Справа № 132/1288/25
Провадження № 33/801/796/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Карнаух Н. П.
Доповідач: Міхасішин І. В.
12 серпня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Міхасішина І.В.,
за участю: захисника особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Кундеуса С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пастуха Олега Володимировича на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
встановив :
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Судове рішення мотивовано тим, що 6.04.2025, 16.04.2025 о 14 год. 30 хв. у Вінницькій області, Хмільницькому районі на АД М-21, 255 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння, проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КП «Калинівська ЦРЛ». Результат позитивний - «канабіс», висновок № 63. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 476861, № 476147, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Пастух О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Калинівського районного суду Вінницької області 11 липня 2025 року про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження по справі. З рішенням районного суду не погоджується, так як вважає, що останнє є необґрунтованим та помилковим.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, зазначив, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодного доказу перебування останнього в стані наркотичного сп'яніння, все що зазначено в протоколі та в постанові суду першої інстанції не відповідає обставинам справи.
Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння було проведено з порушенням вимог ст. 266 та 266-1 КУпАП, Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103. Зокрема, огляд здійснювався за допомогою експрес-тесту, без проведення обов'язкового лабораторного підтвердження, що суперечить вимогам нормативно-правових актів. Особа є військовослужбовцем, однак огляд не здійснювався уповноваженою посадовою особою Військової служби правопорядку у порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП. Відеозаписи не підтверджують наявності зовнішніх ознак сп'яніння. Водночас, особі не було роз'яснено її права, а швидкий тест не може вважатися допустимим доказом у справі без належного лабораторного підтвердження.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Кундеуса С.І., апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом першої інстанції в порушення вищезазначених вимог не вжито належних заходів, спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Як убачається з матеріалів справи згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 302448 від 16.04.2025, 16.04.2025 о 14 год. 30 хв. у Вінницькій області, Хмільницькому районі на АД М-21, 255 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан наркотичного сп'яніння, проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КП «Калинівська ЦРЛ». Результат позитивний - «канабіс», висновок № 63. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 476861, № 476147, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
З оглянутих апеляційним судом відеозаписів з боді-камер поліцейських убачається, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції під час керування транспортним засобом марки «Toyota RAV4», державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебуває в арешті відповідно до постанови приватного виконавця. Під час зупинки та огляду транспортного засобу поліцейські не виявили у ОСОБА_1 ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння. І тільки після завантаження автомобіля на евакуатор, без належного обґрунтування запропонували ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для всього часу очікування на евакуатор, для направлення транспортного засобу на арешт проходження освідування на стан наркотичного сп'яніння. Таку пропозицію поліцейські пояснили лише тим, що ОСОБА_1 притягувався до до адміністративної відповідальності за ст. 130 КупАП, у 2019 році.
Крім того у відеозаписі, який міститься в матеріалах справи (диск №2) зафіксовано, що поліцейська ОСОБА_2 з власної ініціативи та за власні кошти придбала в одній з аптек міста Калинівки придбала експрес-тест та надала його лікарю - наркологу для проведення освідування ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Суд апеляційної інстанції оглянувши вище зазначені відеозаписи, вважає, що такі дії працівників поліції є недопустимими, оскільки:
Основні європейські стандарти діяльності поліції закріплені в Резолюції № 690 (1979) Парламентської асамблеї Ради Європи «Декларація про поліцію», прийнятій 08.05.1979, Рекомендації Rec (2001) 10 Комітету Міністрів державам-учасницям Ради Європи «Про Європейський кодекс поліцейської етики» від 19.09.2001; а також у відповідних документах ООН - Резолюції 34/169 Генеральної Асамблеї ООН «Кодекс поведінки посадових осіб з підтримання правопорядку» від 17.12.1979; Основних принципах застосування сили та вогнепальної зброї посадовими особами з підтримання правопорядку, прийняті восьмим Конгресом ООН 07.09.1990.
Поліцейські у справах про адміністративні правопорушення повинні дотримуватися стандартів, визначених Європейською конвенцією з прав людини та практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Це включає в себе, зокрема, принципи верховенства права, законності, поваги до прав і свобод людини, недопущення тортур, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Дії поліції мають ґрунтуватися на законі, бути пропорційними та необхідними.
У статті 40 Європейського кодексу поліцейської етики (Рекомендація (2001) 10, ухвалена Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2001 року), передбачено, що поліція має виконувати свої завдання справедливо, керуючись, зокрема, принципами неупередженості та недискримінаційного підходу.
У коментарі до статті 40 Європейського кодексу поліцейської етики зазначено, що вимога справедливості є загальною і необмеженою властивістю, яка включає в себе, з-поміж іншого, принцип неупередженості та недискримінаційного підходу. Поліція діє справедливо, коли вона повністю поважає позиції і права кожної особи, з якою вона має справу при виконанні нею своїх обов'язків. Справедливість повинна застосовуватися в усіх аспектах роботи поліції, але особливе значення вона набуває в її відносинах з населенням. Вимога безсторонності передбачає, наприклад, щоб поліція поводилася гідно і не приймала жодну сторону в спорі, щодо якого ведеться розслідування.
У випадку порушень поліція не повинна висловлюватися з питання про винуватість. Більше того, неупередженість вимагає, щоб персонал поліції утримувався від будь-яких видів діяльності, не пов'язаних з поліцією, які могли б їм заважати виконувати свої завдання повністю неупереджено або створювати у населення враження про це.
Судова практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) містить випадки, коли порушення принципу безсторонності поліцейськими визнавалося такими, що порушують статтю 6 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує право на справедливий суд. Це може статися, якщо поведінка поліцейського викликає обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості при виконанні ним своїх обов'язків.
У таких справах ЄСПЛ оцінює, чи є уявлення заявника про упередженість поліцейського об'єктивно обґрунтованим. Суд враховує конкретні обставини справи, поведінку поліцейського, а також загальну атмосферу провадження. Якщо ЄСПЛ визнає порушення принципу безсторонності, він може зобов'язати державу вжити заходів для усунення наслідків порушення та запобігання подібним випадкам у майбутньому.
Загалом, судова практика ЄСПЛ підтверджує, що забезпечення безсторонності поліції є критично важливим для справедливого судового розгляду, і будь-які дії, що ставлять під сумнів цю безсторонність, можуть бути підставою для звернення до Європейського суду з прав людини.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, суд встановив, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння було проведено з порушенням вимог ст. 266 та 266-1 КУпАП, Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103.
Відповідно у пункті 2 розділу І , Інструкції № 1452/735 та Порядку № 1103, зазначено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно пункту 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У пункті 7-8 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння.
Обов'язковість лабораторних досліджень при проведенні освідування водія на стан наркотичного сп'яніння передбачено п. 10 Порядку, який регламентує, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Пунктом 9 розділу ІІІ Інструкції визначено, що використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Інструкції відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів.
Згідно пунктів 15,16 розділу ІІІ Інструкції за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) видається на підставі акта медичного огляду.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними (п. 22 розділу ІІІ Інструкції).
Огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився у медичному закладі - КП «Калинівська ЦРЛ» КМР.
Згідно акту № 63 від 16 квітня 2025 року який наявний в матеріалах справи огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився за допомогою швидкого тесту «SNIPER5», крім того у даному акті також зазначено, що поведінка обстеженого адекватна, спокійна, врівноважена, звичайна, настрій стійкий. Мова не порушена. Зіниці ока не змінені, реакція на світло жива. Рухова сфера без особливостей, міміка звичайна, ходо без порушень, хода зі швидкими поворотами без хитань, поза Ромберга стійка, точні рухи задовільно. (а.с. 109)
У висновку лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 63 КП «КЦРЛ» КМР щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.04.2025 - зазначено, що ОСОБА_1 перебуває в стані наркотичного сп'яніння (ТНС+)).
Разом з цим, на порушення вимог Інструкції та Порядку, у медичному закладі не проводилося лабораторне дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 , що є обов'язковою умовою при освідуванні водія на стан наркотичного сп'яніння.
Наведене дає підстави вважати неналежним доказом висновок лікаря №63 від 16 квітня 2025 року.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту ( рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року ), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування « поза розумним сумнівом » ( рішення від 18 січня 1978 року у справі « Ірландія проти Сполученого Королівства » ( Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).
Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на те, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння було проведено із порушення вимог закону, апеляційний суд приходить до висновку, що його вина належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
постановив:
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Пастуха Олега Володимировича - задовольнити.
Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 11 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.
Провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Міхасішин