справа № 619/760/22
провадження № 1-кп/619/463/25
іменем України
12 серпня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі кримінальне провадження за №12022220000000459 від 12.08.2022 стосовно обвинуваченого:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руська Лозова, Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований і фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України,-
У провадження Дергачівського районного суду Харківської області після скасування вироку з Харківського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження №12022220000000459 від 12.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
У справі призначено колегіальний розгляд справи.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою, посилаючись на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Також просив призначити справу до судового розгляду.
Обвинувачений та захисник у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, вказали що підозра та ризики не обгрунтовані. Просили змінити запобіжний звахід на домашній арешт.
Проти закриття підготовчого судового засідання та призначення до судового не заперечували.
Суд, заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, доходить наступного.
Прокурор посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.
Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, а саме того, що ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що його дії були направлені на позбавлення життя іншої людини, на думку суду, у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до порушення належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Оцінюючи можливість впливу на свідків та потерпілих, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками.
Суд не вправіоб ґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Допит потерпілого також проводиться в судовому засіданні під час судового розгляду справи.
За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на свідків та потерпілого з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати, що обумовлює необхідність продовження запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Доводи захисту не є підставою для обрання більш м'якого запобіжного заходу, з урахуванням наявних ризиків та суті пред'явленого обвинувачення.
Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Відсутні передумови для застосування до обвинуваченого менш суворого виду запобіжного заходу.
До того ж, судове провадження ще не розпочате, при цьому суд вважає, що існують ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, у зв'язку з цим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити.
Колегія суддів не вбачає підстав для застосування застави, оскільки кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_7 , вчинено із застосуванням насильства.
Що стосується заперечень захисту, колегія суддів виходить з наступного.
Обвинувачення є достатньо обгрунтованим для вирішення питання про тримання під вартою.
У подальшому оцінку доказам колегія суддів дасть при ухваленні вироку.
Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 176, 177, 183, 194, 197, 199, 331, 376 КПК України, колегія суддів,-
Продовжити застосований до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 09 жовтня 2025 року включно, без визначення застави.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відкритому судовому засіданні об 11 годині 05 хвилин 15 серпня 2025 року у залі судових засідань № 4 Дергачівського районного суду Харківської області.
Судовий розгляд проводити судом колегіально у складі трьох суддів.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем тримання під вартою.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_8
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3