3/130/840/2025
130/2256/25
06.08.2025 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Порощук П.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 , раніше не притягався до адміністративної відповідальності, за ч.1 ст. 89 КУпАП,
23.07.2025 року о 22 год 40 хв гр. ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 вчинив жорсте поводження з своєю собакою, а саме зачинив його у підвал та утримував протягом 4 (чотирьох) днів, що спричинило її мучення, але не призвело до тілесних ушкоджень або загибелі, чим порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 89 КУпАП. ОСОБА_1 до судового засідання надав суду заяву, якою повідомив, що вину визнає у повному обсязі, просить застосувати до нього мінімальне стягнення, та зобов'язується більше подібного не вчиняти, розуміючи наслідки такого.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку. Згідно зіст. 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 2статті 268 КУпАПзакріплено перелік справ, у яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Справи про притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 89 КУпАП до цього переліку не входять.
Частиною 1 ст.89 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами.
Згідно з положеннями ст.180 ЦК України тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Правила поводження з тваринами встановлюються законом.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» поводження з тваринами ґрунтується на таких принципах: - жорстоке поводження з тваринами є несумісним з вимогами моральності та гуманності, спричиняє моральну шкоду людині; - забезпечення умов життя тварин, які відповідають їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; - право власності та інші речові права на тварин у разі жорстокого поводження з ними можуть бути припинені відповідно до цього Закону; - заборона жорстоких методів умертвіння тварин; - відповідальність за жорстоке поводження з тваринами; - утримання і поводження з домашніми тваринами без мети заподіяння шкоди як оточуючим, так і самій тварині.
Статтею 7 вказаного Закону встановлені загальні правила утримання тварин, що виключають жорстокість, зокрема умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям; умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби; місце утримання тварин повинно бути оснащено таким чином, щоб забезпечити необхідні простір, температурно-вологісний режим, природне освітлення, вентиляцію та можливість контакту тварин із природним для них середовищем.
Вивчивши, дослідивши та оцінивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 424585 від 23.07.2025 року, письмові пояснення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 та вважаю необхідним застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 89 КУпАП.
Санкція статті передбачає конфіскацію тварини. Однак, суд не застосовує конфіскацію, оскільки суду не надано доказів, що перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров'я.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимогст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Суд вважає, що в даному випадку саме такий вид адміністративного стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст.4 ч.5 Закону України "Про судовий збір", у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 23, 27, 33, 35, 89 ч.1, 221, 251, 276, 284 КУпАП, суд,
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200(двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн. без конфіскації тварини.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до положень статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.
Суддя Порощук П.П.