Справа № 308/3253/19
06.08.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/4806/12/25 за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2024 року про залишення без задоволення заяви адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 березня 2021 року в кримінальному провадженні №12017070000000244 від 06.01.2017 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.135 та ч. 1 ст. 286 КК України,
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2024 року, заяву адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 , про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 березня 2021 року - залишено без задоволення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 , звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 березня 2021 року.
В обґрунтування заяви вказав, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.03.2021, який частково змінено ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13.05.2022, ОСОБА_7 було засуджено за ч. 1 ст. 286 та ч. 3 ст. 135 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років.
Зазначив, що підставами для перегляду вироку за нововиявленими обставинами є те, що визнаючи ОСОБА_7 винним суд поклав в основу вироку неналежні та недопустимі докази, та суд помилково вказав, що вина його підзахисного доведена в повному обсязі.
Зауважив, що суд спотворив та невірно виклав по змісту вироку покази експертів Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Також співставляючи та аналізуючи покази свідків, які містяться у вироку суду від 09.03.2021, захисником було встановлено, що такі покази не співпадають з тими, які були надані та суд трактував такі на власний розсуд.
Крім того, вказав, що в основу обвинувального вироку суд поклав доказ з іншого кримінального провадження №12017070070000439 за ознаками ч. 2 ст. 194 КК України, про хід якого ОСОБА_7 не знав. Також в межах даного кримінального провадження проводилися експертизи, які суттєво відрізняються від висновків експертиз у даній справі. Про даний факт сторона захисту випадково дізналася у березні 2024 під час вивчення іншого кримінального провадження.
Наголошував, що вартує уваги окрема думка судді ОСОБА_8 який зазначив, що у нього немає сумнівів про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, однак його дії помилково кваліфіковані за ч. 3 ст. 135 КК України замість ч. 1 ст. 135 КК України.
На підставі наведеного, просив переглянути вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.03.2021 за нововиявленими обставинами та визнати ОСОБА_7 невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 135 КК України та ч. 2 ст. 286 КК України, а кримінальне провадження №12017070000000244 закрити.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд мотивував своє рішення тим, що одне лише посилання, без підтвердження належними доказами, на спотворення та невірний виклад судом у змісті вироку показів свідків та експертів, не можуть бути підставою для скасування вироку за нововиявленими обставинами, оскільки не є достатнім для сумнівів у законності остаточного й обов'язкового до виконання судового рішення. Суду не надано жодних належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність нововиявлених обставин, зокрема тих, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухвалені судового рішення і які самі по собі, або разом із раніше виявленими обставинами, доводять неправильність вироку, що належить переглянути, а ті доводи, що наводить адвокат ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 , фактично зводяться до переоцінки доказів.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 зазначив, що оскаржувана ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, постановлення якої супроводжувалося неповнотою судового розгляду, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Зазначає ті самі обґрунтування, які вказував у клопотанні про перегляд вироку за нововиявленими обставинами щодо неналежності та недопустимості доказів, та суд помилково вказав, що вина його підзахисного доведена в повному обсязі, а також що суд спотворив та невірно виклав по змісту вироку покази експертів Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз. Також співставляючи та аналізуючи покази свідків, які містяться у вироку суду від 09.03.2021, захисником було встановлено, що такі покази не співпадають з тими, які були надані та суд трактував такі на власний розсуд. Просить суд, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 18.12.2024 скасувати, прийняти нову ухвалу, якою заяву про перегляд вироку за нововиявленими обставинами задовольнити, вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 березня 2021 року скасувати, а кримінальне провадження №12017070000000244 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, закрити.
Заслухавши суддю-доповідача про суть ухвали, пояснення адвоката ОСОБА_6 , який просив вимоги апеляційної скарги задовольнити, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Так, частиною 1 ст. 459 КПК передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Положеннями п. 4 ч. 2 ст. 462 КПК України передбачено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду.
Системне тлумачення норм статей 459, 462, 91 КПК України вказує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: 1) вони об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження, і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) вони знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Зокрема, відповідно ч. 2 ст. 459 КПК, нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Із змісту зазначеної норми слідує, що нововиявлені обставини це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності.
Крім того, Верховний Суд у ряді справ № 754/4860/14-к, № 423/1623/15-к, № 583/2535/17 висловив своє бачення щодо нововиявлених обставин, а саме це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності. Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками, як їх невідомість суду з причин, від нього незалежних; їх істотне значення для провадження; їх наявність в об'єктивній дійсності до ухвалення вироку; неможливість урахування під час провадження у справі та ухвалення вироку в зв'язку з їх невідомістю судові; їх відкриття тільки після вступу вироку у законну силу.
Тобто необхідна наявність двох умов для визнання обставини нововиявленою це обставини, які об'єктивно існували на момент вирішення кримінального провадження та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Такі обставини повинні бути настільки суттєвими та неспростовними, щоб мати можливість вплинути на законність прийнятого судом рішення по суті. Необхідним при цьому є дотримання принципу юридичної визначеності, про що неодноразово наголошував у своїх рішеннях ЄСПЛ (зокрема, у справі «Желтяков проти України»), який вимагає щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їх рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
Таким чином, нововиявлені обставини, це встановлені розслідуванням, вироком суду, що набрав законної сили або викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному зв'язку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, як такі, що не відповідають об'єктивній дійсності, чого в даному випадку встановлено не було.
Перевіряючи обґрунтованість поданої заяви захисником засудженого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_6 , судом першої інстанції було встановлено, що при постановленні вироку, судом досліджувався обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 , показання потерпілої, свідків, експертів, судом було безпосередньо досліджено документи, висновки експертів, речові докази, що містилися при матеріалах справи та були надані стороною обвинувачення, після чого суд прийшов до висновку, що правова кваліфікація вчинених останнім діянь за ч. 1 ст. 286 та ч. 3 ст. 135 КК України, дана правильно.
Крім того, в ході розгляду кримінального провадження судом першої інстанції було забезпечено принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачених ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно якої, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Також судом було встановлено, що ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 13.05.2022 апеляційні скарги захисників обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатів: ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_10 задоволено частково, клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності задоволено частково, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України звільнено обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності. Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.03.2021 стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 286 КК України скасовано, а кримінальне провадження щодо нього в цій частині закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, 417 КПК України.
З мотивувальної та резолютивної частини вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.03.2021 виключено посилання на застосування положень ст. 70 КК України; вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.03.2021 в частині визнання винуватим ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 135 КК України і призначення йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років та в іншій частині залишено без змін.
Крім того, постановою Верховного Суду від 21.03.2023 вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 березня 2021 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 13 травня 2022 року щодо ОСОБА_7 залишено без зміни, а касаційні скарги захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_11 без задоволення.
Тобто, суд першої інстанції в ході перевірки обставин, на які посилався у своїй заяві захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 , належним чином дотримався вимог статей 459, 466, 467 КПК України, ретельно перевірив усі доводи заяви, та не визнав їх нововиявленими в розумінні ст. 459 КПК України, належним чином мотивувавши свої висновки.
При цьому, суд першої інстанції вказав, що зазначені в заяві адвоката ОСОБА_6 лише одні посилання, без підтвердження належними доказами, на спотворення та невірний виклад судом у змісті вироку показів свідків та експертів не можуть бути підставою для скасування вироку за нововиявленими обставинами, оскільки не є достатнім для сумнівів у законності остаточного й обов'язкового до виконання судового рішення, з чим і погоджується апеляційний суд.
Колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що всі обставини, які викладені захисником засудженого у заяві про перегляд вироку, були відомі останньому під час судового розгляду у суді першої інстанції, а також під час підготовки апеляційного та касаційного розгляду, у здійсненні яких він брав безпосередню участь.
Тобто, висновки суду про винуватість ОСОБА_7 за результатом дослідження доказів судом першої інстанції, були перевірені Закарпатським апеляційним судом при оскарженні вироку та Верховним Судом при розгляді касаційної скарги. При цьому, захисником у своїй заяві та в апеляційній скарзі не наведено відомостей, що підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого злочину.
З цих підстав, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги сторони захисту про те, що суд помилково вказав, що вина його підзахисного доведена в повному обсязі, а також що суд спотворив та невірно виклав по змісту вироку покази експертів Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Щодо посилання адвоката ОСОБА_6 на окрему думку судді ОСОБА_8 до постанови Верховного Суду від 21.03.2023, то апеляційний суд зазначає, що вона сама по собі не може слугувати підставою для перегляду вироку за нововиявленими обставинами.
Крім того, колегія суддів вважає, що незгода адвоката ОСОБА_6 по суті зводиться до спроби схилити суд до переоцінки доказів та незгоди з рішенням суду, правову оцінку якому вже надано судом касаційної інстанції, що є неприпустимим з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та висновок Європейського суду з прав людини - одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип передбачає, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду тільки тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 3.04.2008 у справі «Ponomaryov v. Ukraine», п.40).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць.
Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі «Pravednaya v. Russia», пп.27, 28).
При цьому, обставини, на які покликався захисник, у розумінні ст. 459 КПК, не можна розцінювати як нововиявлені, які б могли свідчити про неправильність постановленого вироку та бути достатніми для перегляду остаточного судового рішення, що відповідає прецедентній практиці ЄСПЛ.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог адвоката ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 грудня 2024 року про залишення без задоволення заяви адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 березня 2021 року в кримінальному провадженні №12017070000000244 від 06.01.2017 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.135 та ч. 1 ст. 286 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді