Справа № 128/555/25
12 серпня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі
судді Карпінської Ю.Ф.,
за участі секретаря Дусанюк Н.О.,
та учасників справи:
представника прокуратури Бойко Т.М.,
представника відповідача - адвоката Тимощука Є.С.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження водним об'єктом шляхом припинення права володіння гідротехнічною спорудою, скасування державної реєстрації права власності із закриттям розділу та реєстраційної справи, визнання правочинів недійсними та повернення спірного майна до комунальної власності,
У провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 28.02.2025 відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання.
26.03.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Тимощук Є.С. подав до суду відзив на позовну заяву.
31.03.2025 заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В.А. подав до суду відповідь на відзив.
02.06.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Тимощук Є.С. подав до суду заяву, яка мотивована тим, що «Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» було внесено зміни, зокрема, до статей 261, 388, 390 і 391 ЦК України, Закон набрав чинності 09.04.2025. Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом. Внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду є обов'язковою умовою для вирішення спору. Зміни до норм процесуального закону внесені після відкриття провадження у справі, водночас норми вищевказаних статей ЦК України підлягатимуть застосування судом під час ухвалення судового рішення у даній справі, оскільки мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, добросовісність якого, в свою чергу, може бути спростована виключно в ході розгляду справи. Тому просить позовну заяву залишити без руху та зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, станом на дату подання позовної заяви - 14.02.2025; встановити строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення».
03.06.2025 заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В.А. подав письмові пояснення.
06.08.2025 перший заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Чухіль С.С. подав заперечення на клопотання представник відповідача про залишення позовної заяви без руху. Заперечення обґрунтовані тим, що «спірні ГТС розташовані на земельних ділянках водного фонду на території Якушинецької сільської ради. Незважаючи на те, що ГТС є нерухомою річчю, вони нерозривно пов'язані з об'єктом водного фонду та не можуть бути відокремлені від нього. Існування ставків на земельній ділянці водного фонду забезпечується ГТС, у силу статей 187, 188 ЦК України вони є приналежністю та складовою головної речі - водного об'єкта (ставка), а тому не можуть перебувати у власності фізичних осіб, крім випадків, визначених законом. В силу вказаного правового статусу, особливого розташування та характеристик штучних водних об'єктів (ставків), заволодіння ними (в тому числі заволодіння їхньою складовою - ГТС) громадянами та юридичними особами є неможливим. Довід, що відповідач ОСОБА_1 є добросовісним набувачем спірних гідротехнічних споруд, слід оцінювати критично, оскільки в силу об'єктивних фізичних властивостей гідротехнічних споруд відповідач не могла не усвідомлювати, що вказане нерухоме майно нерозривно пов'язане з відповідними об'єктами водного фонду та не може бути відокремлене від нього. Отже, проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом земельного та водоохоронного законодавства і за необхідності отримавши правову допомогу перед набуттям у власність вказаних гідротехнічних споруд, відповідач могла і повинна була знати про те, що зазначені об'єкти нерухомості є приналежністю та складовою головної речі - водного об'єкта (ставка), а тому не можуть перебувати у власності фізичних осіб, крім випадків, визначених законом. Оскільки механізм компенсації вартості майна, яке незаконно вибуло з володіння держави чи територіальної громади, застосовується виключно у разі, якщо відповідачем за позовом прокурора є добросовісний набувач (ч. 5 ст. 390 ЦК України), у даному випадку відсутні правові підстави для його застосування. Позовна заява прокурора на час направлення до суду, а саме: 14.02.2025, відповідала вимогам, викладеним у цій статті. В законодавстві України, в тому числі у Законі України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», відсутні норми, які вказують на те, що абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України має зворотну дію в часі. Вінницькою окружною прокуратурою пред'явлено негаторний позов на підставі статті 391 ЦК України про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном шляхом визнання правочинів недійсними. Натомість абзац другий частини четвертої статті 177 ЦПК України не містить умов та порядку компенсації вартості нерухомого майна, а також порядку обчислення та перебігу граничного строку, оскільки є нормою процесуального права, а не нормою матеріального права. На цей час у прокурора відсутні законні повноваження та практична можливість замовити оцінку спірного майна, оскільки конкурс на визначення оцінювача не проведено, бюджетне фінансування на вказані цілі відсутнє, питання надання ретроспетивної оцінки, тобто оцінки на момент звернення до суду також законодавцем не врегульовано. Крім того, опрацюванням інформації з офіційного вебсайту Вінницького районного суду Вінницької області встановлено, що у суду відсутній відкритий рахунок для внесення вищевказаних коштів, визначених у ч. 4 ст. 177 ЦПК України. Тому вважають, що відсутні підстави для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без руху».
У підготовчому засіданні 12.08.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Тимощук Є.С. підтримав попередньо подану заяву про залишення позовної заяви без руху та просив її задовольнити.
Представник Вінницької окружної прокуратури Бойко Т.М. підтримала попередньо подані заперечення на заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без руху. Також зазначила, що заступник керівника Вінницької окружної прокуратури звернувся до суду із негаторним позовом, змінювати предмет позову вони не бажають.
У матеріалах справи наявна заява представника Якушинецької сільської ради за довіреністю Бабія В.М., у якій він просить дану справу розглядати за відсутності представника Якушинецької сільської ради.
У частині третій статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши учасників справи, оглянувши заяву про залишення позовної заяви без руху та матеріали цивільної справи № 128/555/25, суд дійшов такого висновку.
За загальним правилом під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор просить, з посиланням, зокрема на приписи статті 391 ЦК України, «припинити право володіння ОСОБА_1 гідротехнічною спорудою, яка складається з греблі №2 та водопропускної споруди №2/1, що розташована в урочищі «Козацьке», 2, 3, на території Ксаверівської сільської ради Вінницького району Вінницької області; усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області права користування та розпорядження водним об'єктом, розташованим на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 0520682500:01:003:0206; припинити право володіння ОСОБА_1 гідротехнічною спорудою, яка складається з греблі №3 та водопропускної споруди №3/1, за адресою: Вінницька область, Ксаверівська сільська рада, урочище «Козацьке», 2, 3»; усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області права користування та розпорядження водним об'єктом, розташованим на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 0520682500:01:003:0207».
Прокурор у позовній заяві вказує, що «у даному випадку вірним способом захисту порушеного права є пред'явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 ЦК України, до фізичної особи з метою усунення перешкод, які ця фізична особа створює державі у користуванні та розпорядженні землями водного фонду».
Право визначення предмету і підстав позову належить виключно позивачу (частина перша статті 13, пункти 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України).
Сфери застосування віндикаційних та негаторних позовів є сталими: віндикаційний позов застосовується для витребування речі законним власником від її фактичного, але незаконного володільця, а негаторний - для усунення порушень права власності, які перешкоджають використанню майна її законним власником, але не позбавляють його володіння цим майном.
Тобто правовою підставою подання віндикаційного позову є статті 387, 388 ЦК України, а негаторного - стаття 391 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду в основу розмежування віндикаційних і негаторних позовів стосовно земель водного фонду запропонувала такий підхід: оскільки перехід права власності на землі водного фонду до громадян та юридичних осіб не допускається, крім випадків, передбачених Земельним кодексом України, то зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням Земельного кодексу України має розглядатися як не пов'язане з позбавленням права володіння держави чи відповідної територіальної громади (пункти 70, 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц).
Стаття 391 ЦК України у редакції, чинній на час подання даної позовної заяви, визначала, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Законом України №4292-IX від 12.03.2025 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» статтю 391 ЦК України доповнено частиною другою такого змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».
Тобто спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, мають вирішуватися за правилами віндикації, передбачивши у пункті 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону №4292-IX його зворотню дію у часі до тих правовідносин, щодо яких на момент набрання ним чинності не було ухвалено судового рішення.
Отже, Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства, саме на позивача покладає обов'язок у справах про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою водного фонду, право власності на яку внаслідок прийняття відповідних рішень органу державної влади чи місцевого самоврядування, спрямованих на відчуження земельної ділянки у приватну власність, у яких до 09 квітня 2025 року не ухвалено рішення суду, змінити предмет позову з усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою на її витребування із застосуванням відповідних наслідків такої зміни, зокрема й подання документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Про це ж свідчить і зміст абзацу 2 частини четвертої статті 177 ЦПК України, доповненого Законом №4292-IX, згідно з яким у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Тобто вимога про додання до позову документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, стосується виключно віндикаційного позову, поданого на підставі статті 388 ЦК України.
Якщо ж позивач, зокрема прокурор, який діє в інтересах держави в особі відповідного органу місцевого самоврядування, наполягає на продовженні розгляду саме негаторного позову, посилаючись при цьому на умисні дії відповідача, який знав чи за обставин справи не міг не знати про те, що земельна ділянка, право власності на яку за ним зареєстроване, в силу закону не може перебувати у його власності, то суд не має підстав самостійно визначати предмет позову у зв'язку зі зміною законодавства та, відповідно, вимагати приведення позовної заяви, поданої 14 лютого 2025 року, до вимог процесуального закону, які набрали чинності 09 квітня 2025 року.
Вказана позиція викладена у постанові Вінницького апеляційного суду від 17.07.2025 (справа № 127/20457/24).
Оскільки в підготовчому засіданні 12.08.2025 представник Вінницької окружної прокуратури зазначила про те, що заступником керівника Вінницької окружної прокуратури подано саме негаторний позов, змінювати предмет позову вони не бажають, тому заяву представник відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тимощука Є.С. про залишення позовної заяви без руху слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 175, 211, 259, 260 ЦПК України, суд -
Заяву представник відповідача ОСОБА_1 - адвоката Тимощука Є.С. про залишення без руху позовної заяви заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження водним об'єктом шляхом припинення права володіння гідротехнічною спорудою, скасування державної реєстрації права власності із закриттям розділу та реєстраційної справи, визнання правочинів недійсними та повернення спірного майна до комунальної власності - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.