Єдиний унікальний номер справи: 766/9824/25 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/819/82/25 Доповідач в апеляційної інстанції ОСОБА_2
Категорія: невнесення відомостей в ЄРДР
12 серпня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,
представника скаржника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційною скаргою представника скаржника ТОВ «Бест Лізінг» в особі адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 27 червня 2025 року про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР),
Вищевказаною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні скарги Товариству з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції № 1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 16.06.2025 року вих.1855.
Ухвала мотивована тим, що вищевказана заява скаржника не містить посилань на ознаки певного кримінального правопорушення, а отже за своєю суттю не є повідомленням про злочин.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді представник скаржника ОСОБА_6 подав на неї апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити його скаргу, зобов'язати уповноважених осіб Відділу поліції № 1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 16.06.2025 року вих.1855.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Зокрема, апелянт зазначає про те, що відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, вказує на те, що в заяві ТОВ «Бест Лізінг» містяться всі достатні відомості про кримінальне правопорушення, які вказують на ознаки кримінально-караного діяння.
Також, зазначає про те, роль слідчо судді на етапі розгляду скарги на бездіяльність полягає не у встановленні вини чи доведеності складу злочину, а лише у перевірці, чи дійсно заява містить достатні відомості для початку досудового розслідування.
В клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження представник ТОВ «Бест Лізінг» зазначає про те судовий розгляд 27.06.2025 року, його скарги, відбувся без його участі, а текст оскаржуваної ухвали в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі було оприлюднене лише 03.07.2025 року. Зазначене завадило своєчасно звернутися до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Крім того, в обґрунтування клопотання зазначає про те, що він 04.07.2025 року звернувся до Херсонського апеляційного суду з апеляційною скаргою, однак ухвалою судді від 08.07.2025 року йому безпідставно було повернуто апеляційну скаргу.
Заслухавши суддю - доповідача, представника скаржника на підтримання доводів клопотання та апеляційної скарги, вивчивши та перевіривши матеріали провадження та доводи клопотання і апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Прокурор належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду провадження, однак до суду не прибув. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Відповідно до вимог ч.ч..2, 3 ст.395 та п КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді має бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, яка була постановлена 27.06.2025 року, розгляд клопотання відбувся за відсутності предстанила скаржника.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів провадження ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 25.06.2025 року було відкрито провадження за скаргою ТОВ «Бест Лізнг» та судовий її судовий розгляд призначено на 10 годину 30 хвилин 27 червня 2025 року про що повідомити сторони у кримінальному провадженні.
Як вбачається з поданої представником скаржника заяви, він просив провести судове засідання призначене на 10 годину 27 червня 2025 року без його участі.
Зазначене вказує на виконання слідчим суддею вимог КПК України щодо повідомлення учасників судового розгляду про дату, час і місце його проведення, що в свою чергу вказує на обізнаність представника скаржника про зазначене, але не зважаючи на відповідне повідомлення представник скаржника до суду першої інстанції не з'явився, клопотання про участь в судовому засідання через систему ВКЗ не подавав.
До моменту оприлюднення оскаржуваної ухвали шляхом її внесення до АСДС, зважаючи на обізнаність представника скаржника про дату, час і місце розгляду його скарги, у представника скаржника було достатньо часу на отримання копії оскаржуваної ухвали слідчого судді, як шляхом її отримання безпосередньо в суді першої інстанції, так і на підставі відповідного клопотання поштою. Про будь-які до цього перешкоди в апеляційній скарзі представником скаржника не зазначається.
Дата та внесення відповідного судового рішення до АСДС, не є з технічної точки зору датою виготовлення відповідного судового рішення та в даному випадку, з урахування зазначеного вище, не може бути перешкодою для ознайомлення з її змістом в інший спосіб.
Разом з тим, в даному конкретному, виключному випадку, з метою недопущення права на апеляційне оскарження та інших процесуальних прав, як сторони у кримінальному провадженні, колегія суддів вважає за можливе поновити представнику скаржника строк на апеляційне оскарження.
Відповідно до вимог ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, та їх перелік визначені ч.5 цієї статті, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Відповідно до п.1 розд.ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020р. № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Положення ст.214 КПК України в свою чергу перебувають у тісному взаємозв'язку з ч.1 ст.2 та ст.11 КК України, згідно з якими підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою не будь-яких дій, а суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки конкретного складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення відомостей до ЄРДР.
З аналізу вказаних положень можна зробити висновок про те, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Верховний Суд у своїй постанові №761/20985/18 від 16 травня 2019 року наголосив, якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Також Верховний Суд у своїй постанові № 556/450/18 від 30 вересня 2021 року вказав, що підставою початку досудового розслідування не є будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник в першу чергу має звернутися до уповноваженого державою органу із повідомленням про кримінальне правопорушення в якому повинна зазначити конкретні відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Як вбачається з заяви про вчинення злочину на адресу Відділу поліції № 1 Херсонського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 16.06.2025 року вих.1855, яка була подана засобами поштового зв'язку, апелянт зазначає про те, що у ході здійснення своєї господарської діяльності ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» 22 квітня 2021 року уклало договір фінансового лізингу №210422-3/ФЛ-ФА з приватним підприємством «Стелс Ойл», відповідно до якого ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» здійснило купівлю у власність транспортного засобу автомобіля марки Renault Duster, який було передано у строкове платне володіння та користування ПП «Стелс Ойл» на визначених умовах фінансового лізингу, що включали обов'язковість регулярних платежів, технічне обслуговування і повернення об'єкта лізингу у разі дострокового припинення договору
Умовами зазначеного договору було чітко передбачено обов'язок лізингоодержувача сплачувати лізингові платежі у строки, визначені відповідним графіком, із додержанням принципу повноти та регулярності. Однак, починаючи з певного періоду після передачі транспортного засобу, ПП «Степе Ойл» систематично порушувало взяті на себе фінансові зобов'язання: платежі здійснювались із запізненням, у неповному обсязі, а згодом не здійснювались взагалі. Внаслідок таких дій утворилася істотна заборгованість, яка свідчила про відсутність наміру з боку ПП «Стелс Ойл» належно виконувати умови лізингового договору.
ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» у відповідь на неналежне виконання зобов'язань неодноразово надсилало письмові звернення, листи-вимоги та претензії з вимогою повернення об'єкта лізингу, а також погашення заборгованості. Жодна із вказаних вимог не була задоволена. Вказане підприємство жодним чином не реагувало на заклики до виконання умов договору, транспортний засіб не повернуло, продовжуючи користуватись ним без юридичних підстав, що виключає добросовісність у діях ПП «Стелс Ойл».
Беручи до уваги положення частини 4 статті 17 та пункту 3 частини 1 статті 20 Закону України «Про фінансовий лізинг», ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» скористалося своїм правом на односторонню відмову від договору у зв'язку з простроченням лізингових платежів на строк понад 30 календарних днів. Припинення договору було оформлено належним чином, з дотриманням передбаченої законом процедури. Після цього ПП «Стелс Ойл» зобов'язувалося повернути транспортний засіб у розумні строки, однак цього не зробило.
Попри законну та обґрунтовану відмову від договору. ПП «Стелс Ойл» не вжило жодних дій для повернення автомобіля. Більше того, об'єкт лізингу досі утримується 1, ймовірно, використовується підприємством у власних комерційних цілях, без правових підстав. Така поведінка вказує на наявність прямого умислу на незаконне утримання та подальше користування майном, що належить іншій юридичній особі.
У цих обставинах дії ПП «Стелс Ойл» становлять свідоме, умисне порушення договірних зобов'язань, що виходить за межі цивільно-правового спору та набуває ознак кримінального правопорушення. Підприємство діє не лише всупереч положенням укладеного договору, а грубо порушує чинне законодавство, демонструючи намір залишити у себе чуже майно, що прямо підпадає під ознаки незаконного заволодіння транспортним засобом у розумінні статті 289 Кримінального кодексу України.
З урахуванням факту, що договірні відносини між сторонами були припинені у встановленому законом порядку, будь-яке подальше користування об'єктом лізингу без наявності законних підстав є протиправним. ТОВ «БЕСТ ЛІЗИНГ» фактично втратило можливість реалізовувати свої правомочності як власника: володіти, користуватися, розпоряджатися транспортним засобом. Утримання зазначеного майна третіми особами без жодних юридичних підстав є посяганням на право власності, а за умов наявного умислу кримінальним злочином.
Факт збереження за ПП «Стелс Ойл» фактичного контролю над транспортним засобом після припинення дії договору не ґрунтується на жодному чинному правовому титулі. Навпаки, такі дії є відображенням навмисного невиконання вимог власника, що підтверджує корисливу мету зберегти контроль над транспортним засобом у власних інтересах, завдаючи при цьому шкоди законному власнику.
Дії посадових осіб ПП «Стелс-Ойл» суттєво виходять за межі звичайного порушення договірних зобов'язань, що характеризує їх як кримінальне правопорушення, а не як цивільно-правовий спір. У даному випадку наявні ознаки незаконного заволодіння транспортним засобом, що порушує основні права Лізингодавця як законного власника. Дії лізингоотримувача не обмежуються порушенням графіку платежів чи договірних умов, а включають навмисне приховування транспортного засобу, що позбавляє Лізингодавця можливості повернути свій автомобіль та відновити свої майнові права.
Подібна поведінка свідчить про те, що ПП «Стелс-Ойл» не просто не виконує договір, а й здійснює активні дії, спрямовані на заволодіння транспортним засобом, всупереч законним вимогам Лізингодавця. Використання транспортного засобу на власний розсуд, без оплати та з приховуванням місцезнаходження, вказує на умисел корисливі мотиви, спрямована на покращення матеріального становища лізингоотримувача за рахунок майна Лізингодавця.
Це ставить під сумнів трактування цих дій виключно як порушення договірних умов і вказує на необхідність застосування кримінальної відповідальності відповідно до ст. 289 Кримінального кодексу України.
Отже, з огляду на наявні факти, дане правопорушення має бути кваліфіковане як кримінальне, оскільки йдеться про протиправне утримання майна з корисливими намірами, що виходить за межі цивільно-правового регулювання та вимагає втручання з боку правоохоронних органів.
Відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 289 КК України кримінально-карними діяннями за вчинення яких настає кримінальна відповідальність є незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або з використанням електронних пристроїв для втручання в роботу технічних засобів охорони, або якщо предметом незаконного заволодіння є транспортний засіб.
Разом з ти, як вірно зазначено слідчим суддею у оскаржуваній ухвалі, з чим погоджується і колегія суддів, та вбачається з матеріалів провадження автомобіль ТОВ «Бест Лізінг» було передано за цивільно-правовою угодою, що вказує на відсутність будь-яких ознак про незаконне заволодіння ним. Такі ознаки не зазначені апелянта, як в заяві про вчинення кримінального правопорушення, так і в скарзі до суду першої інстанції та апеляційній скарзі. Апелянт в зазначених заявах та скаргах, як вірно зазначено слідчим суддею, стверджує про невиконання посадовими особами ПП 2Стелс Ойл» та при цьому не зазначає про наявність реально існуючим ознак наявності і діях зазначено ПП кримінально-каранні дії.
Враховуючи те, що заява представника ТОВ «Бест Лізінг» про вчинення кримінального правопорушення за своїм змістом та суттю не є повідомленням про вчинення злочину, оскільки містить лише загальні відомості, а саме зазначення певної особи, яка думку скаржника вчинила певні кримінальні правопорушення, без викладу хоча б короткого викладу обставин, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення певною особою такого кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги представника скаржника, з чим погоджується і колегія суддів.
З огляду на викладене, оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Клопотання предстанила скаржника ТОВ «Бест Лізінг» - адвоката ОСОБА_6 задовольнити.
Поновити предстанила скаржника ТОВ «Бест Лізінг» - адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 27 червня 2025 року про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 16.06.2025 року вих.1855.
Апеляційну скаргу предстанила скаржника ТОВ «Бест Лізінг» - адвоката ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 27 червня 2025 року про відмову у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 16.06.2025 року вих.1855 - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9