Справа 688/3633/25
№ 2/688/1525/25
Ухвала
про відкриття спрощеного провадження
12 серпня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі судді Березюк Н.П., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
05.08.2025 ОСОБА_1 , що є громадянкою України, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , що є громадянином російської федерації, про розірвання шлюбу, у якому просить розірвати шлюб, укладений 11жовтня 2016 року 95000105 Відділом №1 Хімкінського управління ЗАГС Головного управління ЗАГС Московської області, актовий запис 181.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч.4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Практикою ЄСПЛ визначене поняття «суд встановлений законом», що містить в собі не просто законодавство, пов'язане із організацією і повноваженнями судових органів, але й будь-які інші внутрішньо-правові норми, недотримання яких робить неправомірною участь одного чи кількох суддів у розгляді справи. Вислів «встановлений законом» стосується не лише правових підстав самого існування «суду», але й дотримання цим судом особливих правил, якими він має керуватись, а також складу суду у кожній справі. Тобто «суд встановлений законом» означає: дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності; дотримання правил автоматичного розподілу справ; наявність повноважень у судді; належний склад суду; наявність достатніх повноважень для розгляду певної категорії справ.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений прав на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Статтею 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Національному суду належать всі спори про розірвання шлюбу, якщо подружжя не домовилося про інше. Вирішуючи питання територіальної підсудності спору в Україні, суд враховує, що під час розірвання шлюбу між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, один з яких проживає в Україні, питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтями 27, 28 ЦПК України.
Відповідно до ст. 27 Кодексу позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. А згідно зі ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
12.08.2025 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання сторін.
Згідно відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інформація про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 - відсутня. Згідно ксерокопії паспорта російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином російської федерації.
24.02.2022 Міністерство закордонних справ України опублікувало офіційну заяву щодо розриву дипломатичних відносин з російською федерацією, крім консульських питань.
01.12.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року». 27.12.2022 повідомлено Виконавчий комітет СНД, як депозитарія, про зупинення дії та вихід України з Конвенції.
Після повномасштабного вторгнення країни-агресорки на територію України, повністю припинилися дипломатичні українсько-російські відносини. Позивачка позбавлена можливості виїхати до місця проживання відповідача для вирішення питання розірвання шлюбу у зв'язку з запровадженням воєнного стану.
Отже справа підсудна Шепетівському міськрайонному суду Хмельницької області відповідно до ч.2 ст. 28 ЦПК України.
Визначаючи питання право якої країни застосовувати у спорах з іноземним елементом про розірвання шлюбу, суд зазначає, що національні суди застосовують лише процесуальне право України.
Визначаючи, матеріальне право якої держави підлягає застосуванню національним судом під час вирішення спору про розірвання шлюбу з іноземним елементом, суд керується правилами статей 60, 63 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право».
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
Згідно зі ст. 60 цього Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином. Подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.
Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Сторони є громадянами різних держав, на час розірвання шлюбу позивачка є громадянкою України, проживає на території України, тому розірвання шлюбу провадиться за законодавством України.
Позивачка до позовної заяви долучила свідоцтво про укладення шлюбу, виданого 95000105 Відділом №1 Хімкінського управління ЗАГС Головного управління ЗАГС Московської області, актовий запис 181.
Процедура легалізації в Україні свідоцтва про укладення шлюбу або розірвання шлюбу, або рішення суду про розірвання шлюбу, вчинених за кордоном, відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої Наказом МЗС України від 04.06.2002 № 113.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції № 52/5 від 18.10.200 «Про затвердження Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні», документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України
Постановою Кабінету Міністрів від 04.02.2023 №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» визначено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його закінчення, документи на території України приймаються без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
Тобто документи видані на території російської федерації до 24.02.2022, наразі приймаються в Україні без апостиля. Документи видані після 24.02.2022 для використання в Україні мають містити апостиль.
Оскільки свідоцтво про укладення шлюбу, видане 11.10.2016, тобто до 24.02.2022, таке свідоцтво на території України приймається без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо).
Отже суд встановив, що позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Справа підсудна Шепетівському міськрайонному суду Хмельницької області. Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження відсутні.
Дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Оскільки відповідач зареєстрований та проживає у російській федерації, в Україні не має зареєстрованого місця проживання, відповідач підлягає виклику до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Суд зазначає, що в умовах війни питання перетину кордону з Україною для громадян росії має свої особливості. З огляду на чинні обмеження та вимоги, громадяни цієї країни не можуть в'їхати в Україну без додаткових підтверджень та дозволів.
Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 19, 81, 175, 177, 187, 260, 261, 353 ЦПК України,
ухвалив:
Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу.
Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 11.09.2025 о 10 год 00 хв в залі судових засідань Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області (м. Шепетівка, вул. Героїв Небесної Сотні, 30; факс (03840) 4-02-62; е-mail: inbox@sh.km.court.gov.ua).
Надати відповідачу 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов (заперечення проти позову згідно зі ст. 178 ЦПК України) та всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копія відзиву та доданих до нього документів позивачу повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 3 ст. 83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Відповідач має право пред'явити зустрічну позовну заяву у строк для подання відзиву, яка має відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Роз'яснити позивачу його право подати до суду відповідь на відзив (пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення відповідно до ст. 179 ЦПК України) протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів відповідачу повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.
Роз'яснити відповідачу його право подати до суду заперечення (пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення відповідно до ст. 180 ЦПК України) протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Копія заперечення та доданих до нього документів позивачу повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечення до суду.
Учасники процесу відповідно до положень ст. 39 ЦПК України мають право заявити відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України https://sh.km.court.gov.ua/sud2220/.
Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.
Викликати у судове засідання сторони.
Відповідач підлягає виклику в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК