Справа № 638/14696/25
Провадження № 2/638/6424/25
12 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Невеніцин Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та стягнення грошової компенсації,-
Ухвалою судді від 01.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та стягнення грошової компенсаціїзалишено без руху, оскільки остання не відповідала вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України та позивачу надано строк для усунення недоліків позову - 10 днів з дня отримання копії ухвали судді.
Зазначена ухвала доставлена до електронного кабінету представника позивача 01.08.2025 о 20:21 год.
11.08.2025 надійшла заява представника позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Разом з тим, ухвала суду від 01.08.2025 виконана не в повному обсязі.
Вказаною ухвалою визначено, що згідно п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позивачем подано позовну заяву через систему «Електронний суд» та встановлено ціну позову 21670000,00 грн, враховуючи викладене сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання позовної заяви становить 12112 грн 00 коп..
На виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху представником позивача надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 7267 грн 20 коп.
В обґрунтування сплати судового збору саме у такому розмірі представник позивача зазначає, що п.п.3 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» визначено розмір судового збору при подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року встановлено в сумі 3028 гривень. Таким чином, з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору складає 3028 х 3 х 0,8 = 7267,20 грн.
З приводу викладеного, суддя зазначає наступне.
Згідно матеріалів справи сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.09.2012 по 09.10.2018 та з 23.09.1989 по 10.01.2012.
Таким чином, шлюби у справі розірвано до подання даного позову про поділ майна подружжя.
На підставі викладеного, ставка судового збору за подання позовної заяви про поділ майна подружжя має застосовуватися в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для праце здатних осіб, за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою.
Ціна позову визначена позивачем в розмірі 21670000,00 грн, у зв'язку з чим судовий збір за подання позову про поділ майна подружжя, який подано після розірвання шлюбу має бути сплачений пропорційно ціни позову.
Вищевикладене також узгоджується з ухвалами Верховного Суду, наприклад, по справі №359/10742/21, в якій зазначено, що: «У касаційній скарзі представник заявника зазначає, що судовий збір сплачено ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про судовий збір», а саме за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу. Верховний Суд не бере до уваги дане посилання представника заявника з огляду на таке. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, судами попередніх інстанцій встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано 18 серпня 2020 року. З позовом про поділ майна подружжя ОСОБА_2 звернувся у листопаді 2021 року, а ОСОБА_1 у травні 2022 року, тобто вже після розірвання шлюбу. Отже, при розрахунку розміру судового збору необхідно керуватися підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, представником позивача не усунуто недоліки позовної заяви в повному обсязі, а саме замість сплати судового збору у розмірі 12112,00 грн, сплачено судовий збір у розмірі 7267,20 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Станом на 12.08.2025 року позивач не усунув недоліки позовної заяви встановлені ухвалою суду від 01.08.2025 року в повному обсязі.
Із урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу, оскільки заявником не усунуто недоліки даного позову в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та стягнення грошової компенсації- визнати неподаною та повернути позивачу.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.В.Невеніцин