Справа №672/509/25
Провадження №2/672/453/25
12 серпня 2025 року м.Городок
Городоцький районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої судді Рибачук О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Городку цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9631547 від 17.02.2024 в розмірі 34743,60 грн та судових витрат у справі. Оскільки всупереч підписаній угоді, відповідач не виконав умови договору, не сплатив відсотки за користування коштами, своєчасно не здійснив повне погашення коштів за кредитним договором, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою судді від 22.05.2025 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо: підтвердження факту належності банківської картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ; підтвердження про зарахування коштів в сумі 6000,00 грн за період 17.02.2024-22.02.2024 на вказану платіжну картку; повний номер рахунку банківської картки № НОМЕР_1 та інформацію: був чи є номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером за таким картковим рахунком, тощо.
13.06.2025 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду надійшли витребувані ухвалою докази.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в поданому позові зазначив клопотання про слухання справи за його відсутності. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності суду не подав.
Враховуючи вимоги ч.1 ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача на розгляд справи за відсутності відповідача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 17.02.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» укладено Договір кредитної лінії №00-9631547 шляхом накладення позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Згідно умов вказаного Кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 6000,00 грн строком на 360 календарних днів з кінцевою датою повернення кредиту 11.02.2025 (а.с.10-14).
Згідно п.1.4.1 Договору стандартна процентна ставка складає 2,47% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, яка застосовується у межах строку кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 Договору (за виключенням строку кредитування, коли клієнт має право на використання Зниженої процентної ставки).
Сторони погодили, що знижена процентна ставка, яка становить 2,22 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом надається позичальникові в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п.1.3.1 Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору.
Відповідно до п.1.5 Договору, за надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 10% від суми кредиту, що складає 600,00 грн.
17.02.2024 на картку № НОМЕР_1 Товариство здійснило переказ грошових коштів в розмірі 6000,00 грн згідно умов кредитного договору №00-9631547, що підтверджується переліком успішних транзакцій типу «видача» на сайті TREBA.CREDIT, що міститься в матеріалах справи (а.с.23-24).
Факт належності банківської картки № НОМЕР_1 відповідачу та отримання кредитних коштів в розмірі 6000,00 грн 17.02.2024 підтверджується випискою за вказаним банківським рахунком (а.с.69).
21.10.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №21102024-МК/Ейс, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» зобов'язується передати (сплатити) ТОВ «МАКС КРЕДИТ» суму фінансування, а ТОВ «МАКС КРЕДИТ» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с.33-35).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників за кредитними договорами, укладеним між боржниками та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до Договору факторингу №21102024-МК/Ейс від 21.10.2024 ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 34743,60 грн (а.с.42).
Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором №00-9631547, що міститься в матеріалах справи, заборгованість відповідача не погашена, залишок заборгованості складає 34743,60 грн, з яких: 6600,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту (з урахуванням комісії, яка була нарахована на дату видачі кредиту); 28143,60 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.30).
Відповідач зобов'язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладених угод не виконав в зазначений строк, а згідно ст.526 ЦК України: Зобов'язання має виконуватися належним чином. Проте відповідач не повернув суму позики, тим самим порушив умови договору.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Нормою ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також, приписами ст.12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.1 ст.1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Оскільки відповідач належними доказами не спростував доводи позивача, контррозрахунку суду не надав, тому перевіривши розрахунки позивача в частині основної суми заборгованості, нарахованих відсотків та комісії, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, відсотків за користування грошовими коштами та комісії, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, оскільки розмір отриманого та не повернутого вчасно кредиту підтверджено матеріалами справи, а розмір відсотків та комісії за користування кредитними коштами, передбачений укладеним між сторонами Договором. Тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то суд приходить до висновку про необхідність їх часткового стягнення з відповідача на користь позивача.
У відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України: розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Так, представником позивача долучено до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025 та додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги - протокол погодження вартості послуг, предметом якого є надання юридичної допомоги позивачу в цілому, а не у конкретній справі (а.с.44-45). Також долучено додаткову угоду №13 до Договору про надання правничої допомоги; акт прийому передачі наданих послуг у даній цивільній справі, згідно якого вартість виконаних робіт складає 7000,00 грн (а.с.46-47, 48).
Отже, складання типової позовної заяви та оформлення додатків, підготовка адвокатського запиту та клопотання було оцінено у 7000,00 грн. При цьому ціна позову становить 34743,60 грн. Суд вважає таку вартість послуг з правничої допомоги вочевидь завищеною та не співрозмірною з обсягом виконаної роботи.
У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У постанові ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18 визначено наступне: Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п'ятою, дев'ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п'ятою, дев'ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.
Порядок розподілу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, врегульовано статтями 141, 142 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.
З врахуванням рівня складності вказаної справи, обсягу виконаних робіт (складання типової позовної заяви), враховуючи ціну позову, середній рівень цін на аналогічні послуги на ринку юридичних послуг, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 265 ЦПК України, ст.ст. 526, 1049-1054,1077-1082 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором №00-9631547 від 17.02.2024 в сумі 34743 (тридцять чотири тисячі сімсот сорок три) грн 60 коп., з яких: 6600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту (з урахуванням комісії); 28143,60 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956) судовий збір в сумі - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956)витрати на правничу допомогу в розмірі - 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Відомості про учасників справи:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ - 42986956, місцезнаходження: 02090, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, м.Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 12 серпня 2025 року.
Суддя Олена РИБАЧУК