про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
11 серпня 2025 р. Справа № 120/10872/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3
про про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
Позивач просить суд:
1.Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо:
-затримання та примусового доставлення
-вручення повістки без фактичного медогляду
- фальсифікації результатів ВЛК №2025-0703-1808-1779-3.
-скасувати повістку на 19.07.2025 до в/ч НОМЕР_1 .
- скасувати всі накази, розпорядження та документи про мобілізацію, видані на підставі висновку ВЛК №2025-0703-1808-1779-3.
Ухвалою від 11.08.2025 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про вручення повістки без фактичного медогляду та скасування повістки на 19.07.2025 до в/ч НОМЕР_1 .
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
При цьому, положеннями п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до частини першої статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно частини третьої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
В даному ж випадку, в якості відповідачів позивач визначив ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , третьою особою визначив Військову частину НОМЕР_1 .
Відповідно до прохальної частини позову, позивач просить суд визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо затримання та примусового доставлення, фальсифікації результатів ВЛК №2025-0703-1808-1779-3, скасувати всі накази, розпорядження та документи про мобілізацію, видані на підставі висновку ВЛК №2025-0703-1808-1779-3.
З урахуванням вищевикладеного, позивачу слід уточнити зміст позовних вимого щодо кожного з відповідача, відповідно до положень ст. 5, ст. 160 КАС України.
Більше того, формулювання позовних вимог у спосіб фальсифікації результатів ВЛК №2025-0703-1808-1779-3 та скасування всіх наказів, розпорядження та документи про мобілізацію, видані на підставі висновку ВЛК №2025-0703-1808-1779-3, не відповідають положенням ст. 5 КАС України.
У випадку, якщо позивач вважає, що його права порушенні наказами, розпорядженнями та документами про мобілізацію, останній має надати такі накази, розпорядження, тощо, із зазначенням відомостей який суб'єкт їх видав, дату та номер таких наказів.
Крім того, позивач вказує, що його затримали та примусово доставили до органів ТЦК та СП та фальсифікували результати ВЛК, разом із тим, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано жодних доказів на підтвердження цих обставин.
Із наведеного слідує, що зміст заявлених позивачем позовних вимог не відповідає викладу обставин та доказам, якими він їх обґрунтовує.
З огляду на викладене, позивачу слід уточнити зміст заявлених позовних вимог та виклад обставин, якими вони обґрунтовуються, а також уточнити суб'єктний склад відповідачів за даним позовом із формулюванням позовних вимог щодо кожного з відповідача, відповідно до ст. 5 КАС України.
Також, позивачем в якості третьої особи вказано військову частину НОМЕР_1 .
Положеннями статей 49, 50, 51 КАС України встановлено особливості правового статусу третіх осіб як учасників процесу, їх права та обов'язки.
Частинами 1, 2 статті 49 КАС України передбачено, що в залежності від прояву матеріально-правової заінтересованості процесуальний закон розрізняє третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та окремо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Крім того, вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України ідентифікують третіх осіб на стороні позивача чи відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (частина 4 статті 49 КАС України).
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві, серед іншого, зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) інших учасників справи, що в поєднанні із частинами 1, 2 і 4 статті 49 цього Кодексу, зобов'язує позивача визначити правовий статус третьої особи (третя особа, яка заявляє самостійні вимоги чи не заявляє такі вимоги щодо предмета спору; на стороні позивача чи відповідача).
Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (частина 5 статті 49 КАС України).
Враховуючи вищевказані положення закону, третя особа може бути залучена до участі у справі, лише у разі коли рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов'язки.
Однак, позивач в порушення вищенаведених положень, не подав заяви про залучення до участі у справі третьої особи із належним обґрунтуванням необхідності залучення такої особи, у позовній заяві не вказано на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, та яким чином рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси або обов'язки.
Суд звертає увагу, що формальне зазначення у тексті позовної заяви реквізитів третьої особи, не є безумовною підставою для вирішення такого питання судом, оскільки таке клопотання має бути обґрунтоване позивачем.
Таким чином, для вирішення питання про залучення до участі у справі третіх осіб, позивачу слід подати обґрунтоване клопотання із зазначенням підстав необхідності залучення третіх осіб до участі у справі, зокрема, в яких правовідносинах (пов'язаних зі справою) позивач перебуває з особами, про залучення яких клопоче, які правовідносини за участю третіх особи виникнуть внаслідок прийняття судового рішення, як рішення суду може вплинути на ці правовідносини, зокрема, які права або обов'язки сторони або третьої особи виникнуть, зміняться або припиняться.
Як слідує з матеріалів справи, позивачем на підтвердження сплати судового збору надано квитанцію №1847.1 від 02.08.2025 року на суму 968,96 грн. за подання адміністративного позову.
Також, як встановлено з КП «ДСС», що ОСОБА_1 04.08.2025 звернувся з адміністративному позовом до Вінницького окружного адміністративного суду та присвоєно номер справи №120/10871/25.
При цьому, встановлено, що платіжне доручення №1847.1 від 02.08.2025 також прикріплене та обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою №120/10871/25.
Отже, в порушення вимог ч.3 ст.161 КАС України позивачем не додано до позовної заяви належного документа про сплату судового збору за подання даного позову.
Водночас, сплата судового збору за подання адміністративного позову, в силу положень частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з позовом.
Суд зазначає, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 гривні.
Приписами пп. 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання до адміністративного суду позову з вимогою немайнового характеру фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 1211,20 грн. (3028,00 х 0,4).
Судовий збір має бути сплачено у розмірі 968,96 грн. за одну вимогу немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір").
Як було зазначено вище, позивач просить суд визнати протиправними дії щодо затримання та примусового доставлення; фальсифікації результатів ВЛК №2025-0703-1808-1779-3 та скасувати всі накази, розпорядження та документи про мобілізацію, видані на підставі висновку ВЛК №2025-0703-1808-1779-3.
Таким чином, судовий збір за подання даного позову становить 2906,88 грн. ( у випаду оскарження в тому числі лише одного наказу) за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя:
Секретар: