Справа № 372/2907/23
Провадження 2-77/25
ухвала
Іменем України
06 серпня 2025 року м.Обухів
Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Зінченко О.М.
при секретарі Калашник І.В.,
прокурора Кузьменко К.О.,
представників Аваєва Н.В., Семко В.Ю.,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції цивільну справу за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Київське лісове господарство», Державне підприємство «Ліси України», ОСОБА_2 , Обухівська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у м. Київ та Київській області про скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення,
26.06.2023 р. до Обухівського районного суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Київське лісове господарство», ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення, в якій просив усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення, шляхом: скасування рішення державного реєстратора від 29.03.2015 р. за індексним номером 28988748 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:011:0010 площею 1 га; усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3223155400:06:011:0010 площею 1 га, шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_1 . Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.
У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Зінченко О.М..
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 20.07.2023 р. справа прийнята до розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 11.10.2023 р. було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 04.12.2023 р. о 10 год. 00 хв.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 08.02.2024 р. було задоволено клопотання представника відповідача та повернуто на стадію підготовчого судового засідання та залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог по даній справі Обухівську районну державну адміністрацію та Головне управління Держгеокадастру у м.Київ та Київській області.
03.05.2024 р. до суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява про зміну предмету позову, в які просив розглядати справу №372/2907/23 за позовними вимогами у наступній редакції: усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження землями лісогосподарського призначення, шляхом скасування рішення державного реєстратора індексний номер 28988748 від 29.03.2015 р. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:011:0010 із припиненням речових прав щодо неї. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Київської обласної державної адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення, шляхом скасування державної реєстрації земельної ділянку з кадастровим номером 3223155400:06:011:0010 у Державному земельному кадастрі. Стягнути з відповідача на користь Київської обласної прокуратури судовий збір.
22.07.2024 р. ухвалою суду було залучено в якості правонаступника третьої особи ДП «Київське лісове господарство» - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 17 вересня 2024 року закрито підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 25.06.2025 р. залишено без руху даний позов, надавши позивачу строк для усунення виявлених недоліків, а саме: долучення експертно-грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 3223155400:06:011:0010, площею 1,0 га., чинної на дату подання позовної заяви; внесення на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області (код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, рахунок отримувача: UA768201720355259001000018661) прокурором або Обухівською районною державною адміністрацією, в інтересах якої поданий даний позов, грошових коштів у розмірі вартості спірної земельної ділянки. Крім того, повідомлено прокурора та Київську обласну державну адміністрацією про необхідність усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення ухвали та роз'яснено, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява буде залишена без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Впродовж встановленого законом строку, заступником прокурора Київської обласної прокуратури чи Київською обласною державною адміністрацією, в інтересах якої поданий даний позов не надано до суду будь-яких доказів на виконання ухвали суду від 25.06.2025 року.
09.07.2025 р. від заступника прокурора Київської обласної прокуратури Грабець І. до Обухівського районного суду Київської області надійшли письмові пояснення на виконання ухвали суду від 25.06.2025 р. про залишення позовної заяви без руху, в яких зазначив, що відсутні підстави для доручення у даній справі експертної грошової оцінки земельної ділянки, а також внесення на депозитний рахунок Обухівського районного суду Київської області вартості спірної земельної ділянки.
В судовому засіданні прокурор Кузьменко К.О. підтримала письмові пояснення заступника прокурора Київської обласної прокуратури.
Представник Київської обласної державної адміністрації в інтересах якої подано позовну заяву в судове засідання не з'явився, в своєму клопотанні просив суд справу розглядати без його участі та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Аваєва Н.В. просила суд залишити позов без розгляду. Вказала, що прокурор надав лист, що не передбачено законодавством, ухвала суду про залишення позову без руху не виконана.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ДП «Ліси України» - адвокат Семко В.Ю. просив суд прийняти пояснення прокурора та продовжити слухання даної справи.
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлявся належними чином, причину не явки в судове засідання не повідив, клопотань та заяв суду не надав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Обухівська районна державна адміністрація в судове засідання не з'явився, в своєму клопотанні просив суд дану справу розглядати за його відсутності за наявними у справі доказами.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Головне управління Держгеокадастру у м. Київ та Київській області, в судове засідання не з'явився, в заяві просив суд розглянути справу без його участі за наявними в матеріалах справи документами.
Вислухавши пояснення прокурора, представників відповідача та третьої особи, дослідивши письмові пояснення прокурора, суд вважає що позов слід залишити без розгляду виходячи з наступного.
За змістом позовних вимог, поданий прокурором позов у даній справі є негаторним (на підставі ст. 391 ЦК України).
Негаторний позов - це позов про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном. І умовами його пред'явлення є: 1) позивач є власником речі; 2) поведінка відповідача є протиправною; 3) на момент пред'явлення позову протиправна поведінка має тривати і перешкоджати користуватися майном його власнику.
Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Цей спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов'язаних із позбавленням його володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).
Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» було внесено зміни, зокрема, до ст.ст. 261, 388, 390 і 391 ЦК України, закон набрав чинності 09.04.2025.
У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Так, ч. 2 ст. 391 ЦК України передбачено, що якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
Отже, оскільки ч. 2 ст. 391 ЦК України, яка є матеріальним підґрунтям для негаторного позову, відсилає до положень статей 387 і 388 цього Кодексу, які у свою чергу, покладаються в основу віндикації, то необхідним є також врахування у даному спорі положень закону, які регулюють витребування майна від добросовісного набувача.
Частиною 3 ст. 388 ЦК України встановлено, що держава, територіальна громада, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, також не може витребувати майно від добросовісного набувача на свою користь, якщо: 1) з моменту реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності першого набувача на нерухоме майно, передане такому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність, незалежно від виду такого майна, минуло більше десяти років; 2) з дати передачі першому набувачеві з державної або комунальної власності у приватну власність нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законодавством не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності, минуло більше десяти років.
Зміна першого та подальших набувачів не змінює порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування майна, передбаченого цією частиною.
Дія положень цієї частини не поширюється на випадки, якщо майно на момент вибуття з володіння держави або територіальної громади належало: а) до об'єктів критичної інфраструктури; б) до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави; в) до об'єктів та земель оборони; г) до об'єктів або територій природно-заповідного фонду, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об'єктів (територій) на момент вибуття з володіння; ґ) до гідротехнічних споруд, за умови наявності підтвердних документів про статус таких об'єктів на момент вибуття з володіння; д) до пам'яток культурної спадщини, які не підлягали приватизації.
Суд зауважує, що в пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача" метою запропонованих змін визначено: 1) вдосконалення правозастосування у правовідносинах щодо витребування майна у добросовісного набувача шляхом чіткого розмежування віндикаційного та негаторного позовів та можливості їх заявлення; 2) вирішення питання компенсації добросовісному набувачеві при витребуванні майна на користь держави чи територіальної громади та подальшого відшкодування шкоди за рахунок винних осіб на користь держави чи територіальної громади; 3) посилення правових засад захисту прав та інтересів добросовісного набувача у випадку вибуття майна з власності держави чи територіальної громади.
Отже мета вказаного Закону співвідноситься з метою цивільного судочинства, визначеної частиною 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, ефективним захистом порушених прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Таким чином, держава регламентувала порядок звернення органів державної влади, органів місцевого самоврядування та прокурорів до суду з позовами, направленими на вилучення майна з приватної власності інших осіб, шляхом визначення спеціального порядку звернення, що включає забезпечення прав відповідача через внесення депозиту у розмірі вартості майна, який буде спрямований на відшкодування вартості майна в разі задоволення позову.
Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України).
Судом прийнято до уваги, що за змістом ч. 5 ст. 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.
В ході розгляду даної справи суду необхідно оцінити наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна, оскільки судове рішення, ухвалене за відсутності перевірки добросовісності/недобросовісності набувача, що має важливе значення як для застосування положень ст.ст. 387, 388 ЦК України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, не зможе вважатися таким, що відповідає нормам справедливого судового розгляду згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України.
Суд зазначає, що хоча позов подано прокурором до набрання чинності вищезгаданими змінами, суд вважає, що внесення суми компенсації на депозитний рахунок суду є обов'язковим у справах, в яких суд першої інстанції ще не ухвалив рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом №4292-ІХ.
Враховуючи вищевикладене, внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду є обов'язковою умовою для вирішення спору.
Також вищевказаним законом ЦПК України доповнено:
- частину 4статті 177- абзацом другим такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви»;
- частину 2 статті185- абзацом третім такого змісту: «Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму»;
- статтю 265 - частиною чотирнадцятою такого змісту: «У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
У п.2 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону№4292-ІХ передбачено, що положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Таким чином, вищевказаним Законом встановлено, що мають зворотню дію в часі його положення в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Порядок такої компенсації врегульовується не тільки ст.390 ЦК України, як зазначає прокурор, а й абз.2 ч.4 ст.177 ЦПК України, в якій закріплено обов'язок органу державної влади, місцевого самоврядування або прокурора при подачі позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додати документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Після розгляду такої справи по суті суд уповноважений постановити рішення про:
1) задоволення позову з одночасним перерахування на користь добросовісного набувача грошових коштів, внесених позивачем на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви; при цьому звертається увага,що перерерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади;
2) відмову у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, з поверненням позивачу внесених ним вищевказаних коштів.
З приводу твердження прокурора про невідповідністьст.58 Конституції Українитаст.3 ЦПК УкраїниположенняЗакону №4292-ІХ від 12.03.2025 року щодо його зворотності дії в часі слід зазначити, що дійсно в Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Однак, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст.58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 9 лютого 1999 року №1-рп/99, від 5 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини,які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності,тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, закріплений у ч.1ст.58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи, але це положеннястосуєтьсялюдини і громадянина (фізичної особи). Звертається увага, що положення Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 року як раз і пом'якшують цивільно-правову відповідальність добросовісних набувачів, яким у даній справі за результатами її розгляду може бути встановлено відповідача - фізичну особу, звільняючи їх від обов'язку пред'явлення окремого позову до держави чи територіальної громади в разі задоволення позову вищевказаної категорії та захищають такого добросовісного набувача шляхом перерерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду. Тому цей Закон має зворотню дію в часі, в тому числі і абз.2 ч.4 ст.177 ЦПК України та ст.390 ЦК України, якими врегульовано порядок компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна.
Згідно ч.11 ст.187 ЦПК України закріплено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов у даній справі слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.15, 257, 258ЦПК України, суд,
Позов заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Київське лісове господарство», Державне підприємство «Ліси України», ОСОБА_2 , Обухівська районна державна адміністрація, Головне управління Держгеокадастру у м. Київ та Київській області про скасування державної реєстрації та усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельними ділянками шляхом їх повернення, - залишити без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивачів права повторно звернутися до суду з позовом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.08.2025 р.
Суддя О.М. Зінченко