Справа № 369/6352/24
Провадження №2/369/9534/25
12.08.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., розглянувши заяву представника позивача - адвоката Шмагаревської Ганни Олександрівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна, -
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
У липні 2025 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про забезпечення позову. Просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно транспортний засіб - автомобіль DACIA LOGAN УНІВЕРСАЛ-В, 2009 року випуску, об'єм двигуна 1390 см3, номер кузова НОМЕР_1 , дата реєстрації 25.05.2019, зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 та заборонити вчиняти дії щодо відчуження даного транспортного засобу. Свою заяву мотивувала тим, що предметом даного позову є вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу в натурі безпідставно набуте майно у вигляді побутової та іншої техніки, меблів, сантехніки, будівельних та інших матеріалів та речей, розташованих у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 3 255 139 грн., а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати вартість такого майна, визначену на момент розгляду справи. Також вказала, що у період з 2014 по 2020 роки позивачем на здійснення облаштування домоволодіння, здійснення робіт, направлених на поліпшення будинку, облаштування будинку побутовою технікою та меблями загалом було витрачено 3 255 139 грн.
У лютому позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом КМНО (м. Київ) Бурлак Олександрою Володимирівною 14 листопада 2024 року було посвідчено договір дарування відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 , яка є рідною донькою відповідача, житловий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянку, площею 0,1483 га (кадастровий номер 3222485501:01:007:50).
Вважає, що даний договір було укладено з метою приховування майна від виконання в майбутньому за його рахунок можливого рішення суду та уникнення майнової відповідальності, з огляду на те, що ціна позову ОСОБА_1 в даній справі складає 3 255 139 грн.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву позивача про забезпечення позову слід задовольнити частково, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлення обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Враховуючи викладене, заходи забезпечення позову застосовуються судом у випадку наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є вимога про зобов'язання відповідача повернути позивачу в натурі безпідставно набуте майно, яке знаходиться у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 на загальну суму 3 255 139 грн., а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати вартість такого майна, визначену на момент розгляду справи.
Обґрунтовуючи необхідність застосування заходів забезпечення позову, заявник зазначав, що заявлені позовні вимоги мають значний розмір, є адекватним способом запобіганню можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення в разі задоволення позовних вимог, та недопущення відчуження цього майна під час розгляду справи з метою подальшого приховання та унеможливлення його реалізації. Крім того відповідачем вже вчинялися дії щодо уникнення виконання майбутнього рішення у даній справі у разі задоволення позовних вимог.
Суд враховує, що накладення арешту на транспортний засіб не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки, невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання майбутнього рішення.
Враховуючи те, що між сторонами виник спір, який має майновий характер, обставини, на які посилається позивач, суд дійшов висновку, що відсутність вжиття заходів забезпечення позову може утруднити та (або) зробити неможливим виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.
Такий захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та будуть достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту, забезпечить баланс прав та обов'язків сторін у справі та усуне можливі подальші судові спори в разі задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 757/30594/21-ц (провадження № 61-4466св23).
Враховуючи розмір заявлених позивних вимог, наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та розміром заявлених позивних вимог, з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача, суд вважає за можливе заяву про забезпечення позову задовольнити частково та накласти арешт на транспортний засіб DACIA LOGAN УНІВЕРСАЛ-В, 2009 року випуску, об'єм двигуна 1390 см3, номер кузова НОМЕР_1 , дата реєстрації 25.05.2019, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 .
Поряд із цим, суд враховує, що правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв'язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування.
Накладення арешту на майно, яке підлягає державній реєстрації, здійснюється шляхом внесення запису до відповідних реєстрів про заборону відчуження такого майна.
Оскільки державна реєстрація обтяжень, встановлених щодо майна, є підставою для відмови у задоволенні заяви про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням рухомого майна, суд вважає, що арешт майна буде адекватним, належним та достатнім заходом забезпечення позову і відсутня необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення позову, як заборона вчинення дій щодо відчуження транспортного засобу.
Враховуючи викладене заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.149-159,260 ,ЦПК України суд,
Заяву задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль DACIA LOGAN УНІВЕРСАЛ-В, 2009 року випуску, об'єм двигуна 1390 см3, номер кузова НОМЕР_1 , дата реєстрації 25.05.2019, який зареєстрований на ім'я ОСОБА_2 .
В іншій сатині відмовити.
Копію даної ухвали надіслати сторонам.
Ця ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з дня її постановлення.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, проте її оскарження не Закону України припиняє її виконання.
Стягувач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_2 .
Боржник: ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ