12.08.25
23-з/812/37/25
Справа № 489/2297/25
Провадження № 23-з/812/37/25
Іменем України
12 серпня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі судді Коломієць В.В. вирішуючи питання про прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Миколаївського апеляційного суду від 29 липня 2025 року за нововиявленими обставинами, у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 ,
Постановою судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 03 липня 2025 року - залишено без змін.
07 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд постанови Миколаївського апеляційного суду від 29 липня 2025 року за нововиявленими обставинами посилаючись на норми ч. 2 ст 423 ЦПК України.
Обґрунтовуючи заяву ОСОБА_1 зазначав, що є свідок, який може підтвердити його невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та його присутність вкрай необхідна у судовому засіданні. Ці обставини існували на час розгляду справи, але не могли бути пред'явлені за станом здоров'я. Так, 29 липня 2025 року він не мав змоги бути присутнім у судовому засіданні під час апеляційного перегляду справи за його апеляційною скаргою, так як знаходився на стаціонарному лікуванні, у зв'язку з чим засобами поштового зв'язку до апеляційного суду було скеровано заяву про перенесення слухання справи на іншу дату.
Перевіривши вказану заяву, вважаю, що вона підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, зокрема у справах про адміністративні правопорушення - КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.
Главою 24-1 КУпАП передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення виключно у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративні правопорушення (в тому числі за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ загальні суди не наділені.
Застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.
Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року (N 3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
Слід зазначити, що доступ до суду як складова права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
До того ж апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (29 липня 2025 року о 09:30 год), що підтверджується рекомендованим повідомленням поштового відправлення (а.с. 37), клопотань про відкладення розгляду справи на час розгляду справи надходило, у зв'язку з чим апеляційний суд розглянув справу 29 липня 2025 року у відсутність ОСОБА_1 . Постанову прикріплено до обліково-статистичної картки по справі в КП «Д-3» та відправлено до ЄДРСР о 10:04 год.
Враховуючи, що у КУпАП відсутні норми, що регулюють порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень ухвалених в справах про адміністративні правопорушення, заяву ОСОБА_1 необхідно повернути особі, яка її подала
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Миколаївського апеляційного суду від 29 липня 2025 року за нововиявленими обставинами - повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду В.В. Коломієць