Справа № 740/3386/25
Провадження № 2/740/1618/25
12 серпня 2025 року м. Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Карпуся І.М.,
із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення сином 23-річного віку.
Позов аргументовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 20.01.2007, від якого мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.11.2013 шлюб між сторонами розірвано.
ОСОБА_3 на даний час навчається у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій на денній формі за держзамовленням, термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028.
Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання сина не надає, хоча може надавати таку допомогу, має задовільний стан здоров'я, є військовослужбовцем і іншим особам аліментів не сплачує.
Ухвалою судді 26.06.2025 постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання учасники справи не з'явилися.
Позивачка подала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав. Про час і місце розгляду справи сповіщений засобами поштового зв'язку за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання згідно із п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України.
Враховуючи, що відповідач згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлений, відзив не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що позивачка не заперечує проти такого вирішення справи.
Фіксування судового засідання технічним записом відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с. 6).
Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.11.2013 шлюб між сторонами розірвано (а.с.7)
З копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_4 після державної реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.9)
ОСОБА_3 зареєстрований разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено витягами з реєстру Ніжинської територіальної громади від 24.06.2025 (а.с. 22-25).
Згідно довідки від 12.06.2025 за № 635, ОСОБА_3 навчається в Державному університеті інормаційно-комунікаційних технологій IV рівня акредитації за спеціальністю «Кібербезпека та захист інформації» з 01.09.2024 по 30.06.2028 за рахунок коштів державного бюджету, денна форма навчання (а.с. 10).
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка передбачає, зокрема обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами (ст. 185 СК України).
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, що перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) існування потреби у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та своїх повнолітніх дітей).
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З поданих суду позивачкою доказів встановлено, що син сторін навчається в Державному університеті інформаційно-телекомунікаційних технологій за рахунок коштів державного бюджету за денною формою навчання.
Відомості про перебування у відповідача на утриманні інших осіб, його матеріальний стан та стан здоров'я в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеність перед судом їх переконливості.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Відповідач не надав суду у встановленому порядку заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, відзиву на позов, доказів щодо обставин, які ураховуються при визначенні розміру аліментів та прийняття рішення про їх стягнення, у зв'язку з чим несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням цих процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оскільки ОСОБА_2 є працездатною особою, законом встановлено його обов'язок надавати матеріальну допомогу сину, який продовжує навчання, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги батька, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки заробітку(доходу) відповідача на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, підлягають задоволенню. Такий розмір утримання відповідає визначеним статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
З відповідача згідно з ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути судовий збір на користь держави.
Керуючись, ст.180-184, 199-200 СК України, ст.12, 81, 141, 264-268, 280-284, 354, 430 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, на період навчання ОСОБА_3 , починаючи з 17 червня 2025 року до досягнення ним 23 років, за умови продовження навчання.
Стягнути із ОСОБА_2 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн. 20 коп. судового збору на користь держави.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя І.М. Карпусь