Справа № 522/2879/24-Е
Провадження № 2/522/2044/25
05 серпня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, по якому просить: 1. Стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.01.2022 у розмірі 270229.48 грн., що складається із:- 222946.19 грн. - Заборгованість за тілом кредита,- 47283.29 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 2. Судовий збір у розмірі 3242.75 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 05.06.2019 Відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої отримав кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії - 07/22 , тип - MasterCard World Black Edition , що підтверджується випискою по рахунку (додається до позовної заяви). 12.01.2022 Відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту (копія додається до позовної заяви). 12.01.2022 Відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (надалі - Договір, копія додається до позовної заяви) та погодив наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 300 000 грн. (п.1.2. Договору); 2. Тип кредитної карти: Картка «MasterCard World Black Edition»; 3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); 4. Процентна ставка, відсотків річних: 36,0% (п.1.3 Договору); 5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); 6. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); 7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору). Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля, про що зазначено в полі підпис Клієнта із позначкою дати та часу. Використання OTP пароля в якості простого електронного підпису погоджено із Відповідачем у Анкеті-заяві від 02.04.2021р., яка підписана Відповідачем власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України". Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 р., Відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 14.02.2024 року має заборгованість - 270229.48 грн., яка складається з наступного: 222946.19 грн. - заборгованість за тілом кредита, 47283.29 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором.
Ухвалою від 28.02.2024 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання. в ході розгляду справи здійснений перехід до розгляду справи в загальному проваджені.
22.03.2024 до суд надійшов відзив на позов, по якому представник відповідача просить відмовити у задоволені позову.
У відзиві зазначено, що станом на 01.08.2023 року з'явилася заборгованість за вказаним кредитом у розмірі 14792,98 грн., яка щомісяця поступово збільшувалася та на 14.02.2024 року склала 270229,48 грн. Відповідач фактично проживав у АДРЕСА_1 , що підтверджується також відомостями у заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 12.01.2022 року. З 24.02.2022 року м. Нова Каховка є окупованою російськими військами, у зв'язку з чим, Відповідач разом із сім'єю у квітні 2022 року виїхав до Іспанії, м. Фігарес, де знаходиться по теперішній час. 09.05.2022 року Відповідач вже знаходився у Латвії, що підтверджується документом про перетин державного кордону Латвії. 30.06.2023 року, намагаючись розрахуватись банківською карткою на автозаправочній станції в передмісті Мадрида, Відповідачеві було повідомлено касиром, що на банківській карті недостатньо коштів для здійснення оплати за придбаний товар. 01.07.2023 року Відповідач зв'язувався зі своїм персональним менеджером ПриватБанку, однак на гарячій лінії підтримки клієнтів, а також під час спілкування з менеджерами банку йому було повідомлено, що ОСОБА_1 має фінансовий номер телефону клієнта НОМЕР_2 , тому необхідно телефонувати саме з відповідного номера. У період з 2010 включно по червень 2023 ОСОБА_1 користувався послугами мобільного оператора Водафон, за номером НОМЕР_2 , проте з червня 2023 року виникли проблеми у користуванні вказаного номеру. 22.06.2023 року Відповідач звернувся у службу підтримки Водафон, де йому було повідомлено, що даний номер, НОМЕР_2 , перебуває у його користуванні, однак для відновлення можливості повноцінно отримувати послуги оператора зв'язку необхідно поповнити рахунок. 22.06.2023 року Відповідачем було поповнено особистий рахунок НОМЕР_2 , проте можливість здійснювати дзвінки не була відновлена. Інформація про відчуження даного мобільного номера третім особам відсутня. Отже, заяви ОСОБА_1 на гарячій лінії підтримки клієнтів ПриватБанку про те, що номером телефону, НОМЕР_2 , користуються невідомі особи, не приймались до уваги, вказівки щодо блокування банківських рахунків також залишились проігнорованими. 05.07.2023 року Відповідач звернувся до менеджера ПриватБанку через застосунок Приват24 із заявою про повідомлення про шахрайство, у відповідь на яку рекомендовано було звертатися до правоохоронних органів. У подальшому із спілкування з особистим менеджером, було встановлено наступне:- 13.06.2023 невстановлена особа, яка представилась ОСОБА_1 , зателефонувала з номера мобільного телефону НОМЕР_2 на службу підтримки банку 3700 та спробувала змінити пін-коди карт, але у зв'язку із наданням недостовірних даних їй було відмовлено у проведенні даних операцій,- 28.06.2023 невстановлена особа, яка представилась ОСОБА_1 , зателефонувала з номера мобільного телефона НОМЕР_2 на службу підтримки банку 3700 і змінила пін-коди карт НОМЕР_7, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ; (належних Відповідачеві),- на банківській картці № НОМЕР_1 відсутні будь-які грошові кошти, а кредитна заборгованість складає 219580 грн.;- на банківській картці № НОМЕР_3 відсутні будь які грошові кошти;- на банківській картці № НОМЕР_4 залишок коштів 4,84 дол США;- 26.06.2023 року банківською карткою, належною ОСОБА_1 , було оплачено 2 (два) квитки АТ «Укрзалізниця» з м. Київ у м. Львів та у зворотному напрямку,- банківські операції щодо виведення грошових коштів з вищезазначених карток здійснювились шляхом «списання експрес-платежів по телефону 3700»;- особа, яка представилась ОСОБА_1 , замовила випуск трьох банківських карток, вказавши адресу доставки місто Дніпро. Тобто, внаслідок зазначених неправомірних дій третіх осіб з банківських карток, належних ОСОБА_1 , в тому числі з банківської картки № НОМЕР_1 , було виведено грошові кошти в сумі 3700 дол. США та 136000,00 грн. Всі операції щодо виведення грошових коштів відбувались шляхом використання експрес-платежів по телефону 3700 який є активним тільки для абонентів які знаходять на території України, в той час як Відповідач з квітня 2022 року перебуває за межами території України. Відповідачем не надавалось згоди третім особам вчиняти від його імені будь-які фінансові операції, доступ до банківських карток та коди доступу до них чи застосунку Приват24. 10.07.2023 року ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою про злочин до Департаменту кіберполіції Національної поліції України з вимогою внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 190 КК України та розпочати досудове розслідування та визнати ОСОБА_1 потерпілим. У відповіді за вих. №8952/31/22/01-2023 від 11.07.2023 року Департамент кіберполіції зазначив, що слід звернутися до ГУНП в Херсонській області. За вказаних обставин 08.08.2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із несанкціонованим втручанням в роботу автоматизованої системи віддаленого банківського обслуговування «Приват24», яке призвело до неможливості здійснення входу та керування рахунків, та у подальшому викраденню грошових коштів з таких рахунків, яка була зареєстрована за № НОМЕР_5 та внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023040000000815 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується довідкою про прийняття та реєстрацію заяви №2/230КП від 17.08.2023 року. Також відповідно вказаної довідки зазначається, що кримінальні провадження №12023040000000815 та №12023040000000895 об'єднані із кримінальним провадженням №12023040000000230 від 20.03.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 5 ст. 361, ч. 3 ст. 190 КК України. 10.11.2023 року постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Дніпропетровській області Перміна Сергія Володимировича визнано потерпілим у кримінальному провадженні №12023040000000230 від 20.03.2023 року. Відповідно виписки за договором №б/н за період з 01.03.2022 - 14.02.2024, наданої Позивачем, вбачається списання експрес-платежів по телефону 3700: 28.06.2023 - 5045,13 грн., 28.06.2023 - 25070,00 грн., 28.06.2023 - 25020,00 грн., 28.06.2023 - 18570,00 грн., (на загальну суму 73705,00 грн.) зарахування експрес-платежу по телефону 3700, 28.06.2023 - 127990,10 грн., списання експрес-платежів по телефону 3700: 28.06.2023 - 50020,00 грн., 28.06.2023 - 50070,00 грн., 28.06.2023 - 45070,00 грн., (на загальну суму 145160,00) зарахування експрес-платежу по телефону 3700, 29.06.2023 - 7313,72 грн., 29.06.2023 - 17000,00 грн., списання експрес-платежів по телефону 3700: 29.06.2023 - 30070,00 грн., 29.06.2023 - 2030,05 грн. (на загальну суму 32100,00 грн.) Тобто з 28.06.2023 по 29.06.2023, у період, коли доступ до керування грошовими коштами по банківській картці № НОМЕР_1 , належав третім особам, списання експрес-платежів по телефону 3700 склало 250965,00 грн. Отже, наведеним підтверджується, що Позивач по справі, АТ КБ ПриватБанк, був обізнаним про обставини несанкціонованого втручанням в роботу автоматизованої системи віддаленого банківського обслуговування «Приват24», яке було зареєстровано за Відповідачем, про неможливість Відповідача керувати своїми рахунками, які останній намагався заблокувати шляхом неодноразового звернення на гарячу лінію Позивача, про викрадення грошових коштів з рахунків Відповідача, оскільки експрес-платежі по телефону 3700 можливі виключно на території України, в той час як Відповідач знаходиться за її межами, що відстежується за допомогою геолокації здійснення операції, про що не може бути невідомо Позивачеві, як банківській установі. Також, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023040000000230 від 20.03.2023 року було встановлене, що група осіб здійснили ряд кримінальних правопорушень. Використовуючи раніше придбану у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці клієнтську базу АТ КБ «ПРИВАТБАНК», члени організованої групи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці встановили, що вказаний номер, НОМЕР_2 є фінансовим номером клієнта АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 . Реалізовуючи умисел на таємне викрадення чужого майна, за допомогою невстановленої під час досудового розслідування електронно-обчислювальної техніки, здійснили вхід до онлайн-банкінгу Приват24 (https://www.privat24.ua) та використовуючи сім - картку з номером мобільного зв'язку оператора ПрАТ «Водафон Україна» НОМЕР_2 , діючи умисно, 28.06.2023 року несанкціоновано втрутились в роботу інформаційної (автоматизованої) системи - онлайн-банкінгу Приват24, здійснивши у той же день о 04:59 хвилині операцію зі зміни паролю до особового кабінету ОСОБА_1 та здійснили вхід до нього, отримавши при цьому доступ до банківських рахунків ОСОБА_1 : НОМЕР_6 , інформації про залишок грошових коштів на вказаних рахунках, та заблокували останньому можливість використовувати власний особовий кабінет системи онлайн-банкінгу Приват24, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації та до порушення встановленого порядку її маршрутизації. Через що з банківських карток ОСОБА_1 було викрадено грошових коштів в сумі 3700 дол. США та 136000,00 грн. Таким чином, вина ОСОБА_1 повністю спростовується наведеними обставинами та наданими до відзиву доказами.
23.04.2024 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача
Ухвалою суду від 24.04.2024 визнана обов'язковою явку в судове засідання представника позивача.
24.04.2024 до суду надійшла відповідь на відзив.
21.06.2024 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.
04.07.2024 до суду надійшли письмові пояснення представника Банку.
18.09.2024 до суду надійшли додаткові пояснення у справі пердставника відповідача, в яких просить відммовити у задоволені позову.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти позову, оскільки грошові кошти були списані без відомва відповідача.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 05.06.2019 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої отримав кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії - 07/22 , тип - MasterCard World Black Edition , що підтверджується випискою по рахунку.
12.01.2022 Відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту.
12.01.2022 Відповідач підписав Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (надалі - Договір, копія додається до позовної заяви) та погодив наступні умови:
1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 300 000 грн. (п.1.2. Договору);
2. Тип кредитної карти: Картка «MasterCard World Black Edition»; 3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору);
4. Процентна ставка, відсотків річних: 36,0% (п.1.3 Договору);
5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору);
6. Розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору);
7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
ПАТ «ПриватБанк» зазначає, що у відповідача станом на 14.02.2024 виникла заборгованість 270229,48 гривень, яка складається з наступного: 222946,19 грн. -заборгованість за тілом кредита; 47283,29 гривень заборгованість за протроченими відсотками.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконує, не здійснює відповідні платежі щодо погашення кредиту, внаслідок чого у нього перед позивачем утворилася прострочена заборгованість за кредитом, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Відповідач позовні вимоги не визнає та зазначає, що Відповідач звернувся до Позивача через застосунок Приват24 із заявою про повідомлення про шахрайські дії з його рахунками (період 28.06.2023-29.06.2023), у відповідь на яку, 05.07.2023 року, Позивачем рекомендовано подати заяву до правоохоронних органів та до мобільного оператора (скріншоти відповідей Позивача долучені до відзиву). · Позивач здійснив перевірку за фактом шахрайських дій за рахунками, відкритими у АТ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , у квітні 2024 року (після отримання відзиву на позовну заяву), що підтверджується наданим Позивачем висновком №Е.16.0.0.0/7-6935479, складеним 18.04.2024 року, тобто через 9 місяців після повідомлення Відповідачем про шахрайські дії з його рахунками, які мали місце у червні-липні 2023 року.
Як зазначає позивач мобільний оператор мтс продав номер телефону іншій особі і вона перевела кошти по телефону собі.
Позивачем підтверджується факт несанкціонованих транзакцій з рахунків Відповідача, відкрите кримінальне провадження, зокрема, за ч. 4 ст. 190 КК України.
Відповідач виконував свої зобов'язання перед АТ «Приватбанк» належним чином та добросовісно до несанкціонованого втручання третіх осіб до його рахунків. · Порушення умов договору та норм закону з боку Банку відсутні. Серед іншого, Позивач посилається на пп. 1.1.2.1.10 «Умов та правил надання банківських послуг», за якими для уникнення неправомірних операцій з рахунками Клієнт зобов'язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення фінансового номеру телефону клієнта та/або доступу до програмних комплексів Банку. В разі втрати клієнтом фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із фінансовим номером телефону, клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це Банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат онлайн, відділення Банку. За п. 3.1.2.8.3 «Умов та правил надання банківських послуг» Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в sms/push, повідомленні ПІН-коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи ПК «Приват24 для бізнесу» або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок не сумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів.
Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідач звернувся до Позивача через застосунок Приват24 із заявою про повідомлення про шахрайські дії з його рахунками (період 28.06.2023-29.06.2023), у відповідь на яку, 05.07.2023 року, Позивачем рекомендовано подати заяву до правоохоронних органів та до мобільного оператора·.
Позивач здійснив перевірку за фактом шахрайських дій з рахунками, відкритими у АТ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_1 , лише у квітні 2024, що підтверджується наданим Позивачем висновком №Е.16.0.0.0/7-6935479, складеним 18.04.2024 року, тобто через 9 місяців після повідомлення Відповідачем про шахрайські дії з його рахунками, які мали місце у червні-липні 2023 року.
Позивачем визнається у матеріалах перевірки по клієнту ОСОБА_1 , що мобільний оператор мтс продав номер телефону іншій особі перевів кошти по телефону собі (відповідь на відзив аркуш №2, пояснення Позивача аркуш №2).
· Позивачем підтверджується факт несанкціонованих транзакцій з рахунків Відповідача, не заперечується факт відкриття кримінального провадження, зокрема, за ч. 4 ст. 190 КК України. · Позивачем визнається, що Відповідач виконував свої зобов'язання перед АТ «Приватбанк» належним чином та добросовісно до несанкціонованого втручання третіх осіб до його рахунків. ·
Порушення умов договору та норм закону з боку Банку відсутні. Серед іншого, Позивач посилається на пп. 1.1.2.1.10 «Умов та правил надання банківських послуг», за якими для уникнення неправомірних операцій з рахунками Клієнт зобов'язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення фінансового номеру телефону клієнта та/або доступу до програмних комплексів Банку. В разі втрати клієнтом фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із фінансовим номером телефону, клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це Банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат онлайн, відділення Банку.
За п. 3.1.2.8.3 «Умов та правил надання банківських послуг» Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки клієнта, карту, контрольну інформацію клієнта, відправленому в sms/push, повідомленні ПІН-коді, ідентифікаторі користувача, паролях системи ПК «Приват24 для бізнесу» або проведених клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок не сумлінного виконання клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв'язку під час використання цих каналів.
При цьому, Позивач не надає до суду жодного доказу, у відповідності ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, на підтвердження невиконання Відповідачем зазначених «Умов та правил надання банківських послуг», які б свідчили, що саме через безвідповідальну поведінку Відповідача паролі, пін-коди, кодові слова, номери рахунків, тощо стали відомі третім особам.
Банк належним чином не відреагував на повідомлення про шахрайські дії з рахунками Відповідача, у відповідь на яке було рекомендовано у вигляді відписки подати заяву до правоохоронних органів та до мобільного оператора. Крім того, Позивачем не було надано до суду в обґрунтування позовних вимог доказів на підтвердження: · залишення клієнтом без нагляду свого телефону/пристрою, · надання доступу до свого застосунку онлайн Приват24 третім особам, · на уповноваження клієнтом третіх осіб на розпорядження своїми грошовими коштами на рахунках, відкритих у АТ «Приватбанк», · передачі третім особам ПІН-коду або будь-яких інших паролів до своїх карток, до фінансового номеру та до рахунків, · передачі картки для здійснення операцій іншим особам, · загублення (втрати) карток, · надання Позивачеві згоди на використання сервісу «Списання експрес платежу по телефону 3700», всупереч ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Відповідно п. 141 постанови від 21.06.2023 року у справі №922/4091/19 Верховний Суд зауважив, що саме Банк є учасником відносин, який отримує платіжні доручення для виконання. Якщо такі платіжні доручення складені третіми особами (шахраями), то позивач при всій своїй обачливості не може дізнатися про це, і не може повідомити Банк про компрометацію ЕЦП чи пін коду.
Про такі факти клієнт банку зазвичай дізнається вже після списання коштів зі свого рахунку. Водночас банк за будь-яких обставин не може не знати про надходження розпоряджень про переказ коштів до їх виконання, адже безпосередньо банк здійснює опрацювання і виконання платіжних документів. Тому саме на банк покладений обов'язок оцінювати усі платіжні доручення, що надходять від імені клієнта, насамперед через призму безпеки дистанційних платежів, з урахуванням наявних ризиків та з метою завчасного виявлення підроблених платіжних документів. Однак суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували, що призвело до ухвалення неправильних рішень про відмову у задоволенні позову.
Суду не надані належні та допустимі докази, що Банк не довів вину позивача (клієнта) у доступі третіх осіб до інформації, яка дозволила ініціювати банківські операції, і не спростував наявність своєї вини у несанкціонованому списанні коштів з рахунку клієнта.
Верховний Суд у постанові від 31.07.2024 року по справі №953/5904/22 наголосив, що користувач електронного платіжного засобу не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій за платіжною карткою у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за цією платіжною карткою.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2018 року у справі №552/2819/16-ц вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН - коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.
В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Тобто, відповідно матеріалів даної справи, докази, які б свідчили про те, що саме Відповідач свідомо або необережно сприяв втраті, незаконному використанню іншими особами інформації, яка надала змогу ініціювати несанкціоновані платіжні операції, відсутні.
Списання грошових коштів з рахунків Відповідача відбулося поза волею та розпорядженням клієнта, що не спростовується доводами Позивача.
Отже, враховуючи наведене, беручи до уваги правові висновки Верхового Суду у справах з подібними правовідносинами, підстави для стягнення з Відповідача 270229,48 грн., заборгованості, яка виникла не з його вини, відсутні.
Станом на 26.06.2023 до несанкціонованого втручання відповідач мав заборгованість у сумі 113110 гривень, що підтверджується випискою за договором від 15.02.2024.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Згідно ст.617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за правочином та заявою підтверджується, зокрема, поясненнями представника позивача, наданими у позові.
Умови кредитування, зокрема процента ставка, відомі відповідачу.
На підставі вищенаведеного і враховуючи, що існування заборгованості за тілом кредиту та простроченими відсотками відповідачем не спростовано та зазначена заборгованість не погашена, суд вважає, що вимоги банку про стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що відповідають умовам кредитного договору та ст.1050 ЦК України, а тому задовольняє позов частково, щодо розміру заборгованості в розмірі 113 110 гривень..
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.
В порядку до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до змісту ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що складає 1268,73 гривень.
Керуючись ст.ст. 1, 3, 16, 203, 207, 509, 524, 525, 526, 530, 536, 549, 550-551, 610-612, 625-626, 629, 638, 639, 640, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України; суд
Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 12.01.2022 у розмірі 113 110 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір 1268,73 гривні.
У задоволені решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 11.08.2025.
Суддя Р.Д. Абухін
05.08.25