Справа № 686/5825/25
Провадження № 2-др/686/129/25
12 серпня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд у складі:
головуючої - судді Павловської А.А.,
з участю секретаря судового засідання - Вороніної К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Хмельницький заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
09.06.2025 у вище вказаній справі Хмельницьким міськрайонним судом було ухвалено рішення, яким в позов задоволено, шлюб між сторонами розірвано.
29.07.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо відновлення її дошлюбного прізвища « ОСОБА_3 ».
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Вимога про ухвалення додаткового рішення, заявлена позивачкою, не підпадає під жоден із зазначених пунктів.
Зокрема, зазначене в п. 2 прохальної частини позовної заяви клопотання про відновлення після розірвання шлюбу дошлюбного прізвища позивачки не було позовною вимогою: позовна заява не містила доводів щодо наявності спору між сторонами з приводу прізвища відповідачки, також і відповідач у поданих ним заявах у справі жодного разу не згадував про наявність такого спору, судовий збір як за позовну вимогу в цій частині позивачкою не сплачувався. Вона зазначала лише про свій намір відновити після розірвання шлюбу своє дошлюбне прізвище, однак ЦПК України таке не відносить до компетенції суду.
Дійсно, відповідно до ч. 8 ст. 294 ЦПК України, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Зазначена норма визначає особливості рішення суду про розірвання шлюбу, ухваленого в порядку окремого провадження, тоді як у вище зазначеній справі провадження було відкрито за правилами позовного провадження. Крім того, навіть у цій нормі, на яку посилалася позивачка, йдеться не про відновлення прізвища судом, а про вибір прізвища (тим з подружжя, який його при укладенні шлюбу змінив).
Натомість відновлення дошлюбного прізвища з підстав розірвання шлюбу має свій позасудовий порядок.
Так, відповідно до п. 3 розділу 4 «Державна реєстрація зміни імені» Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5), заява про зміну імені подається в письмовій формі особисто заявником за умови пред'явлення паспорта, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. У разі зміни прізвища у зв'язку з розірванням шлюбу, що не було змінено під час державної реєстрації розірвання шлюбу чи розірвання шлюбу у судовому порядку, заява про зміну імені, справжність підпису заявника на якій нотаріально засвідчена, може бути подана через представника або надіслана поштою.
Саме цим порядком відновлення свого дошлюбного прізвища - через орган державної реєстрації актів цивільного стану - має право скористатися позивачка.
Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення до задоволення не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись cт. 270 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала може бути оскаржена сторонами шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя: