Провадження № 2/470/278/25
Справа № 470/646/25
07 серпня 2025 року с-ще Березнегувате
Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Орлової С.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Березнегуватський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про встановлення батьківства,
11 липня 2025 року позивачка звернулася до суду з відповідним позовом до відповідача, у якому зазначила, що вона разом ведуть спільне життя без укладення шлюбу з липня 2017 року і по теперішній час. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_3 , батьком якого є відповідач. ОСОБА_2 спочатку був згоден подати заяву до органів ДРАЦС, однак на даний момент відмовився подавати заяву про реєстрацію батьківства. При реєстрації народження сина запис про батька було здійснено з її слів.
Посилаючись на викладене позивачка просить суд встановити, що громадянин України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зобов'язати Березнегуватський відділ ДРАЦС у Баштанському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса) внести відповідні зміни до актового запису про народження, зазначивши батьком ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та видати нове свідоцтво про народження, змінивши прізвище дитини зі « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».
Позивачка в судове засідання подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в.о. начальника Березнегуватського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області ПМУ МЮ (м.Одеса) Заліська С.М. в судове засідання не з'явилась, до суду направила відзив, у якому зазначила про обґрунтованість вимог позивачки та вважала їх такими, що підлягають задоволенню (а.с.63).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
За частиною 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , про що Березнегуватським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 27 січня 2022 року було складено відповідний актовий запис № 9 (22).
В свідоцтві про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 , його матір'ю записана позивачка, а батьком зазначений ОСОБА_3 (а.с.22).
Згідно витягу №00034788685 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відомості про батька дитини - ОСОБА_3 , було внесено на підставі ч.1 ст.135 СК України (за вказівкою матері) ( а.с.37).
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Положеннями статей 125, 126, 135 СК України врегульовано питання про визначення походження дитини якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 2) за рішенням суду.
Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Згідно з частиною першою статті 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.
Сімейний кодекс України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у справі про визнання батьківства можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. За загальним правилом визнання батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для визнання батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Вказане вище відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц, провадження № 61-6030св18.
З копії заочного рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 08 жовтня 2015 року по справі №470/667/15-ц (провадження №2/470/236/15) убачається, що шлюб між позивачкою та ОСОБА_6 розірвано. З 20 грудня 2023 року по 10 вересня 2024 року позивачка і відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі. З 2023 року сторони та малолітня дитина ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18-20).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Враховуючи доводи позивачки, письмові докази наявні в матеріалах справи, факт відсутності заперечень на позов у учасників справи та повне визнання позову відповідачем, суд доходить висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази, які у своїй сукупності надають можливість визнати відповідача батьком малолітнього ОСОБА_3 . Також важливим є те, що, визнання відповідача батьком малолітнього ОСОБА_7 , відповідатиме якнайкращім його інтересам, щодо визначення його походження та відповідної участі біологічного батька у вихованні та утриманні дитини.
Керуючись ст.ст. 10,13,258,263-265,268,280-283 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Березнегуватський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про встановлення батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження місто Баштанка Баштанський район Миколаївська область Україна.
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складеного 27 січня 2022 року Березнегуватським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) за №9, де у графі відомості про батька вказати " ОСОБА_2 ", громадянин України, адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_1 , держава Україна, РНОКПП НОМЕР_2 , та виключити відомості про " ОСОБА_3 ", як батька дитини.
У графі прізвище дитини вказати " ОСОБА_5 " замість " ОСОБА_4 ", інші відомості залишити без змін.
Зобов'язати Березнегуватський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса) внести відповідні зміни в актовий запис про державну реєстрацію народження малолітньої дитини ОСОБА_3 , та видати нове свідоцтво про народження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 - адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 - адреса реєстрації місця проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:
Березнегуватський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Баштанському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Одеса)- адреса місцезнаходження: вул. Незалежності, буд. № 109 с-ще Березнегувате Баштанський район Миколаївська область, ЄДРПОУ 23403048.
Суддя С. Ф. Орлова
Повний текст рішення суду складено 11 серпня 2025 року.