Справа № 127/24259/25
Провадження 2-о/127/430/25
11 серпня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, а тому її потрібно залишити без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 175 ЦПК України. Загальні правила цієї статті застосовуються і до заяв, поданих в порядку окремого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Проте заявник у поданій заяві не визначила коло заінтересованих осіб у справі.
Визначаючи коло заінтересованих осіб під час встановлення факту необхідно враховувати їх юридичний інтерес, а саме: тоді, коли факти, що підлягають встановленню, можуть вплинути на їх права та обов'язки; якщо це організації та установи, в яких заявник буде реалізовувати рішення про встановлення факту. Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
Заінтересовані особи приймають участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів Держави.
Тобто заявнику потрібно визначити коло заінтересованих осіб у цій справі.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19.
Згідно із ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Заявник у заяві вказує, що встановлення факту її утримання померлим братом їй необхідне для того, щоб реалізувати своє право на призначення та виплату їй грошової допомоги в розмірах, визначених чинним законодавством.
Разом із цим, до заяви не додано доказу, який підтверджував би відмову компетентного органу у реалізації права заявника на отримання грошової допомоги.
З огляду на відсутність у матеріалах заяви звернення заявника до компетентного органу для отримання грошової допомоги, це унеможливлює встановлення мети звернення до суду і що факт, який підлягає встановленню, має юридичне значення, тобто від нього мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Отже, заявнику необхідно привести свою заяву у відповідність вимогам ст. 318 ЦПК України.
Зазначені обставини перешкоджають вирішенню питання про призначення вказаної заяви до розгляду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заяву слід залишити без руху, а заявникові надати строк для усунення недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 318 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.
Надати заявнику п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Роз'яснити заявнику, якщо він не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. В. Горбатюк