Єдиний унікальний номер справи: 766/10221/25
Номер провадження: 11-кп/819/420/25
Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
11 серпня 2025 року Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
адвоката: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12024230000000663 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_6 - захисника обвинуваченої ОСОБА_8 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 липня 2025 року, якою продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,-
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11 липня 2025 року обвинуваченій ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 08 вересня 2025 року включно.
Цією ж ухвалою вирішено питання про продовження строку дії запобіжного заходу та строку дії обов'язків щодо обвинувачений ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , яка в цій частині в апеляційному порядку не оскаржується.
Вимоги і узагальнені доводи апеляційної скарги .
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду від 11.07.2025 року , а щодо ОСОБА_8 обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є надмірно суворим. Обвинувачена не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як свою вину у вчиненні злочинів не визнає. Обвинувачення є недостатньо обґрунтованим, не має підстав вважати, що вона продовжуватиме злочинну діяльність.
Судом не взято до уваги, що обвинувачена має постійне місце проживання, трьох неповнолітніх дітей та малолітніх дітей, які потребують турботи, та які вимушені проживати з її літнім батьком.
Згідно практики ЄСПЛ ризик втечі не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку .
Вказує, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК, суд дослідив обставини справи однобічно та не в повній мірі.
Позиції учасників.
Адвокат ОСОБА_6 підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги .
Прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Обвинувачена ОСОБА_8 про дату, час апеляційного розгляду повідомлена належним чином. Заяву про участь в апеляційному розгляді не подавала.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 422-1 КПК розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Враховуючи наведені обставини, судове засідання проведено за відсутності обвинуваченої відповідно до положень ч. 4 ст. 422-1, ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, які надійшли із суду першої інстанції та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.
Мотиви Суду.
Положеннями ч.1 ст. 404 КПК визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Здійснюючи апеляційний розгляд в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів враховує наступне.
Вбачається, що на розгляді Херсонського міського суду Херсонської області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12024230000000663 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні 11.07.2025 року судом відповідно до приписів ст. 315 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Необхідність продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб щодо ОСОБА_8 прокурор у клопотанні обґрунтував тим, що вона обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 12 років , та продовженням існування ризиків, які стали підставою для застосування щодо неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме п. 1, 3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Як видно із ухвали, що оскаржується, приймаючи рішення про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_8 суд виходив із того, що ризики, які стали підставою для застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зазначені у клопотанні прокурора , продовжують існувати, і що для запобігання цим ризикам наявні підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги захисника такі висновки суду не спростовують.
Вбачається, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 24.12.2024 року щодо підозрюваної ОСОБА_8 для запобігання встановленим ризикам, передбаченим п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою до 20.02.2025 року із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів , що складає 242240 грн.
В подальшому строк тримання під вартою ОСОБА_8 судовими рішеннями продовжено, попередньою ухвалою слідчого судді від 01.07.2025 року строк тримання під вартою продовжено до 15.07.2025 року.
Суд, продовжуючи строк дії запобіжного заходу, має перевірити чи не зменшилися на цій стадії кримінального провадження встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Застосування( продовження) запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Запобіжний захід застосовується ( продовжується) з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_8 , як видно суд виходив із того, що на час постановлення оскаржуваної ухвали, враховуючи стадію судового розгляду, продовжують існувати ризики, які передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були підставою для обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зважаючи на те, що судовий розгляд перебуває на початковій стадії, докази не досліджені є вірогідним продовження існування ризику впливу на свідків.
Ризик незаконного впливу на свідків зберігається до отримання показань вказаних осіб безпосередньо судом під час розгляду справи по суті, як то передбачено ст. 95 КПК, а тому не виключена ймовірність того, що обвинувачений не будучи обмежений у спілкуванні із свідками може незаконно впливати на них з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Не спростовують доводи апеляційної скарги і висновки суду про продовження існування ризику переховування від суду, зважаючи на те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення , за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі строком від 9 до 12 років, сукупність відомостей про особу обвинуваченої, її репутацію, соціальні зв'язки, які не можна визнати такими, які б переконливо свідчили про здатність впливати на процесуальну поведінку обвинуваченого.
Не є переконливими і доводи апеляційної скарги про відсутність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на обставини, які були взяті до уваги при застосуванні запобіжного заходу та наведенні у клопотанні прокурора відомості щодо наявної у неї судимості за ч.1 ст. 309 КК.
За положеннями ст. 178 КПК України тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, враховується у сукупності з іншими обставинами та відомостями , що передбачені ст. 178 КПК.
Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачена особа може втекти.
Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Разом із тим, при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, всупереч твердженням захисника як видно судом було враховано не тільки тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі доведення її винуватості , а і сукупність обставин , передбачених ст. 178 КПК України, та обставин , якими прокурор обґрунтовував у клопотанні продовження існування встановлених раніше ризиків, враховано стадію судового розгляду, що в сукупності стало підставою для висновку про продовження існування встановлених ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК та прийняття рішення про необхідність продовження стосовно обвинуваченої ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою не здатен запобігти існуючим ризикам на цій стадії судового провадження.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність продовження існування ризиків є непереконливими, адже при вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Встановлені на стадії застосування запобіжного заходу ризики зі сплином часу зменшуються, разом із тим вони ще є достатньо суттєвими на даній стадії судового розгляду кримінального провадження, що дає дійти висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти існуючим ризикам, що в свою чергу буде слугувати виконанню завдань кримінального судочинства, передбачених ст. 2 КПК
Відомості, що характеризують обвинувачену, наявність у неї постійного місця проживання , соціальні зв'язки ОСОБА_8 , яка не заміжня, має трьох неповнолітніх дітей, не працевлаштована, на що посилається апелянт були як видно враховані при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та при продовженні строку його дії.
Сукупність цих відомостей, які снували на час застосування запобіжного заходу та не змінилися , не вказує на те, що на початковій стадії судового розгляду кримінального провадження ризики, передбачені п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК нівельовані чи зменшилися.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на недостатнє обґрунтування обвинувачення як на підставу для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів відхиляє.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу суд має перевірити чи не зменшилися на цій стадії кримінального провадження встановлені раніше ризики і чи зможе більш м'який запобіжний захід запобігти цим ризикам.
Питання доведеності чи недоведеності винуватості на підставі оцінки доказів з точки зору їх достатності, допустимості для доведення винуватості вирішується судом за результатами судового розгляду відповідно до положень ст. 368 КПК України і не може бути предметом перевірки апеляційного суду в межах визначених ст. 422-1 КПК.
Апеляційний суд на стадії апеляційного перегляду ухвали суду про продовження запобіжного заходу позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доказам у кримінальному провадженні, в тому числі на предмет їх допустимості, достатності та переконливості, а також робити висновки щодо доведеності чи недоведеності винуватості особи, повноти досудового розслідування, правильності кваліфікації дій обвинуваченого, тощо.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовними підставами для скасування оскаржуваної ухвали під час апеляційного розгляду не встановлено. Суд в ухвалі навів висновки щодо питань, які підлягають вирішенню при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з підстав та доводів, зазначених в апеляційній скарзі ухвала суду скасуванню не підлягає, тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Керуючись ст.404,405, 407,419,422-1,ч. 2 ст. 376 КПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Залишити без змін ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 липня 2025 року , якою щодо обвинуваченої ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4