12 серпня 2025 р. Справа № 120/5459/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку письмового провадження заяву позивача про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі ? відповідач 1) та ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ? відповідач 2).
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 27.01.2025 позивач звернувся до відповідача з рапортом про його звільнення з військової служби за сімейними обставинами, а саме у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою (батьком), визнаною судом недієздатною.
30.01.2025 командуванням військової частини НОМЕР_1 було підготовлено та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 подання на звільнення майора ОСОБА_1 з військової служби у запас за п.п. "г" п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", як такого, що підлягає звільненню за сімейними обставинами.
У поданні зазначено, що підставою для направлення є рапорт військовослужбовця про звільнення у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над рідним батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнаним у встановленому законом порядку недієздатним.
На підтвердження зазначених обставин до подання додано копію рішення Барського районного суду Вінницької області від 19.12.2024 у справі № 125/1505/24, яким задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання недієздатним його батька ОСОБА_2 та встановлення над ним опіки.
Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2025, надісланим на адресу військової частини НОМЕР_1 , повідомлено про наявність спору щодо доведеності підстав для звільнення військовослужбовця за сімейними обставинами в умовах правового режиму воєнного стану. У цьому ж листі ставиться під сумнів чинність рішення суду, яким встановлено факт опіки, зокрема, у контексті правомірності його застосування як підстави для звільнення з військової служби.
Позивач не погоджується з бездіяльністю відповідачів щодо його звільнення з військової служби, вважає її протиправною, а тому за захистом своїх прав звертається до суду.
Ухвалою суду від 28.04.2025 відкрито провадження у справі за вказаним позовом. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
13.05.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
19.05.2025 до суду надійшло клопотання відповідача 2 про передачу справи за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Ухвалою суду від 19.05.2025 вказане клопотання залишено без задоволення.
19.05.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
28.05.2025 до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 03.06.2025 вказане клопотання залишено без задоволення.
28.05.2025 до суду надійшла відповідь позивача на відзив відповідача 1.
Позивач зазначає, що відзив військової частини НОМЕР_1 було отримано ним 13.05.2025, однак через перебування на військовій службі та пов'язані з цим об'єктивні обставини (режим служби, обмеження доступу до правової допомоги) триденний строк, визначений ухвалою суду від 28.04.2025, був недостатнім для повноцінної підготовки обґрунтованої відповіді. Відтак позивач просить продовжити строк на подання відповіді на відзив з огляду на особливий статус учасника справи як військовослужбовця, а також практику судів щодо визнання таких причин поважними. При цьому звертає увагу на те, що відповідь подана у найкоротший можливий строк після ознайомлення з відзивом.
Вирішуючи зазначене клопотання суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 121 ККАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
За приписами частини третьої статті 163 КАС України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дасть змогу позивачу підготувати свої пояснення, міркування та аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Ухвалою від 28.04.2025 позивачу встановлено триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив в порядку, визначеному статтею 163 КАС України.
З матеріалів справи видно, що відзив на позовну заяву позивачем отримано поштою 13.05.2025. Відповідь на відзив надійшла до суду 28.05.2025, тоді як кінцевий строк на її подання закінчився 17.05.2025. Тобто позивач дійсно пропустив установлений судом строк для подання відповіді на відзив.
Разом з тим суд враховує, що позивач, будучи військовослужбовцем, на момент отримання відзиву перебував на військовій службі у складі військової частини, через що був обмежений у можливості оперативного доступу до засобів зв'язку, правової допомоги та матеріалів справи.
Також суд погоджується з твердженнями позивача про те, що умови військової служби, зокрема виконання службових обов'язків за межами постійного місця дислокації, чергування, участь у навчаннях або несення бойового чергування, створюють об'єктивні перешкоди для своєчасного оформлення та подання обґрунтованої відповіді на відзив в обмежений періоду часу.
Крім того, суд бере до уваги, що відповідь на відзив подано позивачем у розумний строк, що не вплинуло на перебіг розгляду адміністративної справи.
У постанові № 500/787/19 від 30.01.2020 Верховний Суд вказав на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
В цьому контексті суд враховує, що строк подання відповіді на відзив позивачем пропущено несуттєво і що це відбулося не через зловживання своїми процесуальними правами або з метою умисного затягування судового розгляду.
З огляду на викладене суд вважає, що пріоритетним є вирішення справи на засадах змагальності та з'ясування всіх обставин справи, а не дотримання надмірного формалізму.
Відтак, задля повного та всебічного встановлення обставин справи, дотримання принципу рівності сторін процесу, суд доходить висновку про необхідність поновлення позивачу строку на подання відповіді на відзив.
Керуючись ст.ст. 118, 121, 163, 178, 256, 293 КАС України, суд
Задовольнити заяву позивача про поновлення процесуального строку для подання відповіді на відзив.
Визнати поважними причини пропуску позивачем строку на подання відповіді на відзив та поновити такий строк.
Прийняти до розгляду відповідь позивача на відзив військової частини НОМЕР_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Сало Павло Ігорович