вул. Д.Ростовського, 35, смще Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (063) 069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"12" серпня 2025 р. Справа №370/1033/25
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у с-щі Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 28.03.2009 року вона уклала шлюб з відповідачем, ОСОБА_2 . Від цього шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Макарівського районного суду Київської області у справі № 370/1830/22 від 01.03.2023 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, на користь позивачки стягнуто з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , у розмірі 10 000 гривень (десять тисяч гривень) щомісячно, починаючи 10.11.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.
Після розірвання вищевказаного шлюбу позивачка змінила прізвище ОСОБА_5 на дошлюбне прізвище ОСОБА_6 .
Державним виконавцем Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постановою від 06.04.2023 року було відкрите виконавче провадження №71486818.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 01.03.2023 року було змінено постановою Київського апеляційного суду від 05.09.2023 року, зменшено розмір стягнутих аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , з 10 000 (десяти тисяч) гривень до 5000 (п'яти тисяч) гривень.
Згідно листа військової частини НОМЕР_1 від 11.06.2024 року солдат ОСОБА_2 11 березня 2024 року самовільно залишив військову частину, де проходив військову службу.
Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.07.2024 року № 674/2/8021 для встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 направлене розшукове завдання до ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.07.2024 року № 674/2/7988.
Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Львові ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140110001400 від 30.08.2024 року за ознаками вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
На сьогодні відповідач переховується від слідства вже понад рік (з березня 2024 року). При цьому проживає на території м. Києва (Подільський район), веде активно соцмережі та переписку у відкритих Телеграм каналах. Час від часу він приїздить в с. Новосілки до своєї матері, яка проживає в АДРЕСА_1 .
Тобто ОСОБА_2 , прийнявши особисто рішення залишити військову частину та переховуватись від слідства, умисно приховує свої доходи, щоб не сплачувати позивачці будь-які кошти на утримання спільної дитини.
Станом на 02.04.2025 року згідно розрахунку заборгованості із сплати аліментів від 07.04.2025 року № 27315-9, зробленого державним виконавцем ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Козак К.С. заборгованість відповідача по сплаті аліментів складає 72 355 гривень 71 копійок.
Згідно доданого до позовної заяви розрахунку пені та з урахуванням ст. 196 СК України розмір неустойки (пені) за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої доньки станом, на дату звернення до суду складає 72 355 гривень 71 копійки.
Отже, у зв'язку із невиконанням відповідачем свого батьківського обов'язку є підстава для покладення на нього відповідальності передбаченої ст. 196 СК України у вигляді стягнення неустойки, (пені) за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 72 355 гривень 71 копійка.
Тому позивач просила суд: стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з червня 2024 року по березень 2025 року включно в розмірі 72 355 (сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) гривень 71 копійки.
Ухвалою суду від 16.04.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копія ухвали від 16.04.2025 року та копія позовної заяви з додатками відповідачу надсилалися за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 , поштове відправлення № 0610247917090 повернулося на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання, 27.05.2025 року», що з урахуванням п. 99.1 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ №270 від 05.03.2009 року, та п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається належним повідомленням особи про розгляд справи. Відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
Сторони у справі, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 з 28.03.2009 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Макарівського районного суду Київської області у справі № 370/1830/22 від 01.03.2023 року шлюб між позивачем та відповідачем розірвано, на користь позивачки стягнуто з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , у розмірі 10 000 гривень (десять тисяч гривень) щомісячно, починаючи 10.11.2022 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 5-10).
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Після розірвання вищевказаного шлюбу позивачка змінила прізвище ОСОБА_5 на дошлюбне прізвище ОСОБА_6 .
Державним виконавцем Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постановою від 06.04.2023 року було відкрите виконавче провадження №71486818 (а.с. 18-19).
Постановою Київського апеляційного суду від 05.09.2023 року рішення Макарівського районного суду Київської області від 01.03.2023 року було змінено, зменшено розмір стягнутих аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , з 10 000 (десяти тисяч) гривень до 5000 (п'яти тисяч) гривень (а.с. 11-17).
Станом на 02.04.2025 року згідно розрахунку заборгованості із сплати аліментів від 07.04.2025 року № 27315-9, зробленого державним виконавцем ВДВС у Фастівському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Козак К.С. заборгованість відповідача по сплаті аліментів за період з листопада 2022 р. по березень 2025 р. складає 72 355 гривень 71 копійок (а.с. 20-21).
Згідно розрахунку пені та з урахуванням ст. 196 СК України розмір неустойки (пені) за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої доньки за період з червня 2024 р. по березень 2025 р. станом на дату звернення до суду складає 72 355 гривень 71 копійки. Загальна сума пені складає 150 687,80 грн (а.с. 22).
Отже, у зв'язку із невиконанням відповідачем свого батьківського обов'язку є підстава для покладення на нього відповідальності передбаченої ст. 196 СК України у вигляді стягнення неустойки, (пені) за несплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 72 355 гривень 71 копійка.
Як вказала позивач, відповідач ОСОБА_2 11 березня 2024 року самовільно залишив військову частину, де проходив військову службу.
Згідно листа ВЧ НОМЕР_1 від 25.07.2024 р. № 3250, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 106-АД від 12.03.2024 було призначено службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 28-0Д від 21.03.2024 завершено службове розслідування за фактом самовільного залишення військової частини солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 , витяг з наказу додається. Військовою частиною НОМЕР_1 направлено доповідь керівнику Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Львів, за фактом самовільного залишення військової частини солдатом військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_2 (а.с. 23, 24-28).
Згідно листа ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.07.2024 року № 674/2/8021 для встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 направлене розшукове завдання до ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.07.2024 року № 674/2/7988 (а.с. 30).
Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у м. Львові ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140110001400 від 30.08.2024 року за ознаками вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України (а.с. 29).
Також як вказала позивач, на сьогодні відповідач переховується від слідства вже понад рік (з березня 2024 року). При цьому проживає на території м. Києва (Подільський район), веде активно соцмережі та переписку у відкритих Телеграм каналах. Час від часу він приїздить в с. Новосілки до своєї матері, яка проживає в АДРЕСА_1 . Тобто ОСОБА_2 , прийнявши особисто рішення залишити військову частину та переховуватись від слідства, умисно приховує свої доходи, щоб не сплачувати позивачці будь-які кошти на утримання спільної дитини.
Щодо наданого позивачем розрахунку пені, то суд погоджується із вказаним розрахунком та вважає його таким, що відповідає вимогам закону.
Вирішуючи даній спір суд, виходить також із наступного.
Так, згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Згідно вимог ч. 1 ст. 196 СК України разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 20.07.2020 по справі № 362/4462/16 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження №14-616цс18) відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1%.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Правила нарахування пені за заборгованість по сплаті аліментів підтверджені Постановою Верховного Суду від 25.04.2018 року (справа № 572/1762/15-ц).
Так, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
p = (A1 х 1% х Q1) + (A2 х 1% х Q2) + ……. (An х 1% х Qn),де:
p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця.
Так судом встановлено, що сума неустойки (пені) нарахованої позивачем за період з червня 2024 року по березень 2025 року включно у розмірі 150 687,80 грн перевищує 100 відсотків заборгованості зі сплати аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 196 СК України розмір пені, що підлягає стягненню з боржника, не може перевищувати 100 відсотків заборгованості аліментів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів в розмірі 72 355 гривень 71 копійки.
Тож, оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з урахуванням встановлених по справі обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору. Таким чином, судові витрати підлягають стягненню з відповідача в дохід держави і складаються із судового збору, розмір якого відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» станом на день подачі позову складає 1 211,20 грн.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 247, 265, 354-355 ЦПК України суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів за період з червня 2024 року по березень 2025 року включно в розмірі 72 355 (сімдесят дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) гривень 71 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 12.08.2025 року.
Реквізити сторін:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Л.В. Білоцька