іменем України
Справа № 126/878/25
Провадження № 2-а/126/47/2025
"31" липня 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О.Г.
секретар Кучанська В. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, в якому просить постанову № 352 від 03.04.2025 року, про накладення адміністративного стягнення та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 скасувати, провадження у справі закрити. Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача сплачений судовий збір.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Постановою № 352 від 03.04.2025 року про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в сумі 17000 грн..
В оскаржуваній постанові зазначається, що, згідно розписки про отримання повістки, 16.07.2024 року ОСОБА_1 отримав повістку № 7308 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15-00 год. 19.07. 2024 року для визначення призначення на особливий період, проте не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь який інший спосіб протягом трьох діб від визначеної в повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та в подальшому в семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подання підтверджуючих документів про поважність неявки за викликом, що зафіксовано актами фіксування неприбуття по повістці № 7323/8 від 19.07.2024, № 7334/22 від 22.07.2024 року та № 7812/19 від 26.07. 2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 вважає дану постанову протиправною, винесеною з порушенням норм закону з наступних підстав.
Дійсно, позивачем не заперечується, що 16.07.2024 року він отримав повістку № 7308 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15-00 год. 19.07.2024 року, але з'явитись на вказану дату до ТЦК він не міг в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, оскільки має хворобу з діагнозом - киста головного мозку, про що в протоколі про адміністративне правопорушення надав пояснення.
11.04.2025 року, на адресу позивача надійшов лист з постановою № 352, винесеною тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , якою на ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 17000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме, що він не прибув по повістці 19.07.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Тобто ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за нез'явлення за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 19.07.2024 року о 15.00 год., але відповідачем не було враховано, що при винесенні постанови ним пропущено строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП.
Складення протоколу про адміністративне правопорушення за своєю суттю є актом фіксації правопорушення, яке вже відбулось у минулому, та одночасно є висуненням обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення, з чого розпочинається процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності. Водночас, під виявленням правопорушення слід розуміти наявність в уповноваженого суб'єкта достатніх відомостей про факт вчинення правопорушення.
У постанові Верховного Суду від 28.02.2019 в справі №149/2498/17 зазначено, що днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.
Правопорушення, яке інкримінується позивачу, було ним вчинене 19.07.2024 року, коли він не прибув за викликом, тому саме 19.07.2024 року вказане правопорушення було виявлене відповідачем, оскільки відповідачу мало бути відомо про факт неявки позивача до відповідача за врученою повісткою, та про неповідомлення позивачем поважних причин неявки.
Частиною 7 ст. 38 КУпАП імперативно визначено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення, тобто до 19.10.2024 року.
Однак, протокол був складений лише 24.03.2025 року, а постанова - 03.04.2025 року, тобто з порушенням визначеного статтею 38 КУпАП строку, і це залишилось поза увагою відповідача. Будь-яких доказів неможливості складення протоколу відповідачем у передбачений статтею 38 КУпАП строк немає.
Вважає, що накладення адміністративного стягнення на позивача мало місце поза межами строку, передбаченого статтею 38 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Мазур С.М. письмово просила справу розглянути без неї і без позивача, позов задовольнити.
Представник відповідача Підвашецький В.М. в судове засідання не з'явився, подав відзив, в якому вказав, що підстав для скасування постанови немає, оскільки ОСОБА_1 було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджуються даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відтак на нього, як на військовозобов'язаного, поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про оборону України» в частині виконання військового обов'язку в запасі, що включає обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, уточнення облікових даних тощо. 16.07.2024 року громадянину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону України» та відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» було вручено повістку № 7308 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15:00 год. 19.07.2024 року, проте ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано актами фіксування неприбуття по повістці за вх. №7323/8 від 19.07.2024 року, за вх. №7534/22 від 22.07.2024 року та за вх. №7812/19 від 26.07.2024 року. 24.03.2025 року громадянин ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та у зв'язку із виявленням в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1169 від 25.12.2024 року, на підставі статей 235, 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення було складено відносно ОСОБА_1 протокол № 352 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (за вхідним № 3991 від 24.03.2025 року), згідно якого позивач порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП. ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України, а також права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП. Повідомлено під особистий підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15 год. 00 хв. 03.04.2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу Позивачем власноручно зазначено: «Протокол мною прочитано, зауважень та доповнень немає». З доданого до протоколу пояснення ОСОБА_1 за вхідним № 3989 від 24.03.2026 року вбачається «Я, ОСОБА_1 не прибув по повістці № 7308 для проходження медичного огляду за поганим станом здоров'я, проте підтверджуючі документи відсутні. Свою провину визнаю в подальшому зобов'язуюсь не порушувати». ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього, без його участі. На підставі вищевикладеного і керуючись статтями 210-1, 235, 245, 247, 254, 276-280 та статтею 284 КУпАП 03.04.2025 року Постановою № 352 за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 Позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000 грн. 00 коп.. Враховуючи вищевикладене, відповідачем з дотриманням вимог КУпАП було правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення останнім законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: вимог абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», частин 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», у зв'язку з неприбуттям військовозобов'язаного ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 на дату й час, вказані у повістці № 7308. Лише 24.03.2025 року громадянин ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому саме 24.03.2025 року, після виявлення особи, яка вчинила правопорушення, почався відлік 24 (двадцяти чотирьох) годин для оформлення протоколу. Відтак протокол № 352 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно позивача був складений у відповідності до вимог статті 254 КУпАП. А тому просив позовну заяву залишити без задоволення.
Також надав письмову заяву в якій просив справу розглянути без представника відповідача за наявними в матеріалах документами. Позовну заяву залишити без задоволення.
З урахуванням позиції сторін, матеріалів справи та вимог закону суд визнає, що позов підлягає задоволенню з таких міркувань.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України судовий розгляд адміністративної справи здійснювався у порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджуються даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Відтак на нього, як на військовозобов'язаного, поширюють свою дію вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині, що включає обов'язок з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.
16.07.2024 року позивач отримав повістку № 7308 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15:00 год. 19.07.2024 року для визначення призначення на особливий період, проте проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано актом фіксування неприбуття по повістці за вх. № 7323/8 від 19.07.2024 р., крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу за вх. № 7534/22 від 22.07.2024 р., та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-у добу за вх. №7812/19 від 26.07.2024, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
24.03.2025 року громадянин ОСОБА_1 особисто прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 та у зв'язку із виявленням в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, старшим офіцером відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1169 від 25.12.2024 року, на підставі статей 235, 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення було складено відносно позивача протокол № 352 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (за вхідним № 3991 від 24.03.2025 року), згідно якого позивач порушив вимоги абз.3 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ст. 17 Закону України «Про оборону України», чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Постановою № 352 від 03.04.2025 року за підписом тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та притягнено до адміністративної відповідальності у виді накладення штрафу в сумі 17000 грн..
В оскаржуваній постанові зазначається, що згідно розписки про отримання повістки 16.07.2024 року позивач отримав повістку № 7308 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15:00 год. 19.07.2024 року для визначення призначення на особливий період, проте проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано актом фіксування неприбуття по повістці за вх. № 7323/8 від 19.07.2024 р., крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу за вх. № 7534/22 від 22.07.2024 р., та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов'язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-у добу за вх. №7812/19 від 26.07.2024, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 210-1 КУпАП.
Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч.1 ст. 22 цього Закону громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно ч. 3 ст. 22 вищевказаного Закону під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено та проводиться загальна мобілізація на території України. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України.
Частинами 1, 3 ст. 210-1 КУпАП України передбачено, що порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, відповідно до частини 7 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
За положеннями пункту 7 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчилися строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою у встановлений строк.
За змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення правопорушення.
Адміністративне правопорушення, що ставиться у провину позивачу та полягає у неявці за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не носить характеру триваючого, а є одноактним, вичерпується фактом неприбуття до певного місця у визначені дату та час.
Тобто днем вчинення даного правопорушення є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити цього дня.
Зі змісту постанови вбачається, що позивач, будучи належним чином повідомлений не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15:00 год. 19.07.2024, що є датою вчинення правопорушення.
Суд зауважує, що про неявку позивача за викликом по повістці ІНФОРМАЦІЯ_3 стало відомо 19.07.2024, коли позивач не з'явився по повістці, про що свідчить акт фіксування неприбуття військовозобов'язаного по повістці № 7323/8 від 19.07.2024.
Однак спірну постанову № 352 за справою про адміністративне правопорушення винесено 03.04.2025, тобто адміністративне стягнення накладене на позивача поза межами строку, встановленого частиною сьомою статті 38 КУпАП.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відтак, постанова № 352 від 03.04.2025 прийнята з порушенням норм КУпАП, тому є протиправною та підлягає скасуванню , а провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
З огляду на зазначене, позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті згідно з положеннями цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на це суд вважає, що за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача належить стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 484 грн. 48 коп..
На підставі ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», ст. 38, ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись статтями18,19, 241-246, 286 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову № 352 від 03 квітня 2025 року, про накладення адміністративного стягнення та притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 - скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. Г. Рудь