12 серпня 2025 року м.Суми
Справа №583/2718/24
Номер провадження 22-ц/816/808/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент Банк»
на заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 жовтня 2024 року у складі судді Яценко Н.Г., ухвалене в м. Охтирка Сумської області,
в цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2024 року Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі по тексту - АТ «А-Банк»)звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи позовні вимоги тим, що 10 вересня 2016 року відповідач приєднався до умов та правил надання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідачем було ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку за кредитним договором та видано платіжну картку.
Скориставшись кредитними коштами, взятих на себе зобов'язань із своєчасного їх повернення ОСОБА_1 не виконав, тому станом на 12 травня 2024 року утворився борг в сумі 118317,47 грн, з яких: 66923,84 грн - заборгованість за кредитом, 51393,63 грн - заборгованість по відсоткам, що банк просив стягнути з відповідача на свою користь.
Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської від 07 жовтня 2024 року позовні вимоги АТ «А-Банк» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь АТ «А-Банк» заборгованість за кредитним договором від 28 червня 2012 року в розмірі 40851,34 грн та 1044,66 грн в рахунок відшкодування судових витрат, а всього стягнуто 41896 грн 00 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішення суду, АТ «А-Банк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідач у своїй анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банк підтвердив під підпис ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг та зобов'язався у подальшому регулярно знайомитися із змінами до них, викладених на сайті банку.
Вказує, що позичальник отримав кредитну картку та скористався кредитними коштами, тобто погодився з умовами, що діяли на момент зняття коштів (ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, - фактичне прийняття пропозиції до укладення договору дією) і вже повинен сплачувати проценту ставку.
На переконання заявника апеляційної скарги, у випадку неврахування тарифів та умов та правил, якими узгоджено умови надання відповідачу кредитних коштів, підлягають стягненню відсотки у розмірі облікової ставки НБУ.
Крім того, стверджує, що виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладену у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, суд повинен був стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту.
Відповідачем в установлений апеляційним судом строк, відзиву на апеляційну скаргу подано не було.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 28 червня 2012 року ОСОБА_1 , з метою отримання банківських послуг, підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідно до якої відповідачу 10 вересня 2016 року було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі 2000,00 грн. У подальшому кредитний ліміт було збільшено до 100000,00 грн (а.с. 8, 17).
До кредитного договору банк додав витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-банк» розміщених на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила», які відповідачем не підписані (а.с. 19-26).
Згідно з довідкою, наданої позивачем, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано кредитні картки: № НОМЕР_2 строком дії до серпня 2020 року; № НОМЕР_3 строком дії до липня 2027 року (а.с. 16).
На підтвердження позовних вимог позивачем наданий розрахунок, згідно з яким загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 12 травня 2024 року складає 118317,47 грн, з них: 66923,84 грн - заборгованість за тілом кредиту, 51393,63 грн - заборгованість по відсотках (а.с. 5-7).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що підписана відповідачем анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку від 28 червня 2012 року, не містить ознак узгодження у письмовій формі умов щодо розміру кредиту, порядку його погашення, строку кредитування, розміру відсоткової ставки за користування кредитом. Витяг з умов та правил надання банківських послуг та тарифи, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 28 червня 2012 року шляхом підписання анкети-заяви, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена, зокрема, у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Враховуючи те, що ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 187542,53 грн, а на погашення за наданим кредитом сплатив 146691,84 грн, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню непогашене тіло кредиту в сумі 40851,34 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають вимогам закону та обставинам справи.
Відповідно до частин 1 і 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Як убачається з матеріалів справи, в анкеті-заяві позичальника від 28 червня 2012 року процентна ставка не зазначена (а. с. 8).
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, крім тіла кредиту, просив стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 28 червня 2012 року посилався на тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна GOLD», витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк», паспорт споживчого кредиту, як невід'ємні частини спірного договору.
Проте, як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці тарифи та витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк» розумів відповідач та ознайомився і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Колегія суддів вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «А-Банк» в період - з 28 червня 2012 року (підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг) до червня 2024 року (звернення до суду з позовом), тобто кредитор міг додати до позовної заяви тарифи та витяг з умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Отже, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком тарифи та витяг з умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
За таким обставин, оскільки позивачем не було доведено правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача неповернутих коштів в сумі 40851,34 грн, що становить собою різницю між фактично отриманими коштами та коштами внесеними ним на погашення кредитної заборгованості.
За встановлених обставин, доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дотримуючись принципу змагальності, на підставі наданих сторонами доказів, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент Банк» залишити без задоволення.
Заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 07 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - О. І. Собина
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов