Справа № 344/13922/25
Провадження № 1-кс/344/5505/25
11 серпня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідувань особливо важливих справ слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_7 , що погоджено прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024090000000060 від 29.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Старший слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб, заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора чи суду, у межах кримінального провадження за № 42024090000000060 від 29.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що Нафтогазовидобувне управління «Долинанафтогаз» (далі по тексту - НГВУ) утворено відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» від 08.10.1997. Рішенням Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укрнафта» від 22.03.2011, найменування товариства змінено на Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» та затверджено статут ПАТ «Укрнафта», державну реєстрацію якого проведено 23.03.2011.
Відповідно до п.1.2 Положення про Нафтогазовидобувне управління «Долинанафтогаз» Публічного акціонерного товариства «Укрнафта», затвердженого протоколом №12/2011 від 28.12.2011 Наглядової ради ПАТ «Укрнафта» (далі по тексту - Положення), Нафтогазовидобувне управління «Долинанафтогаз» входить до складу ПАТ «Укрнафта» на правах структурної одиниці (філії) і діє на підставі даного Положення.
В своїй діяльності НГВУ керується чинним законодавством України, Статутом ПАТ «Укрнафта», внутрішніми розпорядчими актами ПАТ «Укрнафта» та Положенням, що передбачено п. 1.6.
Відповідно до наказу №361-оп від 30.04.2018 про суміщення професій/посад, ОСОБА_5 , займає посаду начальника служби екологічної та радіаційної безпеки (далі по тексту - СЕРБ) НГВУ «Надвірнанафтогаз» та без увільнення від основної роботи, обумовленої трудовим договором, з 02.05.2018 також займає посаду начальника служби екологічної та радіаційної безпеки НГВУ «Долинанафтогаз».
Посадовою інструкцією начальника служби екологічної та радіаційної безпеки Бізнес-підрозділу Захід, зі змістом якої ОСОБА_5 ознайомився 02.01.2020 визначено, що метою вказаної посади, серед іншого, є здійснення контролю за дотриманням екологічного та санітарного законодавства працівниками структурних підрозділів Бізнес-підрозділу Захід.
В той же час, однією із основних сфер відповідальності та завдань, згідно з посадовою інструкцією, є виявлення джерел забруднення навколишнього середовища і розроблення заходів щодо їх усунення.
Начальник служби екологічної та радіаційної безпеки Бізнес-підрозділу Захід уповноважений представляти інтереси ПАТ «Укрнафта» в державних органах влади; уповноважений надавати у встановленому порядку вказівки структурним підрозділам з питань, що випливають з функціональних обов'язків; призупиняти роботу об'єктів (механізмів) підприємства при виявленні значних порушень екологічного, санітарного законодавства та норм з радіаційної безпеки.
Крім того, начальник служби екологічної та радіаційної безпеки Бізнес-підрозділу Захід несе особисту відповідальність за якісне виконання посадових обов'язків, належне ставлення до роботи, дотримання Правил внутрішнього трудового розпорядку, вимог Положення про структурний підрозділ та внутрішніх документів ПАТ «Укрнафта» наказово-розпорядчого характеру, а також несе особисту відповідальність за порушення вимог екологічного законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці згідно з чинним законодавством. В разі виникнення аварійної ситуації, має діяти згідно вимог відповідних інструкцій та затверджених планів евакуації.
Водночас, відповідно до абз. 2 п. 2.3 Положення, виробнича діяльність НГВУ здійснюється при безумовному дотриманні вимог чинного законодавства України, інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і охорони навколишнього природного середовища.
А також, відповідно до п. 2 п. 3.2 Положення, НГВУ зобов'язане дотримуватися вимог чинного законодавства, Статуту ПАТ «УКРНАФТА» і зазначеного Положення.
Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду начальника СЕРБ, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв'язку із чим відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України являвся службовою особою.
Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_5 , неналежно виконав свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, внаслідок чого було завдано тяжких наслідків охоронюваним законом інтересам держави у сфері охорони навколишнього природного середовища за наступних обставин.
Так, відповідно до договору оренди землі №117/23-ОР від 01.06.2023, Долинська міська рада передала в оренду ПАТ «Укрнафта» НГВУ «Долинанафтогаз» земельну ділянку із кадастровим номером 2622010100:01:027:0008 «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані із користуванням надрами», термін дії якого закінчується 01.06.2028.
Згідно договору оренди землі №2/20 від 09.07.2020, Івано-Франківська обласна державна адміністрація передала в оренду ПАТ «Укрнафта» земельну ділянку із кадастровим номером 2622088000:02:001:0502 «для продовження видобування вуглеводів», термін дії якого закінчується 30.04.2038.
Таким чином, у оренді (користуванні) НГВУ перебували земельні ділянки із кадастровими номерами 2622010100:01:027:0008 та 2622088000:02:001:0502. Відповідно, у НГВУ, як землекористувачів, виникли обов'язки передбачені Земельним кодексом України, ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» та ЗУ «Про охорону земель».
Згідно з вимогами абз. 1 ст. 35 ЗУ «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану деградації та забруднення земельних ділянок; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.
Положеннями пунктів «б» і «д» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.
Нормами ч. 1 та ч. 3 ст. 167 Земельного кодексу України визначено, що господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Забруднені небезпечними речовинами земельні ділянки використовуються з дотриманням встановлених обмежень, вимог щодо запобігання їх небезпечному впливу на здоров'я людини та довкілля.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 66 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», у разі аварії, що спричинила забруднення навколишнього природного середовища, підприємства, установи, організації зобов'язані негайно приступити до ліквідації її наслідків. Одночасно посадові особи або власники підприємств, керівники установ і організацій зобов'язані повідомляти про аварію і заходи, вжиті для ліквідації її наслідків, виконавчому комітету сільської, селищної, міської ради, відповідній обласній, Київській, Севастопольській міській державній адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та населенню.
Разом з тим, п. «і» та «л» ч. 2 ст. 68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення.
Частиною 4 тієї ж статті передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Вимогами ч. 1 ст. 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
При цьому, як вбачається із встановлених фактичних обставин кримінального провадження, начальник СЕРБ ОСОБА_5 , зобов'язаний діяти відповідно до вищезазначених положень, передбачених Земельним кодексом України, ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» та ЗУ «Про охорону земель», однак неналежно виконав свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, внаслідок чого було завдано тяжких наслідків охоронюваним законом інтересам держави у сфері охорони навколишнього природного середовища не вжив заходів щодо повідомлення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про факти забруднення земель, а саме: земельних ділянок із кадастровими номерами 2622010100:01:027:0008 та 2622088000:02:001:0502.
Так, начальник СЕРБ ОСОБА_5 , маючи однією із передбачених посадовою інструкцією сфер відповідальності у вигляді виявлення джерел забруднення навколишнього середовища та розроблення заходів щодо їх усунення, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.11.2024, на земельній ділянці із кадастровим номером 2622010100:01:027:0008 (загальна площа 40,6037 га), допустив забруднення земель, а саме частини зазначеної земельної ділянки площею 618 м2, з каталогом координат: Pt1: 5419665.209,1334907.343,440.026; Pt2: 5419643.122,1334884.432,440.556; Pt3: 5419652.014,1334883.432,440.561; Pt4: 5419659.096,1334889.082,440.664; Pt5: 5419669.480,1334887.914,440.364; Pt6: 5419673.451,1334885.007,440.614; Pt7: 5419701.689,1334886.742,440.477; Pt8: 5419704.222,1334890.574,440.515; Pt9: 5419700.578,1334898.321,440.852; Pt10: 5419686.854,1334894.815,440.274; Pt11: 5419670.893,1334895.158,440.434; Pt12: 5419668.697,1334902.675,440.112, що завдало шкоди державі внаслідок забруднення в сумі 954 686 гривень;
Окрім цього, останній на земельній ділянці із кадастровим номером 2622010100:01:027:0008 (загальна площа 40,6037 га), допустив забруднення земель, а саме частини зазначеної земельної ділянки площею 752 м2, з каталогом координат: Pt13: 5419649.143,1335001.289,438.684; Pt14: 5419645.341,1335012.955,438.578; Pt15: 5419639.415,1335024.379,438.501; Pt16: 5419643.792,1335026.853,438.074; Pt17: 5419639.262,1335034.081,437.794; Pt18: 5419634.559,1335038.155,437.394; Pt19: 5419626.936,1335039.362,437.529; Pt20: 5419614.849,1335048.420,436.750; Pt21: 5419612.830,1335052.795,436.689; Pt22: 5419617.865,1335057.506,436.782; Pt23: 5419641.648,1335039.547,437.617; Pt24: 5419652.845,1335029.644,438.102; Pt25: 5419659.167,1335011.948,438.590; Pt26: 5419664.436,1335012.444,438.721; Pt27: 5419667.185,1335007.629,438.856; Pt28: 5419663.628,1335000.692,438.890, що завдало шкоди державі внаслідок забруднення в сумі 1 161 689 гривень;
Також, ОСОБА_5 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.07.2024 на земельній ділянці із кадастровим номером 2622088000:02:001:0502 (загальна площа 66,8995 га), допустив забруднення земель, а саме частини зазначеної земельної ділянки площею 2034 м2, з каталогом координат: Pt1: 5421183.678,1332359.056,407.518; Pt2: 5421200.085,1332360.137,407.311; Pt3: 5421213.847,1332357.681,407.280; Pt4: 5421236.313,1332346.500,406.575; Pt5: 5421257.951,1332338.916,405.955; Pt6: 5421258.456,1332322.255,405.373; Pt7: 5421250.782,1332310.021,405.227; Pt8: 5421233.454,1332314.929,405.657; Pt9: 5421212.598,1332326.518,406.455; Pt10: 5421195.278,1332335.381,406.938; Pt11: 5421191.304,1332345.010,407.228, що завдало шкоди державі внаслідок забруднення в сумі 883 895 гривень;
Разом з тим, ОСОБА_5 на земельній ділянці із кадастровим номером 2622088000:02:001:0502 (загальна площа 66,8995 га), допустив забруднення земель, а саме частини зазначеної земельної ділянки площею 2312 м2, з каталогом координат: Pt12: 5421191.792,1332401.040,408.129; Pt13: 5421885.387,1331946.444,400.690; Pt14: 5421877.206,1331949.532,400.133; Pt15: 5421874.026,1331947.418,399.992; Pt16: 5421869.482,1331944.418,400.083; Pt17: 5421861.920,1331939.845,400.158; Pt18: 5421862.345,1331931.465,400.010; Pt19: 5421866.163,1331925.872,400.071; Pt20: 5421860.391,1331917.404,400.017; Pt21: 5421862.991,1331913.138,400.105, Pt22: 5421869.430,1331915.364,400.079; Pt23: 5421873.917,1331909.369,400.063; Pt24: 5421876.325,1331903.755,399.886; Pt25: 5421877.726,1331891.638,399.569; Pt26: 5421889.192,1331879.909,399.651; Pt27: 5421892.152,1331874.852,399.597; Pt28: 5421884.329,1331859.924,399.338; Pt29: 5421887.394,1331859.665,399.454; Pt30: 5421905.225,1331871.313,399.430; Pt31: 5421903.562,1331881.858,399.544; Pt32: 5421907.466,1331895.540,399.476; Pt33: 5421904.418,1331907.943,399.915; Pt34: 5421906.759,1331918.031,400.094, що завдало шкоди державі внаслідок забруднення в сумі 1 004 703 гривні, в результаті перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин (нафтопродуктів).
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_5 , в порушення вимог ч. 1 ст. 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», абз. 8 ст. 35 ЗУ «Про охорону земель», ч. 4 ст. 66 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», неналежно виконуючи свої службові обов'язки, не вжив заходів для інформування відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, щодо забруднення вище вказаних земельних ділянок.
Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_5 свого службового обов'язку, а саме фактів неповідомлення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про забруднення земельної ділянки із кадастровим номерам 2622010100:01:027:0008, що завдало шкоду державі в особі Долинської міської ради на загальну суму 2 116 375 гривень, а також земельної ділянки із кадастровим номерам 2622088000:02:001:0502, що завдало шкоду державі в особі Івано-Франківській обласній державній адміністрації на загальну суму 1 888 598 гривень.
В сукупності, ОСОБА_5 , внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, завдано шкоди охоронюваним законом інтересам держави у сфері охорони навколишнього природного середовища на загальну суму 4 004 973 гривні, яка в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що відповідно до примітки 4 до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
06 серпня 2025 року начальнику служби екологічної та радіаційної безпеки НГВУ «Надвірнанафтогаз» ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду; довідками залучених спеціалістів ДЕІ; протоколами допиту свідків; висновком судової інженерно-екологічної експертизи, іншими матеріалами кримінального провадження, в їх сукупності.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 - підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки розуміє, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) зазначено, що «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину».
- п. 3 - підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їх анкетні відомості, та вони в судовому засіданні не допитувались.
Враховуючи наведені ризики, які існують та є реальними вважаю, що застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання чи особистої поруки буде недостатнім для запобігання ризикам та забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
З метою запобігання вищевказаним ризикам і забезпечення контролю за належною процесуальною поведінкою підозрюваного є необхідність у обранні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Застосування до ОСОБА_5 запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки чи застави є не достатніми для запобігання вищеперерахованим ризикам, та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, що свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що тільки запобіжний захід у виді домашнього арешту спрямований на забезпечення посилення контролю за місцем перебування підозрюваного забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків.
Прокурор, слідчий підтримали клопотання, просили таке задоволити з мотивів, що викладені письмово.
Захисник у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання. Також через систему «Електронний суд» подав заперечення, у якому вказав, що повідомлення про підозру моєму підзахисному є необґрунтованим і таким що базується на припущеннях та здогадках, зокрема не містить достатніх правових підстав, відповідно і клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - є необґрунтованим та невмотивованим, оскільки відсутні наявні докази про вчинення саме ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, а саме: відсутня належна кваліфікація основного діяння, не встановлено часу злочину, у його підзахисного не було службового обов'язку повідомляти про забруднення, що виключає склад злочину; забруднення не спричинено його дією чи бездіяльністю. В НГВУ «Долинанафтогаз» АТ «Укрнафта» є діючий « План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій». У поясненнях свідок ОСОБА_8 -колишній операційний менеджер вказав, що повідомлення про розливи або аварійні витоки, що потенційно могли спричинити забруднення земель здійснюються ним особисто.
Разом з тим, ОСОБА_5 є зразковим працівником, позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем роботи, має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий. Просив у задоволенні клопотання відмовити.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника, також вказав, що підозра є повністю не обґрунтованою, як і ризики. Просив відмовити у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла наступного висновку.
Слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024090000000060 від 29.07.2024 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
06.08.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у тому, що він підозрюється у вчиненні службової недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті статті 5, а саме захисту особи від свавілля.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протоколи огляду речей та документів, протоколами за результатами проведення контролю за вчиненням злочину, висновками експерта.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 у відповідності до ст.12 КК України, відноситься до нетяжких злочинів, за вчинення таких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Разом з тим, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні знайшли підтвердження ризики визначені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний розуміє, що обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їх анкетні відомості, та вони в судовому засіданні не допитувались.
Слідчою суддею встановлено, що підозрюваний раніше не судимий, доказів притягнення до кримінальної відповідальності в іншому кримінальному провадженні у розпорядженні слідчого судді немає.
При цьому слідчий суддя бере до уваги, характеризуючі особу підозрюваного ОСОБА_5 дані, його вік, те, що має стійкі соціальні зв'язки, з вищою освітою, працює на посаді начальника служби екологічної та радіаційної безпеки (Захід) ПАТ «Укрнафта», позитивну характеристику з місця роботи, так і з місця проживання.
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Так, слідчий суддя зазначає, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту на два місці в межах строку досудового розслідування, дотримуючись принципів співрозмірності між нетяжким інкримінованим кримінальним правопорушенням (характером кримінального правопорушення згідно оголошеної підозри) та характером цього запобіжного заходу.
Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а також фактів, які б свідчили про те, що вказаний запобіжний захід, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, не встановлено.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час є забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик в свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для досудового розслідування подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Поряд з цим, стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час не здатен забезпечити, покладених на нього виконання завдань саме у даному кримінальному провадженні.
Згідно ч. 6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 5 ст.196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
З урахуванням наведеного, вважаю за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у нічну пору доби із 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., залишати місце постійного проживання АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора чи суду, який, на думку слідчого судді, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства, враховуючи обставини саме даного кримінального провадження на його початковому етапі.
Керуючись ст. 176-179, 184, 193, 194, 199, 219 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною у нічну пору доби із 21 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв., залишати місце постійного проживання АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора чи суду, до 05 жовтня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватись від спілкування з підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покласти на ОСОБА_5 до 05 жовтня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого відділу розслідувань особливо важливих справ слідчого управління Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_7 .
Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у випадку необхідності залишити житло він має отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора або суду. В іншому випадку це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміни на інший, більш суворий.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1