Справа № 152/921/25
2-а/152/12/25
Іменем України
12 серпня 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Роздорожної А.Г.
за участі секретаря судового засідання Сербіної М.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом адвоката Країла Степана Васильовича
в інтересах ОСОБА_1
до Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області,
вимоги позивача: про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Країло С.В.,
представник відповідача - Войтюк А.Г.,
негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
1. Представник позивача звернувся до суду з цим позовом та вказав, що 1 липня 2025 року постановою інспектора відділення поліції № 2 Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Мельником Богданом Володимировичем, складеною о 07-39-04 год, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу на суму 3400 грн. Виходячи зі змісту вказаної постанови, ОСОБА_1 30 червня 2025 року о 23-40 год керував мотоциклом марки «Ліфан», без державного номерного знака, не маючи права на керування таким транспортним засобом, без його державної реєстрації та без поліса обов'язкового страхування транспортних засобів. В постанові зроблено висновок, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.1.а., 2.1.ґ. Правил дорожнього руху України. Представник позивача вважає, що зазначена постанова винесена з порушенням вимог діючого законодавства України, а тому підлягає скасуванню. ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому правопорушенні не визнав і не визнає, оскільки транспортним засобом не керував, а підписав постанову під тиском поліцейського. Окрім цього, оскаржувана постанова містить посилання на якійсь інші матеріали та відеозапис, які правопорушнику для ознайомлення не надавались. Таке посилання не відповідає фактичним обставинам, оскільки фіксація вчинення ОСОБА_1 правопорушення працівником поліції не проводилась. У зв'язку із вищевикладеним представник позивача просив вищезгадану постанову визнати протиправною та скасувати (а.с.2-5).
2. На підтвердження позовних вимог представник позивача надав копію постанови.
3. Відповідач на пропозицію суду відзиву на позов не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. В прохальній частині позовної заяви представник позивача просив вирішити питання про витребування з Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області всіх матеріалів (доказів), на підставі яких інспектором відділення поліції № 2 Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Мельником Богданом Володимировичем було винесено постанову серії ЕНА № 5110651 від 1 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП.
5. 10 липня 2025 року від представника позивача адвоката Країла С.В. надійшло клопотання, у якому він просив розгляд справи відкласти на іншу дату та викликати для допиту в судове засідання в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.14-15).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
6. Ухвалою суду від 4 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, запропоновано відповідачу в строк до 10 липня 2025 року надати відзив на позовну заяву (а.с.12).
7. Відповідач має електронний кабінет в системі Електронний суд, а тому був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
8. Ухвалою суду від 10 липня 2025 року судове засідання по справі відкладено, зобов'язано Жмеринський районний відділ поліції ГУНП у Вінницькій області надати суду в строк до 21 липня 2025 року матеріали, на підставі яких інспектором відділення поліції № 2 Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Мельником Богданом Володимировичем було винесено постанову серії ЕНА № 5110651 від 1 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, а також викликано для допиту в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.17).
IV. Пояснення учасників справи.
9. Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з обставин, які викладенні у позовній заяві.
10. Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову, зазначила, що під час відібрання пояснень у ОСОБА_1 , останній вказував, що саме він сидів за кермом. Відеофіксації самої події ДТП в матеріалах справи немає. Очевидці події також відсутні.
V. Фактичні обставини, встановлені Судом.
11. Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5110651 від 1 липня 2025 року, ця постанова була винесена інспектором відділення поліції № 2 Жмеринського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області лейтенантом поліції Мельником Богданом Володимировичем, про те, що 30 червня 2025 року близько 23-40 год в с. Слобода-Шаргородська по вул. Чудо Михайлівській, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом марки «Ліфан» без державного номерного знаку, не маючи права на керування таким транспортним засобом, без його державної реєстрації та без поліса обов'язкового страхування транспортних засобів. Чим порушив п.п. 2.1.а., 2.1.ґ. Правил дорожнього руху України (а.с.8-9).
12. Згідно із копією рапорту, 30 червня 2025 року о 23-26 год надійшло повідомлення зі служби "102" про те, що 30 червня 2025 року о 23-25 год в с. Слобода-Шаргородська Жмеринського району Вінницької області по вул. Чудо-Михайлівська сталася ДТП, мотоцикл марки «Мустанг» не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з парканом. Водій погано себе почуває. Виїздом на місце події встановлено, що водій мотоцикла марки «Мустанг» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , керуючи вказаним мотоциклом, не вибравши безпечної швидкості руху, здійснив зіткнення із будівлею млина, внаслідок чого отримав травми з попереднім діагнозом: забій м'яких тканин тіла. Каретою Швидкої медичної допомоги доставлений до Шаргородської МЛ для надання медичної допомоги, загрози життю та здоров'ю немає. Стосовно ДТП претензій немає, судитись не бажає, що зафіксовано на нагрудну бодікамеру (а.с.25-26).
13. Свідок ОСОБА_2 суду показав, що із позивачем познайомився в лікарні 30 червня 2025 року. Того вечора до ОСОБА_1 в лікарняну палату прийшов поліцейський, намагався відібрати свідчення та почав стверджувати, що останній був за кермом і даний факт зафіксовано на відео. В свою чергу ОСОБА_1 заперечував щодо вказаного та зазначав, що за кермом був не він, а інша особа. Після даного діалогу поліцейський запевнив позивача, що прийде до нього завтра, однак на наступний день прийшов інший поліцейський, який відбирав свідчення у позивача в лікарняній палаті. Свідок чув, як позивач пояснював, що він не керував мотоциклом, а їхав позаду в якості пасажира. При зіткненні із будівлею млина позивач вилетів та отримав пошкодження. Свідок зазначив, що після цього, він особисто бачив, як працівник поліції перепинив позивача біля їдальні лікарні і почав чинити тиск на ОСОБА_1 , щоб останній визнав вину і підписав письмові пояснення.
14. Свідок ОСОБА_3 суду показа, що він того вечора знаходився на лікуванні у Шаргородській лікарні та скрізь сон почув шум. Прокинувшись, він дізнався, що сталася аварія за участі ОСОБА_1 , приїхали його батьки та поліцейські. Після проведення усіх необхідних заходів щодо надання першої медичної допомоги, позивача було поміщено до палати лікарні разом із свідком. Того ж вечора в палату прийшло двоє поліцейських для складання протоколів про адміністративні правопорушення. Свідок попросив поліцейських, щоб ті дали можливість позивачу діти до тями. ОСОБА_1 неодноразово наголошував на тому, що він за кермом не був, однак поліцейські наполягали на своєму. Позивач розповів, що того вечора він із друзями був на ставу, відпочивали, та вининикла необхідність поїхати в магазин. Позивач сів позаду водія на мотоцикл. При цьому його автомобіль залишився біля ставу в с. Плебанівка. Після зіткнення з млином позивач опинився на асфальті, більше нічого не пам'ятає. На наступний день прийшов інший поліцейський та вказав, що ОСОБА_1 неправильно написав пояснення та просив переписати.
15. Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона є тіткою позивача. Остання зазначила, що ввечері після ДТП вона прийшла в лікарню до ОСОБА_1 , бачила працівників поліції та чула, як ОСОБА_1 їм пояснював, що не він керував мотоциклом.
16. Свідок ОСОБА_5 суду показав, що він є батьком позивача та того вечора йому зателефонували з лікарні та повідомили, що його син в лікарні після ДТП, з численними ушкодженнями. Уже в лікарні свідок побачив трьох поліцейських, які задавали питання ОСОБА_1 .. Після того як свідок відвідав свого сина, він поїхав в с. Плебанівка, щоб забрати автомобіль, який його син залишив біля ставу.
17. Свідок ОСОБА_6 суду показав, що він є інспектором СРПП ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області. Пояснив, що близько опівночі надійшов виклик про ДТП. При виїзді було виявлено ОСОБА_1 , який був із забоями, транспортний засіб був відсутній. На місці подій поліцейські виявили побитий шолом, рештки пластмаси і осип деталей. ОСОБА_1 пояснював, що мотоцикл забрав його товариш.
18. Свідок ОСОБА_7 суду показав, що він є другом ОСОБА_1 та заявником по факту скоєння ДТП. Зазначив, що того вечора він їхав своїм автомобілем та побачив, що неподалік від млина лежало на землі двоє хлопців і мотоцикл. Підійшовши ближче, свідок побачив, що один із хлопців встав і поїхав на мотоциклі у невідомому напрямку. Позивач залишився лежати не землі. Після цього свідок викликав поліцію та швидку.
19. Оцінюючи вищевказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд згідно з положеннями статей 73, 74, 75, 76 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.
VІ. Оцінка Суду.
20. Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
21. Згідно із частиною п'ятою статті 14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух
22. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
23. Відповідно до частини другої статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
24. За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
25. Відповідно до частини другої та третьої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
26. Згідно зі статтями 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
27. Відповідно до статті 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
28. Згідно із частини другої статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
29. Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об'єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі № 513/899/16-а.
30. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17.
31. Факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами (Постанова Верховного Суду у справі № 686/11314/17).
32. Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
33. Правова позиція щодо покладення обов'язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17, від 23 жовтня 2019 року по справі № 357/10134/17 та інших.
34. Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення відповідачем не виконано, правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд приходить до висновку про задоволення позову. Матеріали справи не містять жодного доказу, що саме позивач був водієм транспортного засобу марки «Ліфан» без державного номерного знаку та 30 червня 2025 року о 23-25 год в с. Слобода-Шаргородська Жмеринського району Вінницької області допустив порушення Правил дорожнього руху.
35. При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
36. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
VІI. Розподіл судових витрат.
37. Відповідно до квитанції від 2 липня 2025 року при подачі цього позову до суду позивач сплатив 484,48 грн (а.с.1).
38. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
39. На підставі викладеного, суд вважає, що судові витрати у виді судового збору в сумі 484,48 грн (а.с.1), слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області на користь позивача.
З цих підстав,
керуючись статтями 2, 6, 48, 73, 74, 75, 76, 77, 90, 242, 243, 244, 245, 246, 286 КАС України, статтями 222, 268, 283, 291 КУпАП, Суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Країло Степан Васильович, до Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора відділення поліції № 2 Жмеринського районного відділу поліції ГУ НП у Вінницькій області лейтенанта поліції Мельника Богдана Володимировича серії ЕНА № 5110651 від 1 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП.
3. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною другою статті 126 КУпАП закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Жмеринського районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Ім'я (найменування) сторін :
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, ід.№ НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Країло Степан Васильович, який знаходиться по вул. Героїв Майдану, 234, в м. Шаргород Вінницької області, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН №000479, видане на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 19 травня 2019 року №5/19, діє на підставі ордеру серії АВ №1214324 від 2 липня 2025 року.
Відповідач: Жмеринський районний відділ поліції ГУНП у Вінницькій області, що знаходиться по вул. Соборна, буд. 46А, м. Жмеринка Вінницької області, код ЄДРПОУ 08670250.
Головуючий суддя Андрея РОЗДОРОЖНА