Справа №611/653/25
Провадження №2/611/276/25
08 серпня 2025 року Барвінківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді Коптєва Ю.А.,
за участю секретаря - Ведмідь І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Барвінкове в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, що стягуються на неповнолітню дитину,-
30 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, що стягуються на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування позову зазначила, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 07 листопада 2011 року присуджено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 50 грн., щомісяця, до досягнення дитиною повноліття.
На даний час матеріальний стан відповідача змінився, останній є військовослужбовцем, має постійний дохід. Вважає, що стягнутих аліментів недостатньо для матеріального утримання дитини. У зв'язку з чим, просила суд змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання неповнолітньої доньки у твердій грошовій суму в розмірі 50 грн. щомісячно на 1/4 частину всіх видів заробітку, але не меньше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .
Ухвалою Барвінківського районного суду Харківської області від 31 липня 2025 року провадження у справі відкрито, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі. На задоволенні позову наполягає.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Судова повістка, відповідно до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, надсилалася у встановленому законом порядку, отримана завчасно, відповідно до вимог ч.5 ст.128 ЦПК України, що підтверджується надісланими до суду повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідач про причини своїх неявок суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або будь - які заперечення проти позову суду не надав.
Беручи до уваги ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надав, в силу положень ст. 223 ч. 1 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.
Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд ухвалив провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.
Враховуючи що розгляд справи відбувся за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст. ст. 12, 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, які регулює сімейні правовідносини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Згідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданим 23 грудня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Барвінківського районного управління юстиції у Харківській області (а.с.9).
Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 07 листопада 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 гривень щомісяця, починаючи з 24 жовтня 2011 року до повноліття доньки (а.с.13).
Статтею 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.8, 9 ст.7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства та з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників, разом з ким проживає дитина.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
За ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з Державним бюджетом на 2025 рік (Закон 4059-IX, стаття 7), з 1 січня показник прожиткового мінімуму для основних соціальних та демографічних груп населення становить - дітей віком до 6 років - 2 563 грн; дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 грн.
Отже, визначений раніше, за рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 07 листопада 2011 року, розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 , у сумі 50 грн. порушує її права на належне утримання від батька.
Також слід зазначити, що з урахуванням постійного зростання цін речі першої необхідності, вказаний прожитковий мінімум забезпечує лише мінімальні потреби дитини, а не достатні для повноцінного її розвитку.
Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Аналізуючи матеріали справи, наведені норми закону, приймаючи до уваги обов'язок відповідача утримувати свою неповнолітню дитину, відсутність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних дружини чи батьків, суд вважає необхідним, стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісяця, але не меньше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили до повноліття дитини.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
На підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка за даною категорією справ звільнена від сплати судового збору, а тому судовий збір в сумі 1211, 20 грн. на користь держави підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 133, ч.1 ст.141, ст. ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 354 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, що стягуються на неповнолітню дитину,- задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини всіх видів заробітку щомісяця, але не меньше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішення законної сили до повноліття дитини.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 07 листопада 2011 року по справі № 2002/2-464/11, - відкликати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю.А. Коптєв