Справа № 490/5644/25
нп 2/490/3569/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
11 серпня 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Черенкова Н.П., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 загальної суми заборгованості у розмірі 82760,97 грн та сплачених судових витрат.
Ухвалою судді від 15.07.2025 року дану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк на усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали, шляхом сплати судового збору за кожну вимогу.
27.07.2025 року від представника позивача, через систему «Електронний суд», надійшла заява про усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 15.07.2025 року.
Однак, вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 15.07.2025 року позивачем не виконано, судовий збір за кожну вимогу не сплачено, а тому позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.
У своїй заяві представник, посилаючись на п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» вказує, що позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні. Роз'єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог може мати місце лише за умови, що їх сумісний розгляд ускладнює вирішення справи. Вказав, що по справі № 490/5644/25 позивачем подано 1 позовну заяву, в якій об'єднано позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача за всіма кредитними договорами, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а саме: всі два правочини укладені з одним відповідачем; право вимоги заборгованості до відповідача за всіма кредитними договорами перейшло до одного позивача; всі позовні вимоги подані одним позивачем до одного й того самого відповідача; всі позовні вимоги мають однорідний характер (стягнення кредитної заборгованості) та регулюються одними і тими ж нормами чинного законодавства України.
Тому вважає, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до одного і того ж відповідача, в якій об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення, однорідністю позовних вимог та поданими доказами. Окрім того зауважив, що суд може з власної ініціативи виділити в окреме провадження позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Однак суддя, не приймає вказану заяву представника позивача в якості належного доказу усунення недоліків, вказаних в ухвалі суду від 15.07.2025 р.
Так, зі змісту позовної заяви та її вимог встановлено, що предметами спору у даній справі є стягнення заборгованості за двома окремими договорами, укладеними з відповідачем: 1) Кредитний договір №290436606; 2) Кредитний договір №02456-10/2021..
При цьому, кожен з вказаних Кредитних договорів має самостійну заборгованість, сукупний розмір якої позивачем визначено у сумі 82760,97 грн.
Разом з тим, позивач просить стягнути на свою користь заборгованість за кожним кредитним договором окремо.
У теорії цивільного процесуального права під позовом розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд у встановленій законом процесуальній формі, про захист його невизнаних, оспорюваних або порушених прав, свобод або інтересів. Виокремлюють три елементи позову: предмет, підставу та зміст. Під предметом позову розуміють матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, звернену через суд та стосовно якої останній має ухвалити рішення. Під підставою позову розуміють ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача. Під змістом прийнято розуміти спосіб судового захисту, за яким позивач звертається до суду.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що для визначення тотожності вимог враховуються три компоненти: тотожність предмету, тотожність підстави та тотожність сторін.
Відповідно до частини першої статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Можливість пред'явлення кількох окремих позовів є одним з аргументів, який дозволяє виснувати, що у цій справі має місце не одна вимога, а кілька вимог щодо одного відповідача. Також, якщо б позивач подавав окремі позови про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором, то мав би сплатити судовий збір за кожний із них.
Також Верховний Суд у своїй постанові від 15.02.2019 у справі №910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення, тощо).
Згідно абз. 3 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).
Суд звертає увагу, що заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, хоча й стосуються одного відповідача. Вимоги за вказаними кредитними договорами не є основними або похідними позовними вимогами. При цьому при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору у відповідності до умов, визначених у договорах.
Тобто заявлено по суті дві самостійні вимоги майнового характеру по двом окремим самостійним кредитним договорам, об'єднаними позивачем в одному позові, за яким позивачем сплачено судовий збір як за одну вимогу майнового характеру.
Згідно з положеннями абз. 1 п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (далі Постанова), подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Згідно абз. 2 п.13 цієї Постанови, якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір на суму 3028,00 грн, що відповідає розміру судового збору за одну позовну вимогу майнового характеру.
Тому суддею встановлено термін сплати судового збору 5 діб з моменту отримання ухвали про усунення недоліків, про що зазначено в ухвалі від 15.07.2025 р. та роз'яснено наслідки невиконання даної ухвали. При цьому суд не роз'єднував окремо позовні вимоги.
Ухвала суду від 15.07.2025 року була доведена до відома позивача, про що свідчить заява про усунення недоліків від 27.07.2025 р.
Станом на 11.08.2025 року позивач ухвалу суду не виконав, вказані недоліки не усунув.
Статтею 18 ЦПК України закріплено принцип обов'язковості судових рішень, відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом
Статтею 258 ЦПК України визначено види судових рішень, до яких належать, зокрема, ухвали.
Ухвала суду від 15.07.2025 року у відповідності до норм ЦПК є такою, що не підлягає оскарженню, тому набирає законної сили негайно.
Відтак, у позивача виник обов'язок виконати вказане рішення суду, а не рецензувати його.
У відповідності до ч.3 ст. 185 ЦПК України, у випадку якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Враховуючи зазначене, повернення позовної заяви жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків заяви.
Враховуючи вищевикладене, повернення заяви у відповідності до ст. 185 ЦПК України не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права позивача на повторне звернення до суду із позовом.
За такого, керуючись вищевказаним, дану позовну заяву слід повернути ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»для усунення недоліків та повторного звернення до суду.
Керуючись вищевикладеним та ст. 185, ст. 353 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - повернути позивачу.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція, код ЄДРПОУ: 35625014, сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн, згідно платіжної інструкції від 17.09.2025 року №81967.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до безпосередньо Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня складення ухвали.
Суддя Н.П. Черенкова