Справа № 127/18452/25
Провадження № 2/127/3723/25
12 серпня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі судді Іщук Т. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом до відповідача та повідомила, що між сторонами 22 квітня 2023 року був зареєстрований шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом №798. Від шлюбу сторони у справі дітей не мають. Позивач зазначає, що їх сімейне життя не склалося, у них відсутні спільні інтереси, взаєморозуміння, вони втратили почуття любові один до одного, спільно не проживають та не ведуть спільного господарства. Вказує, що шлюб носить формальний характер, примирення між подружжям неможливе, а тому просила розірвати шлюб та відновити їй дівоче прізвище « ОСОБА_3 ».
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 червня 2025 року було відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.
Відповідач, отримавши 09 липня 2025 року вказану ухвалу разом з позовною заявою, про що свідчить поштовим відправленням №0610265611217, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Судом установлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами СК України щодо припинення шлюбу.
Відповідно до ч.2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Судом установлено, що 22 квітня 2023 року між сторонами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за актовим записом №798.
Від шлюбу сторони у справі дітей не мають.
Сторони не підтримують подружніх відносин, спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, шлюб фактично розпався.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
У частинах 3 та 4 ст. 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З огляду на встановлені обставини не підтримання сімейних відносин, формального існування шлюбу, суд дійшов висновку, що подальше збереження шлюбу між сторонами суперечило б інтересам позивача.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Тобто за змістом цієї статті суд при розірванні шлюбу може відновити особі прізвище, яке вона мала до реєстрації цього шлюбу (дошлюбне прізвище).
При цьому суд звертає увагу, що дошлюбне прізвище - це прізвище, яким чоловік та/або дружина іменувались до зміни свого цивільного стану внаслідок реєстрації шлюбу.
Натомість дівоче прізвище - це те прізвище, яким жінка була іменована при народженні та яке вказане у її свідоцтві про народження.
Відтак дошлюбне прізвище та дівоче прізвище не є тотожними поняттями. Водночас вони можуть збігатися, а можуть відрізнятися.
Позивач, звертаючись до суду, просить після розірвання шлюбу відновити їй дошлюбне (дівоче) прізвище « ОСОБА_3 ».
З копії свідоцтва про народження позивачки серії НОМЕР_1 від 18 листопада 1985 року слідує, що її дівоче прізвище - « ОСОБА_3 ».
Позивачка декілька разів змінювала прізвище у зв'язку з державною реєстрацією шлюбів: ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , про що свідчать копії витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища та копії свідоцтв про розірвання шлюбу.
Як слідує із копії свідоцтва про шлюб, виданого повторно, серії НОМЕР_2 від 15 квітня 2025 року, прізвище позивача до укладення шлюбу з ОСОБА_2 було « ОСОБА_6 », що унеможливлює відновлення прізвища позивача на « ОСОБА_3 » при ухваленні рішення про розірвання цього шлюбу.
В даному випадку суд, ухвалюючи рішення, вправі відновити саме дошлюбне прізвище позивача, тобто те прізвище, яке особа мала до укладення цього шлюбу.
Водночас суд роз'яснює, що позивач не позбавлена можливості повернути собі як дошлюбне, так і дівоче прізвище в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація зміни імені (прізвища, імені, по батькові) проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи, яка досягла віку, встановленого законом, за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відновлення дівочого прізвища позивача « ОСОБА_3 » при розгляді цієї справи.
Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до ст. 141 ЦПК України. Зважаючи на задоволення позову, витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем, слід стягнути з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 104, 105, 112 СК України, ст. 13, 81, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 22 квітня 2023 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №798.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ,
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя: