Єдиний унікальний номер справи: 766/2637/25
Номер провадження: 11-кп/819/435/25
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
11 серпня 2025 року Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
адвоката: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024230000000298 за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 24 липня 2025 року, якою продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,-
обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 , ч.3 ст. 307 КК України,-
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24 липня 2025 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 строком до 19 вересня 2025 року включно.
Цією ж ухвалою вирішено питання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 яка в цій частині в апеляційному порядку не оскаржується.
Вимоги і узагальнені доводи апеляційної скарги .
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить ухвалу від 24.07.2025 року скасувати, обрати щодо нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є надмірно суворим. Обвинувачений не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як свою вину у вчиненні злочинів не визнає. Обвинувачення є недостатньо обґрунтованим, не має підстав вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність.
Судом не взято до уваги , що ОСОБА_8 має постійне місце проживання, свідки вже допитані і впливати на них обвинувачений вже не взмозі.
Крім цього обвинувачений стверджує, що не намагатиметься переховуватися, а сприятиме слідству у з'ясуванні обставин кримінального провадження, так як зацікавлений і швидкому його закінченні.
Згідно практики ЄСПЛ ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку .
Вказує, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК, суд дослідив обставини справи однобічно та не в повній мірі.
В апеляційній скарзі в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_6 просить ухвалу суду від 24.07.2025 року щодо нього скасувати, обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є надмірно суворим. Обвинувачений не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як свою вину у вчиненні злочинів не визнає. Обвинувачення є недостатньо обґрунтованим, не має підстав вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність, так як злочинів він не вчиняв.
Судом не взято до уваги , що ОСОБА_9 має постійне місце проживання, двох хворих батьків.
Крім цього ОСОБА_9 стверджує, що не намагатиметься переховуватися, а сприятиме слідству у з'ясуванні обставин кримінального провадження, так як зацікавлений і швидкому його закінченні.
Згідно практики ЄСПЛ ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку .
Вказує, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК, суд дослідив обставини справи однобічно та не в повній мірі.
Позиції учасників.
Адвокат ОСОБА_6 підтримав доводи і вимоги апеляційних скарг .
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційних вимог захисника.
Обвинувачений ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_9 про дату, час апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Заяву про участь в апеляційному розгляді не подавали. Захисник вважав можливим проведення апеляційного розгляду без участі обвинувачених.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 422-1 КПК розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Враховуючи наведені обставини, судове засідання проведено за відсутності обвинувачених ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 відповідно до положень ч. 4 ст. 422-1, ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, які надійшли із суду першої інстанції та перевіривши доводи апеляційних скарг , апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви Суду.
Положеннями ч. 1 ст. 404 КПК визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Здійснюючи апеляційний розгляд в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів враховує наступне.
Вбачається, що на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024230000000298 за обвинуваченням ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні 24.07.2025 року судом відповідно до приписів ст. 331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , обвинуваченого ОСОБА_8 прокурор у клопотаннях обґрунтував тим, що вони обвинувачується, зокрема у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 12 років, та продовженням існування ризиків, які стали підставою для застосування щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме п. 1, 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Як видно із ухвали, що оскаржується, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 суд виходив із того, що ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зазначені у клопотанні прокурора , продовжують існувати, і що для запобігання цим ризикам наявні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги захисника такі висновки суду не спростовують.
Вбачається, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.08.2024 року щодо підозрюваного ОСОБА_9 для запобігання встановленим ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19.10.2024 року із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів , що складає 242240 грн.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.08.2024 року щодо підозрюваного ОСОБА_8 для запобігання встановленим ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 19.10.2024 року із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів , що складає 242240 грн.
В подальшому строк тримання під вартою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 судовими рішеннями продовжено, попередньою ухвалою суду від 29.05.2025 року строк тримання під вартою продовжено до 25.07.2025 року.
Суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу, має перевірити чи не зменшилися на цій стадії кримінального провадження встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Застосування( продовження) запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується ( продовжується) з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , як видно суд виходив із того, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, враховуючи стадію судового розгляду, продовжують існувати ризики, які передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зважаючи на те, що докази не досліджені є вірогідним продовження існування ризику впливу на свідків.
Ризик незаконного впливу на свідків зберігається до отримання показань вказаних осіб безпосередньо судом під час розгляду справи по суті, як то передбачено ст. 95 КПК, а тому не виключена ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмежений у спілкуванні із свідками може незаконно впливати на них з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Не спростовують доводи апеляційної скарги і висновки суду про продовження існування ризику переховування від суду, зважаючи на те, що ОСОБА_13 , ОСОБА_14 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину та у вчиненні особливо тяжкого злочину , у складі організованої групи, за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 12 років, сукупність відомостей про особу обвинувачених, їх соціальні зв'язки, які не можна визнати такими, які б переконливо свідчили про здатність впливати на процесуальну поведінку обвинувачених.
Не є переконливими і доводи апеляційної скарги про відсутність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на обставини, які були взяті до уваги при застосуванні запобіжного заходу .
За положеннями ст. 178 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховується у сукупності з іншими обставинами та відомостями , що передбачені ст. 178 КПК.
Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачена особа може втекти.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Разом із тим, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, всупереч твердженням захисника як видно судом було враховано не тільки тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі доведення їх винуватості , а і сукупність обставин , передбачених ст. 178 КПК України, та обставин , якими прокурор обґрунтовував у клопотанні продовження існування встановлених раніше ризиків, враховано стадію судового розгляду, що в сукупності стало підставою для висновку про продовження існування встановлених ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК та прийняття рішення про необхідність продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_15 та ОСОБА_13 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не здатен запобігти існуючим ризикам на цій стадії судового провадження.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність продовження існування ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Встановлені на стадії застосування запобіжного заходу ризики зі сплином часу зменшуються, разом із тим вони ще є достатньо суттєвими на даній стадії судового розгляду кримінального провадження, що дає дійти висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти існуючим ризикам, що в свою чергу буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК
Захисник в апеляційній скарзі наводить відомості про соціальні зв'язки обвинуваченого ОСОБА_9 та ОСОБА_8 та інші відомості щодо особи обвинувачених , які існували на час застосування запобіжного заходу та прийняття рішення про його продовження та були відомі слідчому судді та суду.
Сукупність цих відомостей, які існували на час застосування запобіжного заходу та не змінилися, не вказує на те, що на даній стадії кримінального провадження ризики, які встановлені при застосуванні запобіжного заходу , нівельовані чи зменшилися.
Доказів того, що у соціальному, сімейному стані обвинувачених сталися істотні зміни, які були невідомі суду при ухваленні рішення про продовження запобіжного заходу і які б давали підстави для висновку про зменшення чи нівелювання існуючих ризиків на день постановлення оскарженої ухвали, стороною захисту в апеляційній скарзі не наведено.
Посилання захисника на наявність хворих батьків у ОСОБА_9 відповідними доказами не підтверджено, і такі посилання не вказують на зменшення існуючих ризиків.
Посилання захисника на обґрунтування апеляційних вимог щодо ОСОБА_8 про те, що перестав існувати ризик впливу на свідків, так як свідки вже допитані, не є прийнятними, так як з журналу судового засіданні від 24.07.2025 року вбачається, що в цьому засіданні було оголошено обвинувальний акт, допит свідків не проводився. Отже судовий розгляд перебуває на початковій стадії, що було враховано судом при постановленні оскаржуваної ухвали.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на недостатнє обґрунтування обвинувачення як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів відхиляє.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу суд має перевірити чи не зменшилися на цій стадії кримінального провадження встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Питання доведеності чи недоведеності винуватості на підставі оцінки доказів з точки зору їх достатності, допустимості для доведення винуватості вирішується судом за результатами судового розгляду відповідно до положень ст. 368 КПК України і не може бути предметом перевірки апеляційного суду в межах визначених ст. 422-1 КПК.
Апеляційний суд на стадії апеляційного перегляду ухвали суду про продовження запобіжного заходу позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні, в тому числі на предмет їх допустимості, достатності та переконливості, а також робити висновки щодо доведеності чи недоведеності винуватості особи, повноти досудового розслідування, правильності кваліфікації дій обвинуваченого, тощо.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали під час апеляційного розгляду не встановлено. Суд в ухвалі навів висновки щодо питань, які підлягають вирішенню при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з підстав та доводів, зазначених в апеляційній скарзі ухвала суду скасуванню не підлягає, тому апеляційні скарги належить залишити без задоволення.
Керуючись ст.404,405, 407,419,422-1,ч. 2 ст. 376 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Залишити без змін ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 24 липня 2025 року , якою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4