Справа № 677/1394/25
Провадження № 3/677/610/25
12.08.2025 року м. Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Шовкун В.О., розглянувши об'єднане провадження за матеріалами про адміністративні правопорушення, які надійшли із відділення поліції № 4 Хмельницького РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області стосовно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, реєстраційний номер облікової картки платника податків у матеріалах справи відсутній, за ч. 1 ст. 122-2, ч. 4 ст. 130 КУпАП,-
23.06.2025 року, о 12 год. 13 хв., в с. Волиця 1 по вул. Миколи Бойка, ОСОБА_1 керував мотоциклом «GEON PN 200», д.н.з. НОМЕР_1 , та не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольору з увімкненням спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.п. 2.4 та 8.9 «б» Правил дорожнього руху України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
Також, 23.06.2025 року, о 12 год. 13 хв., в с. Волиця 1 по вул. Миколи Бойка, ОСОБА_1 керував мотоциклом «GEON PN 200», д.н.з. НОМЕР_1 та після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, вживав алкогольний напій пиво Хмельницьке світле до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.10 Є ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, докладно розповів про обставини справи. Розкаявся у вчиненому.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Об'єктивно сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122-2 КУпАП полягає у невиконанні водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Відповідно до п. 8.9 «б» Правил дорожнього руху, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
Відповідно до п. 2.10. Є ПДР України, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Відповідно до 4 ст. 130 КУпАП вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
Дослідивши письмові матеріали справи, доходжу висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 4 ст. 130 КУпАП, оскільки, його провина підтверджується доказами по справі, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 3700496 від 23.06.2025 року, серії ЕПР1 № 370514 від 23.06.2025 року; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.06.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився; оглянутими файлами відеозаписів адміністративного правопорушення, із сукупності яких встановлено, що ОСОБА_1 керував мотоциклом, на вимогу працівників поліції не зупинився, почав тікати від них, в ході переслідування був зупинений поліцейськими, на пропозиції працівника поліції пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився, та такий огляд не пройшов; розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП від 23.06.2025 року; відеоматеріалом щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 4 ст. 130 КУпАП, збереженим на дисках DVD-R.
Суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність правопорушника, суд визнає визнання вини.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких підстав, враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, відсутність обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність, особу порушника, його майновий стан, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 4 ст. 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення в межах санкцій вказаних статей та, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених та призначити йому адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Згідно з довідкою заступника начальника ВП з превентивної діяльності ВнП № 4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області полковника поліції В.Осадчука № 109055-2025 від 03.07.2025 року ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Аналіз диспозиції та санкції ч. 4 ст. 130 КУпАП дає підстави стверджувати те, що ці правопорушення відповідають критерію кола адресатів та критерію мети та тяжкості наслідків. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Наведене вказує на те, що зазначене вище правопорушення повинне розглядатись за процедурою кримінального судочинства. У зв'язку із цим, при розгляді даної справи, при наданні оцінки доказам та вирішенні питання про законність та обґрунтованість судового рішення суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі і щодо сутності адміністративного правопорушення, яке за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.
У зв'язку з наведеним, суд вважає за необхідне до даних правовідносин застосувати правовий висновок, зроблений Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 04.09.2023 року у справі № 702/301/20, згідно з яким, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
За таких підстав, враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, доходжу висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією цієї статті з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 122-2, ч. 4 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч. 4 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Суддя В.О. Шовкун