Справа № 752/2517/25
Провадження № 2/752/3946/25
Іменем України
12 серпня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що 13 січня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1331-0157.
Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор С5000, для підписання кредитного договору №1331-0157 від 13 січня 2024 року та підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами.
Згідно з умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати позичальнику кредит, на наступних умовах: сума кредиту - 5 600,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період 30 днів; промо-ставка 2% в день, знижена процентна ставка - 2,50 % в день; стандартна процентна ставка 2,5 % в день; базовий період проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування кредитом. Кількість днів у базовому періоді вказана у договорі і визначена сторонами на підставі пропозиції кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання кредиту через веб-сайт кредитодавця.
Кредитодавець взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні ЗУ «Про банки і банківську діяльність». Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (через партнера АТ КБ «Приватбанк», з яким укладено договір №4010 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 02 грудня 2019 року) переказав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті.
ОСОБА_1 підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти. Однак він не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з укладання кредитного договору відмовитися від нього без пояснення причин.
Вказує, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору і не повернув кредит, а також не виконав інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами кредитного договору.
Станом на 02 січня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 46 760,00 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 5 600,00 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 41 160,00 грн.
Однак, позивачем було прийнято рішення про застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 18 760,00 грн за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 28 000,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 5 600,00 грн; заборгованість за процентами 22 400,00 грн.
Просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» загальну заборгованість за кредитним договором №1331-0157 від 13 січня 2024 року у сумі 28 000,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 5 600,00 грн; заборгованість за процентами 22 400,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Вказаною ухвалою сторонам встановлено строки для подання відповідних заяв по суті.
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження направлялась за останньою відомою адресою місця проживання, судом на офіційному веб-сайті судової влади України розміщено також текст оголошення про судовий розгляд справи.
Відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи судом. У встановлений строк відзиву на позов не подав.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 13 січня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1331-0157, за умовами якого відповідачці було надано кредит в сумі 5 600,00 грн; строк кредитування - 300 днів. Дата повернення кредиту - 07 листопада 2024 року (а.с. 16-23).
Згідно з копією паспорта споживчого кредиту, затвердженого наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» від 16 листопада 2022 року, вбачається, що: розмір кредиту становить 5 600,00 грн; строк кредитування - 300 календарних днів; базовий період - 30 календарних днів; стандартна ставка - 2,5% в день (912,50% річних); промо ставка - 2% в день (730% річних); знижена ставка - 2,5% в день (912,50% річних); загальні витрати за кредитом - 47 600,00 грн (а.с.27 зворот-29).
Кредит надається шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу, п.4.6 договору (а.с. 22-23).
Вказаний договір та паспорт споживчого кредиту підписано відповідачем електронним одноразовим ідентифікатором С5000 13 січня 2024 року.
Також, встановлено, що кредитодавцем прийнято рішення про застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 28 00,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 5 600,00 грн; заборгованість за процентами 22 400,00 грн.
На підтвердження перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача та розміру заборгованості ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надано довідку, складену самим ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту (а.с.30).
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється субєктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобовязаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону;
заповнення формуляразаяви (форми)про прийняттятакої пропозиціїв електроннійформі,що підписуєтьсяв порядку,передбаченому статтею12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно повязані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськимкодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі субєкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система субєкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12цього Законувважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному у письмовій формі.Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), повязані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно ізстаттею 64 Цивільного процесуального кодексу України,статтею 36 Господарського процесуального кодексу Українитастаттею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З договору про відкриття кредитної лінії від 13 січня 2024 року №1331-0157, вбачається, що відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Договір про відкриття кредитної лінії від 13 січня 2024 року №1331-0157 містить усю необхідну для ідентифікації ОСОБА_1 інформацію (паспортні дані, РНОКПП, електронну адресу, номер особистого електронного платіжного засобу, адресу проживання) та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С5000», відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію». Отже, відповідний договір між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 є укладеним.
За змістом частини 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 95 ЦПК України.
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до частини 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та повністю узгоджуються з моніторингом дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі при укладенні договору.
В той же час, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.
Надаючи оцінку обставинам перерахування кредиту на рахунок відповідача суд виходить із наступного.
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними.
Добра совість це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 337/474/14-ц (провадження № 61-15813сво18)).
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), є проявом принципу доброї совісті та базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
З урахуванням того, що норми цивільного законодавства мають застосовуватися із врахуванням добросовісності, то принцип добросовісності не може бути обмежений певною сферою (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 463/13099/21 (провадження № 61-11609сво23), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року в справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).
Як вбачається з умов кредитного договору, зокрема пункту 4.6 договору, кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у пункті 4.1. цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
У розділі 12 Договору таким електронним платіжним засобом вказано реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 .
Відповідно до пункту 3.4. договору, позичальник зобов'язаний вказати реквізити банківської платіжної картки та/або банківського рахунку, що належать особисто йому, для можливості належного виконання кредитодавцем своїх зобов'язань за договором.
Разом з тим, відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
На підтвердження надання ОСОБА_1 кредиту на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1331-0157 від 13 січня 2024 року, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало власну довідку про перерахування суми кредиту через систему платежів LigPay.
Проте, вказаний документ не є первинним бухгалтерським документом, відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», який створений безпосередньо під час банківської операції по перерахуванню коштів. У ньому не зазначено повні дані щодо рахунку, на який здійснювався переказ коштів.
При цьому, позивачем не надало суду жодних доказів на підтвердження належності рахунку № НОМЕР_1 саме відповідачу та надходження на його рахунок грошових коштів на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1331-0157 від 13 січня 2024 року.
Клопотання про витребування відповідних доказів у банку, який відкрив відповідний рахунок та емітував відповідну картку, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не заявляло.
Власна довідка ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту та розрахунок заборгованості за кредитним договором не можуть бути належними та допустимими доказами на підтвердження факту перерахування відповідачеві кредитних коштів.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не надало і доказів існування правовідносин з АТ КБ «ПриватБанк» та їх змісту, який, згідно з доводами ТОВ «Укр Кредит Фінанс», здійснив переказ коштів на рахунок відповідача від імені позивача, отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити за недоведеністю.
Керуючись ст. ст.526,527,530,610-612,625,629,1048-1050,1052,1054 Цивільного Кодексу України, ст.ст.4,12,81,89,141, 258,279 354 Цивільного процесуального Кодексу України суд,-
ухвалив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", код ЄДРПОУ 438548598, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, м.Київ, 01133.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складений 12 серпня 2025 року.
Суддя А.В. Слободянюк