465/5049/25
3/465/2351/25
іменем України
04.08.2025 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, приватний підприємець,
встановив:
ОСОБА_1 22.05.2025 о 08:13 год. за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме штовхнув чим завдав шкоди фізичного та психологічного характеру, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Судові засідання у справі призначалися неодноразово, зокрема на 30.06.2025, 04.08.2025 та 12.08.2025.
У судові засідання, призначені на 30.06.2025, 04.08.2025 та 12.08.025 правопорушник ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи, що підтверджуєтеся SMS-повідомленнями на контактний номер телефону, вказаний ним у протоколі про адміністративне правопорушення, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток "Viber" від 16.06.2025, 30.06.2025 та 04.08.2025, а також повідомленням розміщеним на сайті "Судова влада" не з'явився. Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності повідомив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та не може особисто з'явитись у судове засідання.
04.08.2025 розгляд справи було відкладено за клопотанням адвоката на 12.08.2025. При цьому, дата та година наступного судового засідання погоджена з потерпілою та захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
12.08.2025 адвокат особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. 268 КУпАП.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Так, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення, від 03.04.2008р., у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім цього, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо її прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, а також враховуючи, що подальше перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. ст. 38, 277 КУпАП, а тому розгляд справи завершено за відсутності ОСОБА_1 та його представника, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (вказана дата та година судового засідання була погоджена з ним), за наявними в ній матеріалами, а тому відповідно до приписів ч.2 ст. 268 КУпАП України справа розглянута у їх відсутності.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердила обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 22.05.2025 о 08:13 год. за адресою АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме штовхнув чим завдав шкоди фізичного та психологічного характеру, тобто своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №455216 від 10 червня 2025 року, заявою ОСОБА_2 від 24.05.2025, поясненнями ОСОБА_2 від 24.05.2025, поясненнями ОСОБА_1 від 10.06.2025.
Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене ним адміністративне правопорушення, яке є необхідне і достатнє для попередження нових правопорушень.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривні.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У випадку несплати штрафу у п'ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Коліщук З.М.