м. Вінниця
11 серпня 2025 р. Справа № 120/1104/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши в письмовому проваджені заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 29.05.2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №0201013983 від 24.12.2024 року про відмову у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ68688 від 06.09.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
21.07.2025 на адресу суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду згідно статті 382 КАС України, шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначив, що відповідач не виконав рішення суду шляхом прийняття акту індивідуальної дії.
Ухвалою суду від 23.07.2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі №120/1104/25 призначено до розгляду в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Даною ухвалою також встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для надання суду письмових пояснень по суті поданої заяви, а також усіх доказів які підтверджують виконання боржником рішення суду від 29.05.2025 в адміністративній справі №120/1104/25.
31.07.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшли письмові пояснення, в яких представник відповідача зазначив, що виконання рішення суду від 29.05.2025 в адміністративній справі №120/1104/25 здійснюється в межах покладених судом зобов'язань та у відповідності до вимог чинного законодавства.
31.07.2025 року позивачем подано заперечення на пояснення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у яких вказано, що рішення (розпорядження) з позитивним висновком про перерахунок пенсії відповідачем не оформлено.
Також позивач зазначив, що йому не є зрозумілим на підставі якого нормативно-правового акту були застосовані до його основного розміру пенсії та виплат за законодавством максимальний розмір пенсії та встановлена загальна сума до виплати 23610,00 грн.
Визначаючись щодо наявності підстав для встановлення судового контролю, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з частинами 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За змістом частини 1 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частинами 1, 2 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі "Сорінг проти Об'єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень-складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Так, звертаючись до суду з заявою, поданою в порядку статті 382 КАС України, позивач вказує на те, що відповідач не виконав рішення суду шляхом прийняття акту індивідуальної дії.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року у справі №120/1104/25 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 №ХЛ68688 від 06.09.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020, 01.02.2021, 01.02.2022 та 01.02.2023 на підставі довідок №ХЛ68688 від 06.09.2024, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розмір грошового забезпечення, на підставі якого проведено перерахунок пенсії, включає посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавку за вислугу років, надбавку за особливі умови служби, премію, а також середньомісячну суму додаткових видів грошового забезпечення, розміри яких відповідають даним, зазначеним у довідках №ХЛ68688 від 06.09.2024, виданих ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сума доплати за періоди з 01.02.2020 по 28.02.2023 та з 01.03.2024 по 28.02.2025 становить 43695,56 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.
Разом з тим, представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зазначив, що доплата за періоди з 01.03.2023 по 29.02.2024 та з 01.03.2025 відсутня, оскільки нарахування пенсії здійснювалось із урахуванням максимального розміру, встановленого законодавством.
Таким чином, рішення суду виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області у межах покладених на нього обов'язків.
При цьому питання обмеження пенсії максимальним розміром не було предметом дослідження у справі та судовим рішенням не вирішувалося.
Щодо посилань позивача на необхідність прийняття акта індивідуальної дії про перерахунок пенсії, то суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки рішенням суду відповідача зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, що й було виконано.
На переконання суду, виконання судового рішення у зазначений спосіб виключає необхідність прийняття окремого акта індивідуальної дії, оскільки всі зобов'язання, визначені рішенням суду, фактично реалізовані відповідачем.
Також, у письмових поясненнях відповідачем зазначено, що сума доплати за період з 01.02.2020 по 28.02.2023 та з 01.03.2024 по 28.02.2025 складає 43695,56 грн., яку включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України.
Вказана заборгованість буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України
Суд зауважує, що відповідно до статтей 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Отже, фінансування та виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Фонду виділених з Держаного бюджету України та за наявності відповідного бюджетного призначення.
Виділення коштів із державного бюджету на фінансування відповідних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, а повідомлені Управлінням обставини свідчать про необхідність дотримання певних процедурних дій з метою реалізації виконання судового рішення в повному обсязі.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 року у справі № 373/436/17, від 15.05.2020 року у справі № 812/1813/18, від 21.05.2020 року у справі № 310/6910/16-а та від 19.02.2020 року у справі № 821/1491/17, невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
З огляду на викладене, суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надало докази вчинення необхідних та залежних від нього дій з метою виконання рішення суду, а тому суд критично оцінює аргументи позивача щодо наявності підстав для встановлення судового контролю та зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є необґрунтованою, а відтак в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 287, 372, 382, 382-1 КАС України суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29.05.2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Свентух Віталій Михайлович