справа № 631/722/25
провадження № 3/631/427/25
11 серпня 2025 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Тетяна Михайлівна, розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника в матеріалах справи відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2, частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Нововодолазького районного суду Харківської області від відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області надійшли адміністративні матеріали, складені відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 та частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 698008, складеного 20 червня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником Василем Віталійовичем, убачається, що 20 червня 2025 року близько 11 години 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 нецензурно висловлювався, ображав честь та гідність своєї невістки - ОСОБА_2 , чим вчинив по відношенню до своєї невістки домашнє насилля психологічного характеру, в результаті чого у ОСОБА_2 розболілась голова та піднявся тиск, чим завдана шкода психологічному здоров'ю останньої.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
Крім того, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 032159, складеного 21 червня 2025 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Щербиною О. М., убачається, що 21 червня 2025 року о 10 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство по відношенню до свого сина - ОСОБА_3 , а саме наніс удар щіткою в груди та плече, після чого у нього почала боліти рука в області ліктя, чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства фізичного характеру.
Також, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 032158, складеного 21 червня 2025 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Пугачовим Євгеном Олександровичем, убачається, що 21 червня 2025 року близько 10 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконав терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 249360 від 20 червня 2025 року, а саме в частині заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 2 доби з 13 години 30 хвилин 20 червня 2025 року до 13 години 30 хвилин 22 червня 2025 року.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 3 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Постановою судді Нововодолазького районного суду Харківської області від 11 серпня 2025 року відповідно до положень статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначені вище матеріали об'єднані в одне провадження та присвоєно справі єдиний унікальний № 631/722/25 (провадження № 3/631/427/25).
ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 11 серпня 2025 року, не з'явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у відповідності до приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення, у тому числі шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, який був зазначений у матеріалах справи та заявах про отримання судових повісток в електронному вигляді від 20 червня 2025 року та 21 червня 2025 року. Про поважність причин своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи чи пояснень по суті справи на адресу суду не надсилав.
З цього приводу слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п'ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому стаття 38 вищевказаного нормативно-правового акту визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить три місяці з дня вчинення правопорушення, а кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтями 173-2 цього Кодексу - шість місяців з дня вчинення відповідного правопорушення.
Разом з тим, як визначено частиною 2 статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною 2 статті 173-8 розглядаються потягом доби, статтею 173-2, розглядаються у триденний строк.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обізнаний щодо складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 173-2 та частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджено довідками про доставку SMS-повідомлення на 11 серпня 2025 року. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтями 173-2 та 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до приписів частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
При цьому, положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Домашнє насильство, відповідно до положень статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, являє собою умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Статтею 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
З урахуванням того, що згідно Конституції України регламентовано, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Також Основний Закон України декларує право кожного на повагу до його гідності, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 698008 від 20 червня 2025 року та протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 032159 від 21 червня 2025 року, складений саме за вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру.
Крім того, диспозиція частини 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає настання адміністративної відповідальності за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, у вигляді накладення штрафу від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Частиною 2 статті 25 даного закону терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення (частина 3 статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 032158, складеного 21 червня 2025 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Пугачовим Євгеном Олександровичем, 21 червня 2025 року близько 10 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконав терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 249360 від 20 червня 2025 року, а саме в частині заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 2 доби з 13 години 30 хвилин 20 червня 2025 року до 13 години 30 хвилин 22 червня 2025 року.
У даному випадку вина правопорушника у вчиненні правопорушень, передбачених частинами 1 статті 173-2 та частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується даними, що містяться у:
протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 698008, складеного 20 червня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником Василем Віталійовичем, в якому зафіксовано, що 20 червня 2025 року близько 11 години 30 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 нецензурно висловлювався, ображав честь та гідність своєї невістки - ОСОБА_2 , чим вчинив по відношенню до своєї невістки домашнє насилля психологічного характеру, в результаті чого у ОСОБА_2 розболілась голова та піднявся тиск, чим завдана шкода психологічному здоров'ю останньої;
протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 032159, складеного 21 червня 2025 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Щербиною О. М., у якому зафіксовано, що 21 червня 2025 року о 10 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство по відношенню до свого сина - ОСОБА_3 , а саме наніс удар щіткою в груди та плече, після чого у нього почала боліти рука в області ліктя, чим вчинив домашнє насильство фізичного характеру;
протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 032158, складеного 21 червня 2025 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Пугачовим Євгеном Олександровичем, у якому зафіксовано, що 21 червня 2025 року близько 10 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконав терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 249360 від 20 червня 2025 року, а саме в частині заборони в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 2 доби з 13 години 30 хвилин 20 червня 2025 року до 13 години 30 хвилин 22 червня 2025 року;
копії рапорту старшого інспектора - чергового чергової частини відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області майора поліції Івана Семенченка про те, що 20 червня 2025 року о 12 годині 13 хвилин надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 20 червня 2025 року о 12 годині 12 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , 20 хвилин тому свекор кидається битися, словесно ображає (психологічно, фізично), приписи були. Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний рапорт зареєстрований в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (Журнал єдиного обліку) відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області за № 3040 від 20 червня 2025 року;
копії рапорту старшого інспектора - чергового чергової частини відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітана поліції Ігоря Поплавського про те, що 21 червня 2025 року о 09 годині 58 хвилин надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 21 червня 2025 року о 09 годині 58 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , свекор вчинив бійку, кидається на чоловіка, ОСОБА_3 , та заявницю. Заявник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Даний рапорт зареєстрований в Інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (Журнал єдиного обліку) відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області за № 3053 від 21 червня 2025 року;
протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 20 червня 2025 року, з якого убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить прийняти міри до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 20 червня 2025 року близько 11 години 30 хвилин за адресою: Харківська область, Харківський район, село Липкуватівка, вулиця Піскова, будинок № 2-А, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував та поводив себе неадекватно;
протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 21 червня 2025 року, з якого убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить прийняти міри до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 21 червня 2025 року близько 10 години 00 хвилин за адресою: Харківська область, Харківський район, село Липкуватівка, вулиця Піскова, будинок № 2-А, висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та почав кидатись битися до чоловіка;
письмових пояснень ОСОБА_2 від 20 червня 2025 року, з яких вбачається, що остання проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з чоловіком - ОСОБА_3 та свекром - ОСОБА_1 . 20 червня 2025 року близько 12 години 00 хвилин вона перебувала на кухні вищевказаного домоволодіння, готувала їжу, коли до кухні зайшов свекор та почав словесно ображати її, нецензурно висловлюватись у її бік, принижувати її честь та гідність, а також вів себе неадекватно. В результаті чого у неї розболілась голова та остання почала погано себе почувати;
письмових пояснень ОСОБА_2 від 21 червня 2025 року, з яких вбачається, що остання проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з чоловіком - ОСОБА_3 та свекром - ОСОБА_1 . 20 червня 2025 року остання викликала працівників поліції, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насилля. Поліцейським був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено тимчасовий заборонний припис. Зранку 21 червня 2025 року вона почула, що ОСОБА_1 ходить по будинку та висловлюється на її адресу нецензурною лайкою. Коли вони з чоловіком вийшли у двір, то побачили, що останній розкидав сміття, яке вони учора разом з чоловіком збирали. Коли чоловік, ОСОБА_3 , зробив ОСОБА_1 зауваження, останній почав замахуватись на нього щіткою, яка була у нього в руках, та вдарив нею в груди ОСОБА_3 від чого він упав на землю. Побачивши все це вона забігла до будинку та схопила перцевий балончик, який розпилила у бік ОСОБА_1 , коли той кидав у неї мітлу. Потім остання викликала працівників поліції;
письмових пояснень ОСОБА_3 від 21 червня 2025 року, який вказав, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з дружиною - ОСОБА_2 та батьком - ОСОБА_1 . 21 червня 2025 року близько 10 години 00 хвилин в ході спільного прибирання сміття на подвір'ї у його дружини виник конфлікт з його батьком, ОСОБА_1 . Останній розкидав їжу на прибраній території подвір'я, почав висловлювався у бік дружини нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою;
письмових пояснень ОСОБА_1 від 21 червня 2025 року, з яких убачається, що останній проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з сином - ОСОБА_3 , а також невісткою - ОСОБА_2 . 21 червня 2025 року близько 10 години 00 хвилин, підмітаючи подвір'я на нього напав син та почав принижувати морально та кинувся битися. В цей час вибігла невістка, ОСОБА_2 , та схопила його за волосся, а потім перцевим балончиком забризкала обличчя, очі та дихальні шляхи, в ході чого він знепритомнів, упав на землю. Прийшов до тями, він попросив невістку викликати швидку медичну допомогу, на що остання проігнорувала та він самостійно викликав швидку медичну допомогу, а також працівників поліції.
Також, 20 червня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Калашником Василем Віталійовичем заповнено «Форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» стосовно постраждалої особи - ОСОБА_2 , 42 роки, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як середній.
Крім того, 21 червня 2025 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Щербиною О. М. заповнено «Форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» стосовно постраждалої особи - ОСОБА_3 , 48 роки, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як середній;
21 червня 2025 року також поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Є. Пугачовим заповнено «Форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства» стосовно постраждалої особи - ОСОБА_2 , 42 роки, відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки як середній.
Окрім цього, 20 червня 2025 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Глуздієм Вадимом Олександровичем було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 249360 стосовно кривдника - ОСОБА_1 та постраждалої особи - ОСОБА_2 , відповідно до якого останньому заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис винесено строком на 2 доби з 13 години 30 хвилин 20 червня 2025 року по 13 годину 30 хвилин 22 червня 2025 року.
21 червня 2025 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Щербиною Олександром Миколайовичем було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 133486 стосовно кривдника - ОСОБА_1 та постраждалої особи - ОСОБА_3 , відповідно до якого останньому заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис винесено строком на 2 доби з 12 години 00 хвилин 21 червня 2025 року по 12 годину 00 хвилин 23 червня 2025 року.
Також, 21 червня 2025 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Щербиною Олександром Миколайовичем було винесено терміновий заборонний припис серії АА № 2133485 стосовно кривдника - ОСОБА_1 та постраждалої особи - ОСОБА_2 , відповідно до якого останньому заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис винесено строком на 3 доби з 12 години 00 хвилин 21 червня 2025 року по 12 годину 00 хвилин 24 червня 2025 року.
Крім того, у судовому засіданні були досліджені та відтворені відеозаписи, з портативного відеореєстртор TECSAR BDC-53-02, інвентаризаційний номер 1113057280-3, з портативного відеореєстртор TECSAR BDC-53-02, інвентаризаційний номер 1113057280-9, з портативного відеореєстртор TECSAR BDC-53-02, інвентаризаційний номер 1113057280-6, з портативного відеореєстртор TECSAR BDC-53-02, інвентаризаційний номер 1113057280-2, які долучені до матеріалів справи та на яких відображено перебіг подій, що мали місце 20 червня 2025 року та 21 червня 2025 року. Так, із досліджених відеозаписів убачається, як 20 червня 2025 року до домоволодіння приїжджають працівники поліції за викликом ОСОБА_2 . У ході спілкування з останньою було встановлено, що її свекор, ОСОБА_1 , вчинив відносно неї домашнє насилля психологічного характеру, а саме ображав її нецензурною лайкою та погрожував розправою. Працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , а також винесений терміновий заборонний припис стосовно кривдника - ОСОБА_1 , постраждала особа - ОСОБА_2 .
Також вищевказані відеофайли містять запис приїзду працівників поліції за викликом ОСОБА_2 21 червня 2025 року, яка пояснила, що 20 червня 2025 року вона вже викликала працівників поліції, оскільки ОСОБА_1 вчинив домашнє насилля психологічного характеру по відношенню до неї. Працівниками поліції за результатами бесіди був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено тимчасовий заборонний припис стосовно кривдника - ОСОБА_1 . Проте, вранці 21 червня 2025 року ОСОБА_2 почула що ОСОБА_1 ходить по будинку та висловлюється на її адресу нецензурною лайкою. Коли вони з чоловіком вийшли на подвір'я, то побачили, що біля порогу, де учора вона та чоловік попідмітали, ОСОБА_1 накидав сміття. Її чоловік, ОСОБА_3 , зробив ОСОБА_1 зауваження, але останній почав замахуватись до нього щіткою, яка була у нього в руках та вдарив нею в груди ОСОБА_3 , від чого той упав. На підставі встановлених фактів поліцейськими були складені протоколи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насилля у відношення сина ОСОБА_3 та за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, складеного працівниками поліції 20 червня 2025 року. Також було винесено термінові заборонні приписи стосовно кривдника - ОСОБА_1 , потерпілі особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Таким чином із досліджених у судовому засіданні відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 дійсно вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а також не виконав терміновий заборонний припис.
Будь-яких порушень при проведенні фіксації вчинених адміністративних правопорушень та збирання доказів, судом не встановлено. Відеозапис працівниками поліції вівся безперервно. Підстав уважати, що відеозаписи, які долучені до матеріалів справи, є змонтовані з метою неправомірного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у суду немає та останнім не доведено. Ознак фальсифікації вказані записи не містять. До того ж, на відеозаписах чітко зафіксовані обставини справи згідно викладених у протоколах суті правопорушень.
Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що протоколи про адміністративні правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженими державою особами. Однак, ОСОБА_1 не скористався своєю процесуальною можливістю та не звернувся із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, якими були складені відповідні процесуальні документи у цій справі, або до суду.
В цілому протоколи про адміністративні правопорушення складені з дотриманням вимог статтей 254 - 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при їх складанні, які б тягли за собою визнання цих протоколів недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколах, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколів.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру відносно невістки, ОСОБА_2 , у вчиненні домашнього насилля фізичного характеру відносно сина, ОСОБА_3 , а також у не виконанні термінового заборонного припису, встановленого у відношенні ОСОБА_1 терміном на дві доби.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за частинами 1 статті 173-2 та частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як вчинення домашнього насильства та не виконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до статтей 34 та 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом не встановлено.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 суддя зазначає наступне.
Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша - репресивно-каральна («штрафна») - полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави правопорушнику, а по-друге, - засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція - запобіжно-виховна - тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Тобто, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що і матиме місце в цій ситуації.
Статтею 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відтак, керуючись принципом верховенства права, з урахуванням вимог статей 33, 245, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєних адміністративних правопорушень, особу правопорушника та ступень його вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в межах санкцій частини 1 статті 173-2 та частини 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення України, з урахуванням вимог статтей 34, 35 та 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Саме ця міра покарання, на думку суду, буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з частиною 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Статтею 7 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 3028 гривень 00 копійок.
В зв'язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 605 гривень 60 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9 - 11, 23, 24, 25, 27, 33 - 36, частиною 3 статті 38, статтею 40-1, частиною 1 статті 173-2, частиною 2 статті 173-8, статтями 245, 246, 249 - 252, частиною 1 статті 255, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 298, частинами 1 і 2 статті 299 та частиною 1 статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 та частиною 2 статті 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення за частиною 1 статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 гривень 00 копійок, за частиною 2 статті 173-8 Кодексу про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 гривень 00 копійок.
Остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з урахуванням положень статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 340 (триста сорок) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA UA948999980313010106000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП - електронне адміністрування податку).
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (680 гривень 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Строк пред'явлення до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Т. М. Трояновська