Справа № 602/664/25
Провадження № 3/602/271/2025
"07" серпня 2025 р. м. Ланівці
Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Кременецького районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянки України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України,
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 163351 від 11 липня 2025 року вказано, що 10.07.2025 близько 12 год 00 хв ОСОБА_1 , в АДРЕСА_1 , обзивала нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський спокій і порядок громадян, за що передбачена відповідальність ст. 173 КУпАП.
У судове засідання викликалася потерпіла ОСОБА_2 , однак будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилася, в телефонному режимі повідомила, що перебуває у службі у справах дітей Кременецької міської ради по повідомленню ОСОБА_1 .
В судовому засідання ОСОБА_1 вини своєї у інкримінованому йому правопорушенні не визнала, подала усне клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, мотивуючи його тим, що у вказаному у протоколі місці, даті та час вона не висловлювалася нецензурною лайкою. Пояснила, що вона проживає з ОСОБА_2 по сусідству близько 11 років. ОСОБА_2 , маючи чоловіка та чотирьох дітей, періодично зустрічається із коханцем, а чоловіку говорить, що ночує у неї. Після того, як ОСОБА_1 сказала про це чоловіку ОСОБА_2 , то відтоді між нею та ОСОБА_2 виник конфлікт, який триває по даний час. У червні цього року ОСОБА_2 поширила про ОСОБА_1 неправдиві відомості у соціальній мережі Facebook (просила долучити знімки з екрану телефону). Вона ж зверталась до соціальних служб з приводу неналежного виховання ОСОБА_2 материнських обов'язків стосовно її неповнолітніх дітей. Надалі 10 липня 2025 року біля 12 години на вулиці Козловській, вийшовши з хати, зустріла ОСОБА_2 , на ґрунті неприязних відносин між ними виникла словесна перепалка, при цьому ОСОБА_2 обзивала її нецензурною лайкою. Вона ж категорично заперечує той факт, що висловлювалася в сторону ОСОБА_2 нецензурними словами.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та письмові докази, додані до нього, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшов вказаних нижче висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюється у визначеному законом порядку на основі доказів у справі про адміністративне правопорушення, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо (ст. 251 КУпАП).
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення 10 липня 2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Стаття 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006, дії, вчинені винним щодо, зокрема, знайомих і викликані особистими неприязними стосунками не підлягають кваліфікації як хуліганські. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного порушенням громадського порядку.
З матеріалів справи та пояснень ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні, вбачається, що вони з потерпілою ОСОБА_2 є сусідами і між ними склалися неприязні відносини. Конфлікт між ними виник у зв'язку з неправомірними, на думку ОСОБА_1 , діями ОСОБА_2 , та триває протягом тривалого часу.
До того ж та обставина, що ОСОБА_1 обзивала ОСОБА_2 нецензурною лайкою та погрожувала фізичною розправою, чим порушила громадський спокій і порядок громадян, не підтверджується «поза розумним сумнівом» доказами, наявними у матеріалах справи.
Суд критично оцінює протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , оскільки він складений працівником поліції 11.07.2025 на наступний день після подій описаних у протоколі зі слів ОСОБА_2 .. Також суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 , яка заперечує, що виражалася нецензурними словами, а також зауважує, що з письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих поліцейському при складанні протоколу, не убачається, якими саме нецензурними словами висловлювалася у її сторону ОСОБА_1 .. Із письмового пояснення ОСОБА_1 вбачається, що на протязі тривалого часу між нею та ОСОБА_2 триває конфлікт на ґрунті неприязних відносин.
Доказів, які б об'єктивно відображали фактичні обставини вчиненого правопорушення та підтверджували вину ОСОБА_1 у його вчиненні, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
У своїх рішеннях ЄСПЛ послідовно притримується тієї позиції, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту, тобто таких, що не залишать місце обґрунтованим сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див., напр., рішення у справі "Коробов проти України ", заява № 39598 /03 від 21 липня 2011 року, рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року (Ireland v.the UnitedKingdom), заява № 25).
За статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У розумінні Конвенції притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції (таку позицію висловив ЄСПЛ, зокрема, в рішенні по справі «Надточій проти України» від 15.05.2008.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не доведена, а обставини, зазначені у протоколі, не знайшли свого підтвердження "поза розумним сумнівом".
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного вище, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, щодо ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 7, 247, 251, 284 КУпАП суддя, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП, відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: В. А. Наумчук