04.08.2025 Справа №607/19911/23 Провадження №2-др/607/79/25
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі питання про судові витрати у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Авдєєнко Владислав Валерійович, про визнання неправомірною постанови головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бехтхольд Кеті Русланівни від 24 травня 2025 року про відкриття виконавчого провадження,
У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Авдєєнко В. В., про визнання неправомірною постанови головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бехтхольд Кеті Русланівни від 24 травня 2025 року про відкриття виконавчого провадження.
У змісті поданої скарги адвокат Авдєєнко В. В. зазначив про те, що попередній розрахунок судових витрат скаржника становить 2 000,00 грн, що є очікуваними витратами на професійну правничу допомогу. Докази, що обгрунтовують такі витрати, будуть надані суду після ухвалення рішення по суті спору.
17 липня 2025 року судом вирішено скаргу по суті, задоволено її вимоги; визнано неправомірною постанову головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бехтхольд Кеті Русланівни від 24 травня 2025 року про відкриття виконавчого провадження (ВП № 78148983).
Питання про стягнення витрат на правничу допомогу не вирішувалося.
Адвокат Авдєєнко В. В. не був присутнім при розгляді скарги, однак поштовим відправленням, яке зареєстровано судом 25 липня 2025 року, надіслав на адресу суду заяву про винесення додаткової ухвали щодо розподілу витрат скаржника на професійну правничу допомогу по справі № 607/19911/23 у зв'язку із оскарженням постанови державного виконавця від 24 травня 2025 року згідно з доказами, що обґрунтовують такі витрати.
Також до заяви про розподіл судових витрат долучено докази про направлення цієї заяви іншим учасникам справи.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати .
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
Отож, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи, а тому в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
За предметом Договору від 28 травня 2025 року, укладеного між адвокатом Авдєєнком В. В. (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник), Виконавець зобов'язується надати Замовнику професійну правничу допомогу, а саме: підготувати, підписати та подати скаргу на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, про визначення суми витрат виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору від 24 травня 2025 року (ВП №781 48983), а також здійснювати представництво інтересів замовника в Тернопільському міськрайонному суді у вказаній справі. Вартість послуг за даним договором становить 2 000,00 грн, які підлягають оплаті на першу вимогу Виконавця.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов?язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов?язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов?язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Врахувавши відсутність клопотанняТернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зменшення витрат на правничу допомогу, а також взявши до уваги обсяг виконаних адвокатом робіт, складність справи, принцип розумності та співмірності, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з органу державної виконавчої служби на користь Фомичьова А. В. витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 000,00 грн.
Верховним Судом у постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Разом з тим, відповідно до правової позиції, висловленої об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/12876/19 від 01 червня 2021 року, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Керуючись ст. ст. 263-265, 270 ЦПК України, суд,
Стягнути зТернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 2 000 (дві),00 грн.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Головуючий суддя Герчаківська О. Я.