Справа № 147/811/25
Провадження № 2/147/352/25
12 серпня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Почкіної О.М.,
із участю секретаря Марчук С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 16.05.2025 через підсистему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 розмірі 16200,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 30.09.2024 р. укладено Кредитний договір (оферти) № 30.09.2024-100000439. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 6000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 30.09.2024, строком на 124 днів. ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту з підтвердженням укладення кредитного договору та отримано на власний рахунок кошти в сумі 6000,00 грн, а отже акцептовано умови договору.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 16200,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., по процентам в розмірі 5580 грн., комісія 540,00 грн., додаткова комісія 1 080,00 грн. та неустойка 3000,00 грн. чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Комісія пов'язана із наданням послуги, а саме: перерахування Кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний Позичальником, з використанням стороннього сервісу - інтернет-еквайрингу. У зв'язку з наведеним вище, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за Кредитним договором № 30.09.2024-100000439 від 30.09.2024 в сумі 16200,00 грн та сплачений судовий збір.
Ухвалою суду від 27.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Розгляд справа неодноразово відкладався в зв'язку з неявкою сторін.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Позивач був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання. В прохальній частині позовної заяви зазначив, що розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Споживчий центр», а також, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судові засідання, які відбулися 19.06.2025, 15.07.2025, не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом скерування за місце реєстрації судової повістки та телефонограми за наявним в матеріалах справи номером телефона, які відповідач отримав. Відзиву та будь-яких клопотань не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, враховуючи повторну неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача про час і місце його проведення, ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, вважає, що можливо вирішити справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки повне рішення складено 12.08.2025, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 08.08.2025, датою ухвалення даного рішення є саме 12.08.2025 в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 30.09.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №30.09.2024-100000439 за допомогою електронних засобів та підписано позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який було відправлено електронним повідомленням на номер телефону ОСОБА_1 (а.с. 13). Підписання аналогом цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора здійснювалося на веб-сайті кредитодавця https://sgrochi.com.ua/ відповідно до умов та в порядку, передбаченому п. 1.10, 2.2.-2.3. Кредитного договору.
Згідно п. 2.2 Кредитного договору №30.09.2024-100000439 електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору, розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Відповідно до п.п. 3.3.1-3.3.8 Кредитного договору №30.09.2024-100000439 умови щодо дати видачі кредиту, суми кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення кредиту, проценти за користування кредитом та графік платежів встановлюються в Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти.
Відповідно до п.4.1 Кредитного договору №30.09.2024-100000439 кредитні кошти надаються позичальнику шляхом перерахування на банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4102-32XX-XXXX-5076, зазначеного в заявці.
Днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця (п.4.3 Кредитного договору).
Пунктом 4.4 Кредитного договору №30.09.2024-100000439 передбачено, що нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, надання кредиту включно до дати його фактичного повернення, а також визначено умови нарахування процентів за користування кредитними коштами, які нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно, а у разі дострокового повного повернення коштів, позичальник сплачує проценти за період фактичного користування кредитом.
Невід'ємними частиною Кредитного договору №30.09.2024-100000439 є Заявка Кредитного договору №30.09.2024-100000439 від 30.09.2025 (надалі -Заявка), яка підписана позичальником (відповідачем) та у якій відображені графік платежів, основні умови кредитування, інформація щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту та інші умови (а.с. 16), а також контактні дані Позичальника для взаємодії з Кредитним договором, що є Додатком до договору (а.с.18 на звороті).
В п. 14.1 Кредитного договору №30.09.2024-100000439 міститься інформація про ліцензію видану НБУ 07.03.2024..
Відповідно до п. 1, 2, 3, 4 Заявки встановлено, що кредит надається 30.09.2025 у сумі 6000,00 грн строком на 124 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 31.01.2025
Відповідно до п.п. 6, 7 Заявки за користування Кредитом встановлена фіксована незмінна процентна ставка «Стандарт» у розмірі 1.00% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується 2 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Денна процентна ставка за користування кредитом становить 0,97% та застосовується протягом усього строку, на який надається кредит.
З Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) Кредитного договору №30.09.2024-100000439, підписаної позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, (а.с. 17), яка підписується одночасно та є складовою Заявки від 30.09.2025, вбачається, що відповідачем прийняті умови надання, користування та повернення кредиту за Кредитним договором №30.09.2024-100000439.
З підтвердження укладення Кредитного договору №30.09.2024-100000439 від 30.09.2024 наданого позивачем відповідачу вбачається, що позивач підтвердив ОСОБА_1 те, що електронний кредитний договір між сторонами укладений.
Відповідно до п. 10.1. Кредитного договору №30.09.2024-100000439 цей договір набуває чинності з дати отримання Кредитодавцем в інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації в інформаційній системі Кредитодавця..
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , з яким укладено Кредитний договір №30.09.2024-100000439, ідентифікований ТОВ «Споживчий центр», а укладений договір акцептований (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор Е323, дата відправки ідентифікатора позичальнику: 30.09.2024, номер телефону, на який було відправлено ідентифікатор 0963738448.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надало кредит шляхом перерахуванням кредитних коштів на картковий рахунок 4102-32XX-XXXX-5076 відповідача в сумі 6000 грн, що підтверджується копією квитанції від 30.09.2024 (а.с.11).
При ухваленні даного рішення суд керується наступними нормами.
Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 нього Закону: заповнення формуляра заяви (форми про прийняття такої пропозиції в електронній формі, шо підписується в порядку, передбаченому ст. 12 нього Закону: вчинення дій, шо вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний Договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», № 851-ІV а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію» № 675-VІІІ.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» № 851-ІV).
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.
Підписавши Кредитний договір №30.09.2024-100000439, відповідач підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору, а також те, що він умови договору цілком зрозумів та приймав їх.
На підтвердження наявності заборгованості та її розміру ТОВ «Споживчий центр» подав до суду довідку-розрахунок про стан заборгованості за Кредитним договором №30.09.2024-100000439, з якої вбачається, що у відповідача виникла заборгованість за тілом кредиту, відсотками, комісією та неустойкою. Із розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за кредитом виникла по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн та процентів за користування кредитом в розмірі 5580,00 грн. комісії в розмірі 540,00 грн та неустойки в розмірі 3000,00 грн та 1080 грн додаткової комісії (а.с.12).
Суд дійшов висновку, що між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр» в установленому законом порядку був укладений Кредитний договір №30.09.2024-100000439 від 30.09.2024 в електронній формі про надання споживчого кредиту, оскільки договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е323», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачем для електронного підпису у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомився та погодився з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі договір про споживчий кредит. Також, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Кредитним договором №30.09.2024-100000439 виконав у повному обсязі: надав відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором, що підтверджується довідкою ТОВ «УПР» Вих. №63-2904 від 29.04.2025 , з якої вбачається що ТОВ «Споживчий центр» перерахувало на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 кошти в сумі 6000,00 грн. номер транзакції в системі iPay.ua - 524011169, призначення платежу: Видача за договором кредиту №30.09.2024-100000439. (а.с.11)
Крім того з відповідача на користь позивача підлягають стягненню за Кредитним договором №30.09.2024-100000439 проценти за користування кредитними коштами протягом 124 днів у розмірі 5580 грн. 00коп. (6000,00 грн. * 1,00% *62 дні та 6000*62дні*05% ).
Натомість відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, кредит не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.
Оскільки, даний розмір заборгованості з урахуванням триваючих правовідносин між сторонами встановлений при розгляді справи, підтверджується сукупністю наданих доказів і ніким не оспорюється, суд дослідивши матеріали справи, керуючись вищевказаними правовими нормами, дійшов до висновку, що з відповідача слід стягнути 6000,00 грн. - заборгованість за основним боргом, 5580,00 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, що разом .
Щодо вимог в частині стягнення заборгованості за комісією, то суд враховує наступне.
Відповідно до умов Кредитного договору №30.09.2024-100000439, комісія, пов'язана з наданням кредиту складає 9 % від суми кредиту та дорівнює 540,00 грн.
Надання кредитних коштів позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором є обов'язком кредитодавця і не має обумовлюватися будь-якою оплатою, оскільки це суперечить ст 1054 ЦК України.
Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Враховуючи зазначене вище, стягнення плати за комісію у розмірі 540,00 грн Кредитним договором №30.09.2024-100000439, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того умовами кредитного договору передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості- 540 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входув особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов'язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які Кредитодавець зобов'язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.
Якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1,2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» (постанова Верховного Суду від 06 листопада 2023 року справа № 204/224/21).
Зі змісту Кредитного договору №30.09.2024-100000439 та з інших доказів не можливо встановити, що послуги за обслуговування кредитної заборгованості надавалися на вимогу відповідача частіше ніж один раз на місяць.
Враховуючи зазначене вище, стягнення плати за комісію у розмірі 1080,00 грн за Кредитним договором №30.09.2024-100000439, не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Також п. 17 Заявки Кредитного договору №30.09.2024-100000439 передбачено, що за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежного виконаного зобов'язання, нараховується неустойка в розмірі 60 грн 00 коп.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні запроваджено воєнний стан, який на теперішній час продовжено
Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, після 24 лютого 2022 року, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.
Під час ухвалення судового рішення суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № СЦ00015905 від 15.05.2025 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2422.40 гривень.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1731,57 грн, виходячи з такого розрахунку: 11580,00 грн (розмір задоволених позовних вимог)/16200 грн (розмір заявлених позовних вимог) х 2422,40 грн (сума сплаченого судового збору)..
Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за Кредитним договором №30.09.2024-100000439 від 30.09.2024 у розмірі 11580 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн 00 коп., з яких: 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. сума заборгованості за тілом кредиту, 5580 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп. сума заборгованості за процентами.
В задоволенні решта позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833) судовий збір у розмірі 1731 (одна тисяча сімсот тридцять одна) грн 57 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: вул. Саксаганського, буд.133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Почкіна