Справа № 678/2/25
Провадження 2/681/479/2025
12 серпня 2025 року
Полонський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Горщара А.Г.
з участю секретаря судових засідань Салюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полонне за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» (надалі - Товариство) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику №3120250224 від 21.02.2024, яка становить 83600 грн та складається з: 11000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 72600 грн - заборгованість за процентами, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування вимог представник позивача вказував, що 21.02.2024 між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №3120250224, що разом із Правилами надання споживчих кредитів, складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений.
Договір позики був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.ст.3, 11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Договору позики позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 11000 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п. 2.6.2 цього договору, його додатків.
Позикодавець свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 11000 грн.
Однак позичальник свої зобов'язання відповідно умов договору позики не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 83600 грн та складається з: 11000 грн заборгованості за тілом кредиту, 72600 грн заборгованості за процентами.
За захистом своїх прав позивач звернувся до суду та просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у вказаній сумі та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Згідно з ухвалою судді від 06.06.2025 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу надіслано позивачем цінним листом 24.12.2024.
ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою місця проживання судом надіслано копію ухвали про відкриття провадження, конверт з вкладенням повернутий на адресу суду з довідкою відділення Укрпошти від 14.06.2025 про відсутність адресата за вказаною адресою, однак за положеннями п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК відправлення вважається врученим. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та на підставі ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, викладеною в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Судом встановлено, що 21.02.2024 між позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» та відповідачем укладено договір надання грошових коштів у позику №3120250224, який підписано позичальником електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором mugsbme9l.
Відповідно до умов договору Товариство надає для відповідача кредит в гривні, а останній зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: НОМЕР_1 .
Основні умови договору позики: сума кредиту за договором складає 11000 грн (п.2.3 договору); тип кредиту - кредит (п.2.4 договору); строк кредиту (строк дії договору) - 360 днів (п.2.5. договору); тип процентної ставки - фіксована (п.2.6 договору); стандартна процентна ставка становить 2,2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в пункті 2.5 цього договору (п.2.6.1 договору); мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.2.7 договору); дати надання кредиту: 21.02.2024 року або наступний за ним календарний день (п.3.2 договору).
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 24 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору.
Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п.4.1. договору).
Відповідно до п.3.5 кредитного договору кредит вважається погашеним в день отримання Товариством коштів в погашення заборгованості за кредитом.
Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів,їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів.
Пунктом 6.2. договору сторони визначають, що часткове дострокове повернення кредиту за цим договором повинно здійснюватися у відповідну дату платежу, що вказана в Графіку платежів для сплати процентів.
Зазначена вище інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний ним електронним підписом - одноразовим ідентифікатором 53с9uv0n9.
На підтвердження укладання договору позики з відповідачем Товариством додано роздруківку з електронної пошти позивача - suppor@finsfera.ua, з якої відправлено на електронну пошту відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразові ідентифікатори для підпису договору позики та паспорту споживчого кредиту. Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.
Позикодавець свої зобов'язання за договором позики виконав в повному обсязі та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 11000 гривень, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції №19774-1354-89098949 від 21.02.2024, ID операції 1368472957, маска картки НОМЕР_1 , вказана маска картки, на яку перерахована сума кредиту відповідає масці електронного платіжного засобі, вказаного відповідачем при укладенні кредитного договору.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 83600 гривень 00 копійок, з яких 11000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 72600 гривень - заборгованість за процентами.
Перевіряючи правомірність позовних вимог законодавчим нормам, суд виходить з наступного.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За положеннями ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на зазначене, суд вважає, що договір надання грошових коштів у позику №3120250224 від 21.02.2024, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора, є укладеним.
Підписавши договір позики, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.
Відповідач своїм правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, розміру заявленої позивачем заборгованості за кредитним договором належними та допустимими доказами не спростував.
Сукупністю досліджених судом доказів, які містяться в матеріалах справи, доведено наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства в частині стягнення суми основного зобов'язання за вище вказаним договором №3120250224 від 21.02.2024 в розмірі 11000 грн.
Перевіряючи правомірність нарахування відсотків за користування кредитними коштами за укладеним з відповідачем договором №3120250224 від 21.02.2024 суд виходить з такого.
Як вбачається з умов кредитного договору для нарахування процентів за користування ОСОБА_1 кредитними коштами передбачено застосування стандартної процентної ставки за весь строк користування кредитом в розмірі 2,2 % в день, нарахування процентів за користування кредитом відповідно до даних позовної заяви здійснювалось станом на 17.12.2024 включно.
Цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов'язки його сторін.
Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.
22 листопада 2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»(пп.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
При цьому, згідно п.17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Суд погоджується з порядком нарахування та розміром нарахованих відсотків за користування кредитом за договором №3120250224 від 21.02.2024 за період з 21.02.2024 по 21.04.2024, який станом на 21.04.2024 становить 14520 грн, оскільки такий не суперечить умовам укладеного договору та нормам чинного законодавства.
Однак на підставі вищевикладеного, а також виходячи із зобов'язання за основною сумою боргу (11000 грн станом на 22.04.2024), суд вважає, що розрахунок заборгованості по процентах за користування кредитом за кредитним договором №3120250224 за період з 22.04.2024 (день зміни денної ставки на 1,5%) по 19.08.2024 (день зміни денної ставки на 1%) становить: 19800 грн (11000 грн х 1,5% / 100% х 120 днів).
Також розрахунок заборгованості по процентах за користування кредитом за кредитним договором №3120250224 за період з 20.08.2024 (день зміни денної ставки на 1%) по 17.12.2024 (припинення нарахування відсотків первісним кредитором) становить: 13200 грн (11000 грн х 1% / 100% х 120 днів).
Відтак, загальний розмір процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором №3120250224 за період з 21.02.2024 по 17.12.2024 становить 47520 грн (14520 грн + 19800 грн + 13200 грн), котрі підлягають стягненню на користь позивача.
Відтак, суд знаходить підстави для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором надання грошових коштів у позику в розмірі 58520 грн.
В силу вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, виходячи із задоволення позовних вимог на 70%, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1695,68 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279, 280-285, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику №3120250224 від 21.02.2024, яка складається з: 11000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 47520 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, а всього - 58520 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот двадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» 1695 (одна тисяча шістсот дев'яносто п'ять) грн 68 коп. судового збору.
В задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: вул. Болсуновська, 8 поверх 9 м. Київ, поштовий індекс 01014.
Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя: