Справа № 302/530/25
07.08.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/305/25 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2025 року клопотання слідчого СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про арешт майна - задоволено частково.
Накладено арешт на майно, а саме:
- деревину в кількості 28 штук різного сортименту загальною кубомасою 18,5450 м3 породи «Дуб» володільцем якого являється Берегівське надлісництво філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»;
- товаро-транспортну накладну серії ЛАА № Р90183 від 15.04.2025 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_8 );
- товаро-транспортну накладну серії ЛАА № Р90183 від 15.04.2025 (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_8 ).
Відмовлено у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на транспортний засіб марки «VOLVO» моделі FH 480 42T з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпричепу загального/SEMI-TRAILER-GENERAL Н/ПР-Бортовий-Е, марки «SCHWARZMUELLER» моделі SPA-3E реєстраційний номер НОМЕР_3 .
З матеріалів судового провадження вбачається, 16.04.2025 слідчий СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, про арешт майна в кримінальному провадженні.
Клопотання мотивовано тим, що 15.04.2025 до чергової частини ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення зі служби 102, за змістом якого 15.04.2025 біля 22.12 годин на блок-посту в с. Торунь Хустського району Закарпатської області було зупинено вантажний транспортний засіб марки «VOLVO» номерний знак НОМЕР_4 з причепом марки «SCHWARZMUELLER» номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_9 , який перевозив незаконно зрубану деревину породи «Дуб» загальною кубомасою 18,5450 м3.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - частина 1 статті 246 КК України.
З метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які могли б фактично втратитись, або знищитись, у зв'язку з невідкладними обставинами пов'язаними із ризиком втрати слідів та інших речових доказів, які можуть вказати на особу, що вчинила вищевказаний злочин, на підставі частини 1 статті 237, частини 3 статті 214 КПК України, згідно з яких проведення огляду місця події у невідкладних випадках дозволяється проводити до внесення відомостей у ЄРДР, 16.04.2025 в період часу з 00 години 05 хвилин до 00 години 27 хвилин, за письмовим дозволом-згодою наданою водієм ОСОБА_9 , був проведений огляд місця події за адресою: Закарпатська область, Хустський район, селище. Міжгір'я, вул. Незалежності, 64, на території Міжгірського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДПСГП «Ліси України» в ході якого було виявлено та вилучено:
- транспортний засіб марки «VOLVO» моделі FH 480 42T з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 ;
- напівпричіп-загальний/SEMI-TRAILER-GENERAL Н/ПР-Бортовий-Е, марки «SCHWARZMUELLER» моделі SPA-3E реєстраційний номер НОМЕР_3 , який завантажений деревиною породи «Дуб» різного сортименту;
- деревина в кількості 28 штук різного сортиментом загальною кубомасою 18,5450 м3 породи «Дуб»;
- товаро-транспортні накладні серії ЛАА № Р90183 від 15.04.2025 автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_8 .
Вищевказані предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025071110000089 від 16.04.2025.
В ході проведення огляду місця події, встановлено, що класність деревини не відповідає класності зазначеної у товаро-транспортній накладній.
З метою забезпечення кримінального провадження, зокрема збереження речових доказів, недопущення їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, виявлення й фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, в клопотанні висловлено прохання накласти арешт на вищевказане майно.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є протиправною, слідчий суддя зобов'язаний був відмовити у задоволенні такого клопотання, у зв'язку з тим, що таке подано особою, яка не має належного процесуального статусу, оскільки згідно вимог ч.2 ст.64-2 КПК України виключно прокурор вправі звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, що належить третій особі. Вважає, що вказаний захід забезпечення у вигляді арешту на деревину та документи застосовано необґрунтовано, з порушенням вимог КПК України, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування арешту майна. Зазначає, щоні в клопотанні слідчого, ні в оскаржуваній ухвалі не вказано, які конкретно ознаки речових доказів, передбачені ст.98 КПК України, наявні у вилученого майна та документів. Вказує, що на всю вилучену деревину була наявна товарно-транспортна накладна, що свідчить про законність її набуття та перевезення, натомість слідчим не надано доказів, що деревина могла бути предметом кримінального правопорушення, а документи є підробленими. Звертає увагу на те, що на даний час жодній особі не повідомлено про підозру, а тому очевидним є те, що деревина та документи не є набуті кримінально протиправним шляхом чи могли зберегти на собі сліди або відомості вчинення кримінального правопорушення, проте така обставина залишена поза увагою слідчого судді. Вважає, що позбавлення права ОСОБА_6 розпоряджатися деревиною за умови недоведеності причетності до вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні №12025071110000089 від 16.04.2025, та їх невідповідності критеріям ст.98 КПК України, є втручанням у право мирно володіти та користуватися майном.
Просить суд, скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на деревину в кількості 28 штук різного асортименту загальною кубомасою 18,5450 м. куб. ТТН серії ЛАА №Р90183 від 15.04.2025 року та ТТН серії ЛЛА №Р90183 від 15.04.2025 року.
Щодо пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді зазначає, що ОСОБА_6 не брав участі у розгляді клопотання про арешт майна, та йому не було відомо про результати розгляду, у зв'язку з чим його представник ознайомився із матеріалами справи 02.05.2025, тому вважає, що наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та просить поновити такий.
Судове провадження розглядається за відсутності прокурора, ОСОБА_6 та його представника - адвоката ОСОБА_5 , неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.
Заслухавши суддю-доповідача про суть ухвали слідчого судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Стаття 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вирішуючи питання про поновлення строку апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції враховує, що 18.04.2025 судовий розгляд було проведено без участі сторін, відомостей про отримання копії оскаржуваної ухвали, матеріали справи не містять, а тому з метою забезпечення доступу до правосуддя, колегія суддів вважає за необхідне поновити адвокату ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. У відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. У відповідності до вимог ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.
Цим вимогам закону оскаржувана ухвала слідчого судді відповідає не в повній мірі.
Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Накладаючи арешт на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Перевіркою матеріалів справи, в тому числі долучених старшим дізнавачем до клопотання документів, колегія суддів встановила, що зазначених вимог закону прокурор та дізнавач суддя не дотрималися.
З матеріалів клопотання вбачається, що 15.04.2025 до чергової частини ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення зі служби 102, за змістом якого 15.04.2025 біля 22.12 годин на блок-посту в с. Торунь Хустського району Закарпатської області було зупинено вантажний транспортний засіб марки «VOLVO» номерний знак НОМЕР_4 з причепом марки «SCHWARZMUELLER» номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_9 , який перевозив незаконно зрубану деревину породи «Дуб» загальною кубомасою 18,5450 м3.
Правова кваліфікація кримінального правопорушення - частина 1 статті 246 КК України.
16.04.2025 в період часу з 00 години 05 хвилин до 00 години 27 хвилин, за письмовим дозволом-згодою наданою водієм ОСОБА_9 , був проведений огляд місця події за адресою: Закарпатська область, Хустський район, селище. Міжгір'я, вул. Незалежності, 64, на території Міжгірського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДПСГП «Ліси України» в ході якого було виявлено та вилучено:- транспортний засіб марки «VOLVO» моделі FH 480 42T з ідентифікаційним номером НОМЕР_1 реєстраційний номер НОМЕР_2 ;- напівпричіп-загальний/SEMI-TRAILER-GENERAL Н/ПР-Бортовий-Е, марки «SCHWARZMUELLER» моделі SPA-3E реєстраційний номер НОМЕР_3 , який завантажений деревиною породи «Дуб» різного сортименту;- деревина в кількості 28 штук різного сортиментом загальною кубомасою 18,5450 м3 породи «Дуб»;- товаро-транспортні накладні серії ЛАА № Р90183 від 15.04.2025 автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_8 .
Станом на день розгляду слідчим суддею клопотання, підозру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025071110000089 від 16.04.2025 нікому не оголошено.
З наявної в матеріалах провадження копій товарно-транспортної накладної (ліс) серії ТТН серії ЛАА №Р90183 від 15.04.2025 року та ТТН серії ЛЛА №Р90183 від 15.04.2025 року слідує, що деревина породи «Дуб» в кількості 28 штук була придбана фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 .
В ухвалі слідчий суддя та в клопотанні дізнавач вказують як підставу накладення арешту те, що вилучене під час огляду місця події майно та документи, відповідно до ст. 98 КПК України, постановою дізнавача від 16.04.2025 визнані речовими доказами, а тому виникла необхідність вжити заходи щодо збереження речових доказів у вигляді їх арешту.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що в клопотанні про накладення арешту та у постанові дізнавача не зазначено, за якими саме ознаками деревина породи дуб, різної довжини та діаметру, згідно ТТН - 28 штук та товарно-транспортна накладна (ліс) серії ТТН серії ЛАА №Р90183 від 15.04.2025 року та ТТН серії ЛЛА №Р90183 від 15.04.2025, мають значення речових доказів у кримінальному провадженні відповідно до ст. 98 КПК України. З огляду на вказану постанову органу досудового розслідування таке визнання цього майна речовим доказом у кримінальному провадженні носить сугубо формальний характер, оскільки в ній як і в самому клопотанні про арешт зазначеного майна, не приведено жодного обґрунтування, якому чи яким із критеріїв ч. 1 ст. 98 КПК України відповідає це майно.
Разом з тим, на ствердження доводів, що вилучені в ході огляду місця події, який проводився 16.04.2025 в період часу з 00 години 05 хвилин до 00 години 27 хвилин, за письмовим дозволом-згодою наданою водієм ОСОБА_9 , був проведений огляд місця події за адресою: Закарпатська область, Хустський район, селище. Міжгір'я, вул. Незалежності, 64, на території Міжгірського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДПСГП «Ліси України»: деревина породи «Дуб» різного сортименту;- деревина в кількості 28 штук різного сортиментом загальною кубомасою 18,5450 м3 породи «Дуб», є речовими доказами, слідчий та прокурор жодних доказів не надали.
Апеляційний суд бере до уваги і те, що будь-які докази, які б підтверджували наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення тимчасово вилученого майна, в органу досудового розслідування відсутні, що у свою чергу свідчить про те, що клопотання базується на припущеннях за усіма, наведеними у ньому правовими позиціями.
Ні дізнавачем в клопотанні, ні слідчий суддя в порушення відповідно ст. ст.171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту зазначеного майна для власника майна.
Відтак, органом досудового розслідування не доведено в клопотанні існування правових підстав для накладення арешту на деревину породи дуб та товарно-транспортну накладну, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Дізнавач обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для прийняття рішення.
Отже, слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали не перевірено вказані обставини, які свідчать про відсутність правових підстав для накладення арешту на вище вказане майно з метою збереження речових доказів, на яку посилається орган досудового розслідування.
Що стосується доводів апелянта в апеляційній скарзі, щодо звернення до слідчого судді з клопотанням неналежною особою, вони не ґрунтуються на нормах діючого кримінального процесуального законодавства, з огляду на наступне.
Так з матеріалів справи вбачається, що з клопотанням про арешт майна звернувся старший СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області, якому доручено досудове розслідування даного кримінального провадження. Клопотання підписане останнім та погоджено прокурором Хустської окружної прокуратури ОСОБА_10 , який згідно витягу з ЄРДР, є процесуальним керівником у даному кримінальному провадженні.
Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 64-2 КПК України, на яку посилається сторона захисту, третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Системний аналіз зазначених вище норм кримінального процесуального закону свідчить про те, що вимоги ч. 1 ст. 171 КПК України щодо суб'єкта звернення з клопотанням про накладення арешту на майно є спеціальними по відношенню до загальних вимог ст. 64-2 КПК України, яка загалом визначає процесуальний статус третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, пріоритетному застосуванню в даному випадку підлягають вимоги ч. 1 ст. 171 КПК України, які прямо визначають суб'єктів звернення до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно.
Отже, клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12025071110000089 подано належною особою.
Разом з тим, при розгляді клопотання про арешт майна, слідчим суддею не повністю дотримані вимоги ч. ч. 2, 4 ст. 173 КПК України та ст. 172 КПК України, зміст ухвали слідчого судді не відповідає вимогам ч. 5 ст. 173 КПК України.
На підставі викладених обставин, які свідчать про неповноту судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на деревину в кількості 28 штук різного сортименту загальною кубомасою 18,5450 м3 породи «Дуб», серії ЛАА №Р90183 від 15.04.2025 року та ТТН серії ЛЛА №Р90183 від 15.04.2025 року, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст. ст. 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422КПК України
Поновити адвокату ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 18 квітня 2025 року скасувати в частині накладення арешту на деревину в кількості 28 штук різного сортименту загальною кубомасою 18,5450 м3 породи «Дуб», серії ЛАА №Р90183 від 15.04.2025 року та ТТН серії ЛЛА №Р90183 від 15.04.2025 року.
В цій частині постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно по кримінальному провадженню № 12025071110000089 від 16.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.246 КК України, а саме: деревину в кількості 28 штук різного сортименту загальною кубомасою 18,5450 м3 породи «Дуб», серії ЛАА №Р90183 від 15.04.2025 року та ТТН серії ЛЛА №Р90183 від 15.04.2025 року, - відмовити.
В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді