020 у справі № 640/15734/20 було додано копії документів.
07.10.2020 та 09.10.2020 надійшли додаткові пояснення відповідача, у яких зазначено, що показники податкового обліку платника податків можуть визнаватися обґрунтованими, якщо платник податків діяв із належним рівнем обережності та обачності при виборі контрагентів. Під час проведення перевірки встановлено наявність відкритих кримінальних проваджень стосовно контрагентів позивача ТОВ «Торгсервіс», ТОВ «Строй-Монтаж Інжиніринг», ТОВ «Хайтек», ТОВ «Кривбасстар».
08.10.2020 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 12.11.2020.
06.11.2020 надійшли пояснення ТОВ «Бізнес-Трейд плюс» з доданими копіями документів.
12.11.2020 суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у письмовому провадженні.
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 07.05.2021, 07.09.2021, 07.10.2021, 28.10.2021 про здійснення процесуального правонаступництва - заміну відповідача Офісу великих платників податків ДПС на Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.11.2021 витребувано у сторін та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків письмові пояснення щодо клопотання про заміну відповідача та щодо підстав передачі справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» № 2825-IX. Відповідно до статті першої цього Закону ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» № 254 та набрав чинності 15.12.2022.
23.10.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали даної адміністративної справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2023 адміністративну справу № 640/15734/20 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
20.12.2023 матеріали справи № 640/15734/20 надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою від 25.12.2023 адміністративну справу № 640/15734/20 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнято до провадження; допущено процесуальне правонаступництво та заміну первинного відповідача у даній справі - Офісу великих платників податків ДПС на його процесуального правонаступника - Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків; постановлено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
16.02.2024 до суду надійшла заява Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 01.03.2024 вказану заяву відповідача залишено без задоволення.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) станом на 10.07.2020 як платник податків перебувало на податковому обліку в Офісі великих платників податків ДПС, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006884614, відповідно до якого видами діяльності позивача є: 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів (основний); 07.10 Добування залізних руд; 19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 85.32 Професійно-технічна освіта; 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.; 86.10 Діяльність лікарняних закладів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 36.00 Забір, очищення та постачання води; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.21 Будівництво трубопроводів.
На підставі наказу Офісу великих платників податків ДПС від 19.02.2020 № 240 було проведено документальну позапланову перевірку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по декларації за грудень 2019 року (реєстраційний номер 9331242236 від 17.01.2020) з урахуванням уточнюючих розрахунків з питань відповідності формування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. За результатами перевірки складено акт Офісу великих платників податків ДПС № 553/28-10-45-01/24432974 від 20.03.2020, згідно з яким проведеною у період з 24.12.2019 до 17.01.2020 перевіркою встановлено такі порушення:
п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі також ПК України), в результаті чого встановлено завищення суми заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2019 року на суму ПДВ 1306863 грн;
п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, рядок 21 (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) за грудень 2019 року у розмірі 8426702 грн.
В акті зазначено, що перевіркою не підтверджено господарські операції ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з контрагентами: ТОВ «ДНІПРОТЕХКОНТРАКТ», ТОВ «ТОРГСЕРВІС», ТОВ «КРИВБАССТАР», ТОВ «БІЗНЕС-ТРЕЙД ПЛЮС», ТОВ «ХАЙТЕК», ТОВ «Промхімтех ЛТД», ТОВ «ЕЛЕКТРОБУДМОНТАЖ», ТОВ «Стройтехнологія», ПП «Виробничо-комерційна фірма «Елтік», ПП «КВАНТ-ЕЛЕКТРО КР», ТОВ «ВС СТРОЙМАСТЕР», ТОВ «ЕЛВЕНТ», ТОВ «СпецСталь-Інжиніринг», ТОВ «ЕКСПО-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ, ТОВ «ПРОМРЕМГРУП», ТОВ «ІСМА ГРУП КР», ТОВ «СЕЙЛ ЕКОХІМ». Видаткові накладні не підтверджують факт передачі товару від вказаних контрагентів до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», дефектність первинних документів підтверджується відсутністю товару (непідтвердження його походження), матеріалами розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, в яких вказані контрагенти задіяні у протиправних фінансово-економічних механізмах. За реалізацією товарів, робіт, послуг оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій, наслідком чого є отримання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» необґрунтованої податкової вигоди у виді суми податкового кредиту з ПДВ.
На підставі акта перевірки Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення:
№ 0002270501 від 15.04.2020, яким ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку (декларація № 9331242236 від 17.01.2020 за грудень 2019 року) у розмірі 1306863 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 653431,50 грн;
№ 0002280501 від 15.04.2020, яким ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового крдиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 8426702 грн.
У розрахунку штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість (додатку до ППР № 0002270501 від 15.04.2020) зазначено, що розмір штрафної санкції відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України становить 50% суми завищення бюджетного відшкодування за декларацією № 9331242236 від 17.01.2020 за грудень 2019 року - 653431,50 грн. Причина нарахування розміру штрафної санкції - повторно протягом року, попереднє ППР № 0001435013 від 06.03.2020.
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
За результатами розгляду скарги ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прийнято рішення ДПС України № 20300/6/99-00-06-02-02-06 від 26.06.2020, яким податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС № 0002270501 та № 0002280501 від 15.04.2020 залишено без змін.
Крім того, на підставі наказу Офісу великих платників податків ДПС від 20.03.2020 № 371 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» по декларації за січень 2020 року (реєстраційний номер 9029042462 від 19.02.2020) з питання формування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. За результатами перевірки складено акт Офісу великих платників податків ДПС № 36/28-10-50-13/24432974 від 16.04.2020. Згідно з актом проведеною у період з 25.03.2020 до 14.04.2020 перевіркою встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит за період з 01.01.2020 до 31.01.2020 у сумі 8660697,00 грн та завищено суму заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 01.01.2020 до 31.01.2020 на суму 8660697,00 грн.
В акті перевірки зазначено, що завищення податкового кредиту з ПДВ відбулося за рахунок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 233995,00 грн (контрагенти: ТОВ «ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», ТОВ «КРИВБАС-БЕЛАЗ-СЕРВІС СП»), не підтверджених зареєстрованими податковими накладними, та завищення показника по рядку 16 декларації з ПДВ за січень 2020 року на суму 8426702,00 грн внаслідок врахування його у складі сум ПДВ рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду (грудень 2019 року), не підтвердженого висновками акта перевірки № 553/28-10-45-01/24432974 від 20.03.2020.
У додатку 11 до акта перевірки № 36/28-10-50-13/24432974 від 16.04.2020 (відомостях про результати опрацювання відхилень сум податкового кредиту з ПДВ) вказано встановлені відхилення сум ПДВ, включених до податкового кредиту за січень 2020 року ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», що не підтверджуються ПН та даними бухгалтерського обліку:
1543,69 грн за податковою накладною ТОВ «КРИВБАС-БЕЛАЗ-СЕРВІС СП», виписаною у вересні 2019 року, завищення податкового кредиту на 710,24 грн;
7803,11 грн за податковою накладною ТОВ «КРИВБАС-БЕЛАЗ-СЕРВІС СП», виписаною у листопаді 2019 року, завищення податкового кредиту на 7803,11 грн;
225481,65 грн за податковою накладною ТОВ «ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД», виписаною у грудні 2019 року, завищення податкового кредиту на 225481,65 грн.
На підставі акта перевірки № 36/28-10-50-13/24432974 від 16.04.2020 Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002525013 від 07.05.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зарекларовану на рахунок платника у банку (декларація № 9029042462 від 19.02.2020 за січень 2020 року) у розмірі 8660697 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4330348,50 грн.
У розрахунку штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість (додатку до ППР 0002525013 від 07.05.2020) зазначено, що розмір штрафної санкції відповідно до абз. 3 п. 123.1 ст. 123 ПК України становить 50% суми завищення бюджетного відшкодування за декларацією 9029042462 від 19.02.2020 за січень 2020 року - 4330348,50 грн. Причина нарахування розміру штрафної санкції - повторно протягом року, попереднє ППР № 0002270501 від 15.04.2020.
За результатами розгляду скарги ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» прийнято рішення ДПС України № 21599/6/99-00-06-02-02-06 від 10.07.2020, яким податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС № 0002525013 від 07.05.2020 залишено без змін.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Податковий кодекс України (далі також ПК Ураїни; у редакції на час виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
В акті про результати документальної позапланової перевірки № 553/28-10-45-01/24432974 від 20.03.2020 зазначено, що її проведено п'ятьма перевіряючими, у тому числі головним державним ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств з видобутку вуглеводнів управління податкового супроводження підприємств паливно-енергетичного комплексу та виробничої сфери Білим А.І., замість підпису якого в акті наявний запис «звільнений». Позивач вважає, що відустність підпису перевіряючого в акті перевірки має наслідком його нечинність.
Верховний Суд у постанові від 19.06.2020 у справі № 140/388/19 сформулював правовий висновок, відповідно до якого відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень правил проведення перевірки.
Саме по собі порушення порядку оформлення акта перевірки (у частині обов'язку підписання особами, які здійснювали перевірку) не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі непідписаного одним із перевіряючих акта перевірки, але в сукупності з іншими порушеннями може слугувати обставиною для висновку щодо протиправності рішень контролюючого органу. Це стосується випадків, коли обставини, викладені в акті, не знайдуть підтвердження в суді.
Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
Абз. 1 п. 44.2 ст. 44 ПК України передбачено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
За змістом пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно з пунктом 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За змістом пункту 201.10 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Судом встановлено, що позивачем було віднесено до податкового кредиту за грудень 2019 року суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів та послуг у ТОВ «ДНІПРОТЕХКОНТРАКТ», ТОВ «ТОРГСЕРВІС», ТОВ «КРИВБАССТАР», ТОВ «БІЗНЕС-ТРЕЙД ПЛЮС», ТОВ «ХАЙТЕК», ТОВ «Промхімтех ЛТД», ТОВ «ЕЛЕКТРОБУДМОНТАЖ», ТОВ «Стройтехнологія», ПП «Виробничо-комерційна фірма «Елтік», ПП «КВАНТ-ЕЛЕКТРО КР», ТОВ «ВС СТРОЙМАСТЕР», ТОВ «ЕЛВЕНТ», ТОВ «СпецСталь-Інжиніринг», ТОВ «ЕКСПО-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ, ТОВ «ПРОМРЕМГРУП», ТОВ «ІСМА ГРУП КР», ТОВ «СЕЙЛ ЕКОХІМ», підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.
Зауважень до наданих ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» первиних бухгалтерських документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій, за якими складено вказані податкові накладні, відповідачем не зазначено ні в акті перевірки, ні у відзиві.
Висновки відповідача про те, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не має права на отримання бюджетного відшкодування на суму 8426702 грн, ґрунтуються виключно на підставі зібраної податкової інформації стосовно його контрагентів (постачальників).
В акті перевірки № 553/28-10-45-01/24432974 від 20.03.2020 підтверджено відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку та оплату за вказані послуги. Контролюючим органом не надано оцінку господарським взаємовідносинам позивача з його контрагентами на підставі наданої до перевірки первинної документації та документів бухгалтерського та податкового обліку.
Суд звертає увагу, що сама по собі податкова інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Отримана податкова інформація повинна оцінюватися у співвідношенні з первинною документацією.
Крім того, отримання податковим органом податкової інформації, у якій викладено висновки про відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку із самостійного встановлення та доведення факту вчинення платником податків порушення закону. Зібрана податкова інформація щодо контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджує обставини фактичної дійсності.
Суд встановив, що позивачем було надано документи, які дають можливість дійти висновку про рух активів у процесі здійснення зазначених вище господарських операцій, наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та існування зв'язку між фактом придбання товарів (робіт, послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку та доказами на підтвердження отримання позивачем товарів (робіт, послуг).
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, що стосуються господарських операцій з контрагентами позивача, суд надає перевагу належним письмовим доказам, а саме документам первинного бухгалтерського обліку.
Підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
Згідно з пунктом 1.2 цього Положення первинні документи - це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.
Відповідно до пункту 2.1 Положення підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Судом було досліджено первинні документи, на підставі яких формується бухгалтерський та податковий облік, які були складені на підставі договорів із зазначеним вище контрагентами позивача, та встановлено, що вказані господарські операції пов'язані з господарською діяльністю позивача, а первинні документи складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому, суд вважає висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 553/28-10-45-01/24432974 від 20.03.2020 щодо виконання умов досліджуваних договорів, необґрунтованими, оскільки правомірність формування податкового кредиту по вказаним контрагентам підтверджується долученими до матеріалів справи первинними документами.
Надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників його податкової звітності та вказують, що господарські операції, які є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулись.
Рух активів при здійсненні вище вказаних операцій підтверджується документами про оплату, накладними, укладеними договорами, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та були досліджені судом.
Вищезазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які відповідно до ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727, акт документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати; довідка документальної перевірки - документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки та відображає її результати і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з пунктом 5 Розділу ІІ зазначеного Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.
Обов'язково наводиться в акті документальної перевірки інформація щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків (з детальним їх описом; дослідженням, яке доводить, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання; документами та інформацією, яка підтверджує наявність вини платника податків), а також інформація щодо пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків.
Зібраними у справі доказами підтверджуються господарські операції позивача, за якими сформовано податковий кредит з ПДВ за грудень 2019 року, та спростовуються висновки акта перевірки № 553/28-10-45-01/24432974 від 20.03.2020 про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності, а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженості дій між ними.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.05.2023 у справі № 805/1357/16-а.
Допущені контрагентом порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.
Суд звертає увагу, що принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України. Так, за змістом статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у тому числі його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Висновки контролюючого органу про відсутність у контрагентів позивача ТОВ «ДНІПРОТЕХКОНТРАКТ», ТОВ «ТОРГСЕРВІС», ТОВ «КРИВБАССТАР», ТОВ «БІЗНЕС-ТРЕЙД ПЛЮС», ТОВ «ХАЙТЕК», ТОВ «Промхімтех ЛТД», ТОВ «ЕЛЕКТРОБУДМОНТАЖ», ТОВ «Стройтехнологія», ПП «Виробничо-комерційна фірма «Елтік», ПП «КВАНТ-ЕЛЕКТРО КР», ТОВ «ВС СТРОЙМАСТЕР», ТОВ «ЕЛВЕНТ», ТОВ «СпецСталь-Інжиніринг», ТОВ «ЕКСПО-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «СТРОЙ-МОНТАЖ ІНЖИНІРИНГ, ТОВ «ПРОМРЕМГРУП», ТОВ «ІСМА ГРУП КР», ТОВ «СЕЙЛ ЕКОХІМ» трудових та матеріально-технічних ресурсів зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації, наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах стосовно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.
Крім того, контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагентів постачальників позивача та дослідження їх первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які би свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально-технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які би свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.05.2023 у справі № 810/1052/15.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі № 826/14549/15, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020 у справі № 140/1845/19, від 19.11.2021 у справі № 160/6707/20, від 16.02.2023 у справі № 420/4722/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов'язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18, від 04.04.2023 у справі № 320/4019/19.
Отже, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов'язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.
Сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.
При цьому, контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів на спростування реальності господарських операцій. Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення спірних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) позивача та наміру одержати економічний ефект. Податкова ж інформація щодо контрагентів позивача не може слугувати підставою для відмови позивачу в отриманні податкової вигоди за відсутності доведення податковим органом недобросовісних узгоджених дій сторін господарської операції або обізнаності платника податку із податковими зловживаннями контрагентів.
Разом з тим, зазначені обставини, які фактично носять характер припущень з боку контролюючого органу, недостатньо, щоб стверджувати про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12.12.2019 у справі № 814/1439/17 та від 26.01.2023 у справі № 280/5647/19.
У контексті наведеного суд зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, позивачем надано належно оформлені первинні документи та інші документи, складені в межах вчинених господарських операцій, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій та використання їх в межах господарської діяльності позивача, що є підставою для формування платником податкового обліку.
У свою чергу, викладені відповідачем аргументи є недостатніми, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податків в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, знаходження за заявленою юридичною адресою тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати, саме, для цієї особи.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Отже, господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Контролюючим органом не подано доказів, які однозначно свідчили би про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували би фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків. Відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочину (укладення договору), на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентом не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.
Отже, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату, лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16 та від 14 грудня 2022 року у справі № 640/18058/19.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0002270501 від 15.04.2020, яким ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку (за грудень 2019 року) у розмірі 1306863 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 653431,50 грн, та № 0002280501 від 15.04.2020, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового крдиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 8426702 грн, є протиправними і такими, що прийняті відповідачем безпідставно.
Щодо прийняття Офісом великих платників податків ДПС податкового повідомлення-рішення № 0002525013 від 07.05.2020, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку (за січень 2020 року) у розмірі 8660697 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4330348,50 грн, суд зазначає таке.
В основу вказаного податкового повідомлення-рішення покладено висновки акта перевірки № 553/28-10-45-01/24432974 від 20.03.2020 щодо непідтвердження реальності господарських операцій, за якими задекларовано податковий кредит з ПДВ за грудень 2019 року в сумі 8426702 грн. Беручи до уваги, що такі висновки контролюючого органу було спростовано під час розгляду цієї справи та суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішенння № 0002280501 від 15.04.2020, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 8426702 грн, податкове повідомлення-рішення № 0002525013 від 07.05.2020 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 8426702 грн є безпідставним.
Щодо відхилень сум ПДВ, включених ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до податкового кредиту за січень 2020 року, про які вказано в акті перевірки № 36/28-10-50-13/24432974 від 16.04.2020, суд зазначає таке.
До позовної заяви додано копії складених ТОВ «ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» податкових накладних № 123 від 27.01.2020 на суму ПДВ 114499,66 грн та № 134 від 28.01.2020 на суму ПДВ 110981,99 грн, які містять відмітки про їх реєстрацію в ЄРПН. Тобто суму 225481,65 грн правомірно зараховано ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до складу податкового кредиту з ПДВ.
На підтвердження підстав зарахування позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ сум 710,24 грн та 7803,11 грн до позовної заяви додано копії складених ТОВ «КРИВБАС-БЕЛАЗ-СЕРВІС СП» і зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних № 294 від 18.11.2019 (сума ПДВ 630,24 грн), № 299 від 18.11.2019 (сума ПДВ 1058,89 грн), № 371 від 20.11.2019 (сума ПДВ 132,00 грн), № 381 від 20.11.2019 (сума ПДВ 440,00 грн), № 391 від 20.11.2019 (сума ПДВ 220,00 грн), № 406 від 21.11.2019 (сума ПДВ 1308,85 грн), № 483 від 27.11.2019 (сума ПДВ 1058,89 грн), № 596 від 29.11.2019 (сума ПДВ 880,00 грн), № 598 від 29.11.2019 (сума ПДВ 572,00 грн), № 600 від 29.11.2019 (сума ПДВ 704,00 грн), № 602 від 29.11.2019 (сума ПДВ 88,00 грн), № 616 від 29.11.2019 (сума ПДВ 710,24 грн), № 645 від 30.09.2019 (сума ПДВ 710,24 грн).
Оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено порушення позивачем положень Податкового кодексу України, за яке до нього застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4330348,50 грн, наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС № 0002525013 від 07.05.2020 у цій частині.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи надані сторонами докази, суд зазначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, у той час як відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 42040,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 600021908 від 02.07.2020 на суму 21020,00 грн (оскарження ППР № 0002280501, № 0002270501 від 15.04.2020) та платіжним дорученням № 600024435 від 20.07.2020 на суму 21020,00 грн (оскарження № 0002525013 від 07.05.2020).
Відповідно до ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 77, 90, 139, 243, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС № 0002280501 від 15.04.2020, № 0002270501 від 15.04.2020 та № 0002525013 від 07.05.2020.
Стягнути зі Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 42040,00 грн (сорок дві тисячі сорок гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», місцезнаходження: 50095, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1, код ЄДРПОУ 24432974.
Відповідач: Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 57, код ЄДРПОУ 43968079.
Повне рішення суду складено 12.08.2025.
Суддя В.В. Рянська