Справа № 483/971/25
Провадження № 2-а/483/19/2025
Іменем України
12 серпня 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Шилінскас О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом, предметом якого є: скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №185 від 13 лютого 2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що у травні 2025 року йому стало відомо про існування постанови №185 від 13 лютого 2025 року. Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що 06 лютого 2024 року о 14 год 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , був доставлений позивач, виявлено, що він не перебуває на військовому обліку, чим порушив вимоги ст. 37 ЗУ від 25.03.1992р №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок та військову службу» п. 1 Додатка 2 ПКМУ від 30.12.2022р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Позивач вважає оскаржувану постанову такою, що винесена з порушенням законодавства, його прав і законних інтересів, необґрунтованою, оскільки вона не містить належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт порушення ним мобілізаційного законодавства, оскільки протокол, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, не містить номеру, а отже не можливо визначити, чи зареєстрований даний протокол у журналі обліку протоколів про адміністративні правопорушення; у протоколі відсутній підпис особи, яка його склала. Крім того, адміністративне стягнення накладено за межами строку, встановленого ст. 38 КУпАП.
15 липня 2025 року судом постановлено ухвалу, якою позивачу поновлено строк для звернення до суду з адміністративним позовом, прийнято його до провадження, а відповідачу надано строк для подання до суду відзиву на адміністративний позов (а.с. 22).
Сторони до суду не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, відзив до суду на позовну заяву не подавав, причини неявки суду не повідомив (а.с. 25).
Дослідивши позовну заяву, а також наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 06 лютого 2024 року о 14 год 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , був доставлений позивач, виявлено, що він не перебуває на військовому обліку, чим порушив вимоги ст. 37 ЗУ від 25.03.1992р №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок та військову службу» п. 1 Додатка 2 ПКМУ від 30.12.2022р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів». Зазначений протокол не містить підпису особи, яка його склала, а також у ньому відсутній номер протоколу (а.с. 19).
Постановою № 185 від 13 лютого 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 06 лютого 2024 року о 14 год 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_1 , був доставлений позивач, виявлено, що він не перебуває на військовому обліку, чим порушив вимоги ст. 37 ЗУ від 25.03.1992р №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок та військову службу» п. 1 Додатка 2 ПКМУ від 30.12.2022р. №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн за ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с. 18-звротній бік).
Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, суд, відповідно до статті 2 КАС України, має встановити: чи вчинені/прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначають Закон України від 25.03.1992р. №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу», Закон України від 21.10.1993р. 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»
Правила військового обліку визначені також Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів № 1487 від 30.12.2022р.
За змістом цих нормативно-правових актів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період.
За визначенням, наданим у Законі України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення (п. 1 ст. 247 КУпАП).
Згідно з ч. 1-3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Приписами ч. 1 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частиною 3 статті 210 КУпАП (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) встановлена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, за яке передбачено накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок та процедура оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки визначені інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3 (далі - Інструкція).
Відповідно до абз. 2 п. 4 розділу II Інструкції, протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами.
Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 256 КУпАП, за змістом якої протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Також, п. 7 розділу II Інструкції також встановлено, що складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення не пізніше наступного дня після складання протоколу реєструються в журналі обліку протоколів про адміністративні правопорушення (додаток 2) (далі - журнал обліку протоколів). Нумерація протоколів проводиться в межах кожного календарного року окремо. Журнал має бути прошитий, пронумерований, підписаний посадовою особою та скріплений печаткою, внесений до номенклатури справ.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
Разом із тим, протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, не відповідає вищевказаним вимогам та не може братися до уваги як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, з огляду на те, що в порушення абз. 2 п. 4, п. 7 розділу II Інструкції та ч. 2 ст. 256 КУпАП, протокол не містить нумерації та у ньому відсутній підпис посадової особи, яка його складала.
Крім того, частиною 1 статті 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
За змістом протоколу від 06 лютого 2025 року ОСОБА_1 інкримінуються події, які відбулися 06 лютого 2024 року, тоді як адміністративне стягнення накладено 13 лютого 2025 року, тобто за межами строків, встановлених ч. 1 ст. 38 КУпАП.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 1 ч.1 ст. 247 КУпАП врегульовано, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, а також того, що позивач свій процесуальний обов'язок доказування виконав - довів належними та допустимими доказами той факт, що протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову, не відповідає вимогам Закону, а також те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем з порушенням принципів добросовісності, розсудливості, пропорційності, а відповідач наведеного не спростував, доказів на підтвердження законності прийнятого рішення не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення.
Положеннями статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи вкладене, з ІНФОРМАЦІЯ_2 за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 484 грн 48 коп..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 241-243, 245, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову № 185 від 13 лютого 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, - визнати протиправною та скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 , за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча: