Справа №127/21609/25
Провадження №1-кс/127/8911/25
11 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника КНП «ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка» - лікаря - психіатра ОСОБА_3 ,
особи, стосовно якої вирішується питання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу (заяву) ОСОБА_5 , яка подана в порядку ст. 206 КПК України, в інтересах ОСОБА_4 , про незаконне позбавлення волі, застосування медичних заходів примусового характеру та негайне звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з КП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка»,
10.07.2025 адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду зі скаргою (заявою), в порядку статті 206 КПК України, щодо незаконного позбавлення волі, застосування медичних заходів примусового характеру та негайне звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з КП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка».
Скарга (заява) мотивована тим, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 . Після 09 червня 2025 року, перебуваючи на військовому полігоні, ОСОБА_4 був укушений кліщем, що призвело до зараження хворобою Лайма (бореліозом). 07 липня 2025 року, як зазначає ОСОБА_5 , ОСОБА_4 незаконно помістили до КНП "Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка", де він піддається не просто стаціонарному обстеженню, а примусовому лікуванню без жодних законних підстав.
Заявник також зазначає, що наразі відсутня ухвала суду у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру, однак ОСОБА_4 був незаконно поміщений в психіатричний заклад та до нього застосовуються примусові заходи медичного характеру.
Враховуючи викладене адвокат ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду зі вказаною скаргою (заявою) та просив її задовольнити.
Представник КНП «ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка» - лікар - психіатр ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що ОСОБА_4 до КП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка» поступив на лікування 08.07.2025 за направленням командира військової частини, додатково повідомила, що при госпіталізації ОСОБА_4 надав добровільну згоду на лікування, про що в судовому засіданні надала копію такої письмової згоди.
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив обставину, що 08.07.2025 госпіталізований до КП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка» за своєю згодою, додатково зазначив, що на даний час він лікується та бажає продовжити лікування.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги та надані в судовому засіданні документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з п.18 ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
У відповідності до ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як в порядку, встановленому законом, що також знайшло своє відображення у ст.12 КПК України, згідно ч.1 якої під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої та другої статті 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.
Згідно частини третьої та четвертої статті 206 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
Отже, статтею 206 КПК України надано слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу. Наведені вище положення мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.
Згідно ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу»особа, яка досягла 14 років, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги добровільно - на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою. Особа віком до 14 років (малолітня особа) госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги на прохання або за письмовою згодою її батьків чи іншого законного представника. У разі незгоди одного з батьків або за відсутності батьків госпіталізація особи віком до 14 років (малолітньої особи) до закладу з надання психіатричної допомоги проводиться за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення іншого законного представника зазначеної особи до цього органу і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду. Особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги добровільно - на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою. Законний представник особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, сповіщає орган опіки та піклування за місцем проживання підопічного про згоду його підопічного на госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги не пізніше дня, наступного за днем надання такої згоди. Особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною, яка за станом свого здоров'я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення до цього органу законного представника зазначеної особи і може бути оскаржено відповідно до закону, у тому числі до суду. Згода на госпіталізацію фіксується в медичній документації за підписом особи або її законного представника та лікаря-психіатра. Госпіталізація особи у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, здійснюється за рішенням лікаря-психіатра. Особа може бути госпіталізована до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, а також у випадках проведення експертизи стану психічного здоров'я особи або застосування до особи, яка страждає на психічний розлад і вчинила суспільно небезпечне діяння, примусового заходу медичного характеру на підставах та в порядку, передбачених законами України.
Враховуючи вищенаведене суд констатує, що лікування ОСОБА_4 в умовах лікувального закладу здійснюється на підставі його письмової (усвідомленої) згоди від 08.07.2025.
Лікарем - психіатром ОСОБА_3 , в ході судового розгляду, до матеріалів скарги додано копію усвідомленої згоди ОСОБА_4 на госпіталізації до психіатричного закладуКНП «ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка», датовану та підписану ОСОБА_4 08.07.2025. Зазначене обставина визнається ОСОБА_4 під час судового розгляду скарги. Також, в судовому засіданні ОСОБА_4 , зазначив, що на даний час він лікується та бажає продовжити лікуванняв КНП «ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка».
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 08.07.2025 самостійно на підставі усвідомленої згоди особи на госпіталізацію до психіатричного закладу звернувся та був госпіталізований до КНП «ВОПЛ ім. акад. О.І. Ющенка».
Тому, оскільки обставини, про які зазначає у своїй скарзі ОСОБА_5 , не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, слідчий суддя вважає за доцільне у задоволенні скарги (заяви) ОСОБА_5 , яка подана в інтересах ОСОБА_4 відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 309, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні скарги (заяви) ОСОБА_5 , яка подана в інтересах ОСОБА_4 , про незаконне позбавлення волі, застосування медичних заходів примусового характеру та негайне звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з КП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка» - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення.
Слідчий суддя